воскресенье, 24 февраля 2013 г.


Урок 7
Тема. Наслідки деградації природних
компонентів. Категорія «деградована
геосистема»
Практична робота
«Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан
ґрунтового покриву»
Мета: сформувати поняття про деградовану геосистему, конкретизувати знання учнів
про наслідки деградації природних компонентів; розвивати вміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою думку; виховувати естетично-
ціннісне ставлення до природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: назвати наслідки деградації природних
компонентів; пояснювати категорію «деградована геосистема»; навести приклади
деградованих геосистем; порівнювати причини і наслідки деградації компонентів

природного середовища; аналізувати вплив інтенсивності забруднення на ступінь
деградованості геосистем.
Обладнання та матеріали: дидактичний матеріал, презентація «Наслідки деградації природних
компонентів».
Базові поняття та терміни: деградація лісів, деградація ґрунтів, ерозія, види ерозії, деградована
геосистема.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.

Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 хв
Практична робота «Вплив інтенсивності ерозійних
процесів на стан ґрунтового покриву»
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання, налаштування на робочий настрій.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
1. Перевірка сенкану на тему «Деградація»
2. Заповнення схеми

3. Технологія «Мікрофон»
За яких умов здатні відновитись зруйновані популяції?
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Дайте визначення таким термінам: підкислення, засолен-
ня, ерозія, підтоплення, заболочення ґрунтів.
І V. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Ще в VI ст. до н. е. перед правителями Давньої Греції постала
проблема погіршення стану довкілля. Законодавець Солон
запропонував заборонити розорювати схили гір, щоб запобігти
ерозії. Правитель Пізістрат винагороджував селян за те, що вони
садили оливкові дерева замість вирубування лісів та розведення
худоби.
Через двісті років Платон написав про спустошення землі
в Аттиці: «Ось залишився, як буває з малими островами, порівняно
з колишнім станом лише кістяк виснаженого недугою тіла, коли
вся м’яка та родюча земля була змита, і залишився тільки кістяк.
Але в ті часи ще непошкоджений край мав і високі гори, і рівнини,
що зараз називаються каменистими, а тоді були покриті родючою
землею, і дрімучі ліси в горах. (…) Серед наших гір були й такі,
що зараз годують тільки бджіл, адже ще збереглися дахи з покрівельних
дерев, зрубаних у цих горах для високих будівель (…),
а земля дарувала неймовірно багаті пасовища для худоби. Вода,
яку посилав Зевс, була благодатною, не зникала, як зараз, не дав-
ши користі, стікаючи з оголеної землі в море».

Проблемні питання:
• Які загрози для ґрунту існують у наш час? Чи існує тен-
денція опустелювання деяких регіонів нашої країни?
• Як ми можемо протидіяти прогресуючому забрудненню та
руйнуванню ґрунтів?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Наслідки деградації природних компонентів
Розповідь учителя
На сучасному етапі відбувається деградація всіх компонентів
природи: ґрунтів, лісу, водойм тощо. Деградація природних середовищ
існування тварин і рослин відбувається, в основному, за ра-
хунок забруднення довкілля, що призводить до включення забруд-
нюючих речовин до біогеохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх
хронічної інтоксикації. Значне забруднення водойм біогенними еле-
ментами спостерігається внаслідок недосконалості технологічних
процесів у сільськогосподарському виробництві та промисловості.
Вміст цинку, марганцю, заліза, нікелю, міді та кобальту у водних
об’єктах зони Полісся, лісостепу та степу перевищує нормативні
величини у 2–12 разів. Внаслідок Чорнобильської катастрофи за-
бруднено радіонуклідами близько 4 млн га лісів, з яких 157 тис. га
є непридатними для господарського використання, а ще 1,5 млн га
є непридатними для використання недеревинних харчових і лікар-
ських ресурсів.
У зв’язку з істотним забрудненням водних об’єктів усе час-
тіше реєструють різні захворювання у промислових видів риб. За-
бруднення впливає на ріст, вгодованість та товарну цінність риб.
Внаслідок токсикозу в риб відмічені системний імунодефіцит, тром-
боз венозних судин, порушення пігментного обміну, анемія, дистро-
фія яйцеклітин тощо. Зростає частота появи пухлин у риб, причому
спостерігається ураження практично всіх органів і тканин.
Деградація лісу означає зменшення приросту на одиницю
площі в насадженнях з ознаками втрат і знебарвлення листя (хвої).
Повідомлення учня
Деградація лісів. (Випереджувальне завдання.)
Винищення лісів незмінно веде до зниження порогу стійкості
біосфери, нарощення рушійної сили паводків, селей, водної еро-
зії, пилових бур, спустошувальних засух та суховіїв, прискорен-
ня процесів опустелювання. Мільйони гектарів лісу щорічно ги-
нуть або пошкоджуються шкідливими промисловими викидами.
За даними Організації Об’єднаних Націй із питань навколишнього
середовища (ЮНЕП), площа світових лісів зменшується щорічно на
25 млн га, що становить близько 1 % лісистості суші. При цьому
вирубка іде головним чином у країнах «третього світу». З кожним
роком зменшується масив тропічного лісу Південної Америки, що
називається «легенями Землі», і це загрожує екологічною ката-
строфою глобального масштабу. Амазонський ліс, який займав іще
в 1980 р. близько 7 млн км2, швидко знищується найпримітив-
нішим шляхом — його спалюють. Зелене вбрання планети змен-
шується, в основному, через інтенсивну заготівлю деревини, роз-
чищення лісових площ під сільськогосподарські угіддя, пожежі
і, звичайно, у результаті забруднення навколишнього середовища.
Зменшується і генетичне різноманіття екологічних систем. Із кож-
ним роком скорочується масив тропічного лісу Північної Америки.
Те саме відбувається і в країнах Африки, в Індонезії, на Філіппі-
нах, у Таїланді, Гвінеї. Тропічні ліси, які вкривають 7 % земної
поверхні в районах, близьких до екватора, відіграють важливу роль
у збагаченні атмосфери планети киснем та в поглинанні вуглекис-
лого газу. Їхні площі скорочуються зі швидкістю 100 тис. км2 за
рік. З екологічними проблемами лісу зіткнулись і на Європейсько-
му континенті.
Ліси страждають від забруднення повітря газами та пилом із
димових труб промислових підприємств, електростанцій, місько-
го господарства; потерпають від кислотних дощів. Внаслідок цьо-
го в деревах підвищується вміст важких металів, свинцю, ртуті,
миш’яку, кадмію. Під впливом шкідливих чинників значна кіль-
кість дерев всихає, знижується їх морозостійкість, збільшується
зараження грибками, паразитами. Погіршується санітарний стан
насаджень.
Промисловими викидами ушкоджено 30 % лісів Австрії,
50 % лісів Німеччини, ліси Чехії, Словаччини, Польщі. Поряд із
чутливими до забруднення ялиною, сосною, піхтою стали ушко-
джуватись такі відносно стійкі породи, як бук і дуб. Ліси скан-
динавських країн відчутно постраждали від кислотних дощів, що
утворюються при розчиненні двоокису сірки, яка викидається
в атмосферу іншими європейськими країнами. Аналогічні яви-
ща відмічені в канадських лісах від забруднень, що переносяться
із США. У кленових лісах від цих забруднень гине до 70–80 %
дерев.
Загальний стан лісів України також не відповідає еколого-
економічним вимогам. Майже всі ліси України розташовуються
в зоні негативного впливу промислового забруднення. Великої ма-
теріальної шкоди їм завдала Чорнобильська катастрофа. Ліси в різ-
ній мірі забруднені радіонуклідами на площі 3,5 млн га, вилучено
з лісоексплуатації 200 тис. га. Унаслідок цього за останні роки не
добирається приблизно 1 млн м3 деревини щорічно, значно змен-
шились обсяги заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини.
Тривале зберігання деревини на лісосіках призводить до втра-
ти якості заготовленої деревини, а також до лісових пожеж, сприяє
розповсюдженню шкідників та хвороб лісу, які негативно вплива-
ють на товарну якість деревини.
До важливих заходів, які сприяють вирощуванню високопро-
дуктивних насаджень необхідного породного складу, підвищенню
їх якості та приросту, належать рубки догляду за лісом, інші види
рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства та очищенням
лісу від захаращеності.
Розповідь учителя
Унаслідок надлишкової експлуатації відбувається деградація
та виснаження пасовищ. Приблизно удвічі більше, ніж уся орна
земля світу, пасовища та луки годують 1,32 млрд голів великої
рогатої худоби і 1,72 млрд голів овець і кіз. Виснаження пасовищ
призводить до переведення годування худоби на штучні корми, що,
у свою чергу, призводить до значного збільшення використання
орної землі у світовому масштабі. А наслідком цього є деградація
ґрунтів.
Деградація ґрунтів — це зменшення їх родючості або втрата
властивостей, характерних їм як природному тілу (підкислення,
засолення, вилуговування, ерозія, підтоплення, заболочення, за-
бруднення, опіщанення тощо).
Глобальною екологічною проблемою на сьогодні є постійне
зменшення в ґрунтах вмісту гумусу. Основна причина — спожи-
вацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і як-
найменше їй повернути.
Робота в групах
Екологічна гра «Дилема»
Вчитель роздає картку з дилемою кожній групі для обгово-
рення. Виділяється час для обговорення всередині групи (3–5 хв).
Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою пози-
цію. Вчитель заохочує учнів до дискусії щодо найбільш доцільного
варіанта дій.
Дилема: Проблемі забруднення ґрунтів та зміні ландшафтів
приділяється менше уваги, ніж проблемам забруднення води та
повітря. На які причини забруднення ви звернете увагу, щоб до-
вести актуальність проблеми?
Варіанти дій:
1. Ерозія, спричинена недосконалими методами господарю-
вання. (Ерозія ґрунту виникає, коли земля експлуатується занадто
інтенсивно, без урахування впливу дощу і вітру. Наслідки
відчуватимуться упродовж десятиліть або навіть століть.)
2. Підкислення ґрунту. (Підкислення ґрунту відбувається
природним шляхом, але викиди сполук сірки та азоту внаслідок
спалювання твердих видів палива та надмірне використання
азотних добрив ще більше ускладнили ситуацію, наприклад, 45 %
території лісів у Європі перебувають під загрозою.)
3. Забруднення важкими металами, пестицидами, нітратами
й фосфатами. (Забруднення металами впливає на продукти харчування
і якість води. Використання пестицидів має негативний
вплив на ґрунт, завдаючи шкоди організмам, що там живуть
(порушуючи баланс), та забруднюючи ґрунтові води й поверхневі
водні об’єкти. Нітрати й фосфати здебільшого потрапляють
із добрив і впливають на якість ґрунту через тривале вими-
вання.)
4. Радіаційне забруднення. (Територія України тривалий час
зазнавала радіоактивного забруднення. Внаслідок катастрофи на
ЧАЕС 1986 р. в навколишнє середовище було викинуто близько
50 МКі екологічно небезпечних радіонуклідів. Внаслідок цього зазнали
радіоактивного забруднення сільськогосподарські угіддя площею
понад 4,5 млн га.)

Зразок картки для учнів
Дилема:
Проблемі забруднення ґрунтів та зміні ландшафтів приділя-
ється менше уваги, ніж проблемам забруднення води та повітря.
На які причини забруднення ви звернете увагу, щоб довести актуаль-
ність проблеми?
Варіанти дій:
1. Е розія, спричинена недосконалими методами господарювання.
2. Підкислення ґрунту.
3. Забруднення важкими металами, пестицидами, нітратами
й фосфатами.
4. Радіаційне забруднення.

VI. У загальнення та систематизація знань
Практична робота
В плив інтенсивності ерозійних процесів
на стан ґрунтового покриву
Прочитайте теоретичний матеріал.
Ерозія ґрунтів
Одним із основних дестабілізуючих факторів, що призводять
до зниження продуктивності сільськогосподарських угідь та погір-
шують екологічну ситуацію в агроландшафтах, є ерозія. Ерозія —
це процес руйнування ґрунту вітром, водою та іншими фактора-
ми з переміщенням продуктів ерозії за межі її виникнення. Вона
обумовлюється як природними, так і антропогенними факторами.
Еродовані землі характеризуються гіршими, ніж повнопрофільні,
фізичними, фізико-механічними, агрохімічними та біологічними
властивостями, унаслідок чого на них недобирається значна час-
тина врожаю.
Внаслідок ерозії зменшується товщина орного шару, уміст
гумусу в ґрунті, погіршується його структура, склад і водно-
повітряний режим. Змиті ґрунти впродовж вегетації рослин ви-
паровують більше вологи і вбирають незначну її кількість. Чим
інтенсивніші ерозійні процеси, тим менше вологи вбирає ґрунт.
В еродованих ґрунтах запаси вологи зменшуються на 14–22 %,
що призводить до зниження врожайності сільськогосподарських
культур. Навіть на слабо еродованих ґрунтах недобирається, як
правило, до 15 % урожаю зернових. Погіршуючи ґрунтову родю-
чість, ерозія ґрунтів не тільки знижує врожайність сільськогоспо-
дарських культур, а й порушує встановлену в процесі тривалого
розвитку складну екологічну систему, змінюючи кругообіг пожив-
них речовин у біосфері.
Залежно від факторів руйнування розрізняють наступні види
ерозії:
• водну;
• вітрову;
• агротехнічну;
• технічну;
• пасовищну.
Водна ерозія — це змивання верхнього шару або його гли-
бинний розмив. Вона буває: краплинною — руйнування ґрунтових
агрегатів ударами дощових крапель, унаслідок чого шпарини за-
биваються дрібними часточками ґрунту, зменшуючи водопроник-
ність і посилюючи поверхневий стік та змив ґрунту; площин-
ною — більш-менш рівномірний змив ґрунту невеликими стру-
менями талих і дощових вод; лінійною, що спричиняє розмиви
ґрунту, підґрунтя, материнської породи концентрованими токами
води; іригаційною, яка виникає за умов неправильно організованого
зрошення на схилах.
Вітрова ерозія (дефляція) виникає при сильних вітрах, які
видувають орний шар, унаслідок чого зменшується родючість ґрун-
ту. Частіше вона спостерігається на недостатньо захищених або
зовсім незахищених рослинами площах. Під дією сили повітряного
потоку частинки ґрунту розміром 0,1–0,5 мм переміщуються по-
верхнею землі й руйнують її верхній шар, унаслідок чого ґрунт
видувається ще інтенсивніше. Найбільш шкідливими є пилові
бурі. На супіщаних ґрунтах процеси вітрової ерозії починаються
при швидкості вітру 3–4 м/с, на легкосуглинкових — 4–6 м/с, на
важкосуглинкових — 5–7 м/с, на глинистих — 7–9 м/с.
Вітрова ерозія поширена, в основному, у південних і південно-
східних районах України і зумовлюється сухістю клімату, зрідже-
ністю природного рослинного покриву, сильними сухими вітрами,
поганою структурою ґрунтів, неправильним сільськогосподарським
їх використанням та недосконалою агротехнікою.
Найбільше пошкоджуються вітровою ерозією чорноземи та
темно-каштанові ґрунти в Херсонській, Миколаївській, Одеській,
Дніпропетровській, Луганській та Донецькій областях, а також пі-
щані ґрунти, осушені торф’яники в поліських районах.
Процеси ерозії посилюються при нераціональному розорюван-
ні земель, суцільному вирубуванні лісу, неправильному випасанні
тварин на пасовищах.
Площа ерозійно небезпечних земель в Україні сягає майже
18 млн га, з них може піддаватися дефляції 5 млн га, а змиван-
ню — 13 млн га. На значній площі обидва види ерозії можуть ви-
являтися сумісно. Вітрова ерозія щороку завдає збитків на пісках
у районі нижньої течії Дніпра та інших південних районів. Пері-
одично (кожні 5–7 років) у південних степових, південних і схід-
них лісостепових районах значні території охоплюють пилові бурі.
Неодноразово вони знищували посіви на тисячах гектарів, засипа-
ли пилюкою багаторічні насадження, зрошувальні канали, пошко-
джували лінії електропередач, руйнували споруди тощо. Найбільш
інтенсивно вітрова ерозія виявляється у квітні — першій половині
травня в районах, де поширені піщані, супіщані та інші ґрунти
з легким механічним складом. Іноді вона спостерігається напри-
кінці зими в південних районах, переважно в лютому, коли в сухі
морозні дні сніг здувається разом із верхнім шаром ґрунту.
Під час пилових бур пилуваті часточки переносяться пові-
тряним потоком на десятки, а іноді й сотні кілометрів.
Найбільш ерозійно небезпечними зонами в Україні є право-
бережжя Дніпра, Десни й Сіверського Дінця, міжріччя Дніпро —
Південний Буг, Дністер — Прут, верхів’я Сіверського Дінця, Сейму
та Донецький кряж. Великомасштабне обстеження ґрунтів показа-
ло, що на території України водною ерозією частково або повністю
зруйновані значні площі в гірських районах Криму і Карпат, на
Донецькому кряжі, Подільській і Наддністровській височинах.
У Лісостепу водна ерозія має досить значне поширення. Так,
у Тернопільській області площа слабо, середньо і сильно змитих
ґрунтів становить 29 %, у Хмельницькій — 31,3, Вінницькій —
32,1, Харківській — 35,3 %. У Полтавській області, де розміщена
велика площа терас Дніпра, їх значно менше. У степовій зоні Укра-
їни еродовані ґрунти є в усіх південних областях, але найбільше
їх у Луганській (54,7 %) та Одеській (61 %) областях.
Визначте регіони України, які найбільше уражені ерозійними
процесами.
Заповніть таблицю:
Види ерозії               Вплив на стан ґрунтового покриву                               Наслідки

Висновок: Запропонуйте заходи, які можуть зменшити еро-
зійні процеси ґрунтів в Україні.
VII. П ідсумки уроку
Учитель просить учнів визначити результати уроку,
оцінити власну діяльність з отримання нових знань.
VIII. Дом ашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Підготуватись до контрольної роботи.







Комментариев нет:

Отправить комментарий