воскресенье, 17 февраля 2013 г.


Додатковий матеріал
Екологічні проблеми великих міст

Україна належить до числа індустріально-аграрних країн.
Частка важкої промисловості складала до недавнього часу 60 %
валового внутрішнього продукту країни, що істотно вище, ніж
у західноєвропейських країнах, де цей показник складає при-
близно 35 %. Саме підприємства важкої промисловості формують
основне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище.
Значна частина промислових підприємств (понад 80 %)
розташована в містах та селищах міського типу. Тут проживає
близько 70 % населення країни. В Україні налічується 436 міст та
925 селищ міського типу. За статистикою до 90 % газоподібних,
рідких та твердих відходів утворюються в містах та близько 10 % —
у сільській місцевості.
Для багатьох міст України характерна складна екологічна
ситуація, обумовлена наявністю і концентрацією підприємств чор-
ної та кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії,
гірничодобувної промисловості, цементних заводів. Такі міста є
безперечними лідерами щодо забруднення повітря. Серед них: До-
нецьк, що складає разом із розташованими поряд із ним Авдіївкою,
Горлівкою, Єнакієвим, Макіївкою та іншими містами Донецьку
промислову агломерацію, а також Дніпродзержинськ, Дніпропе-
тровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь.
У великих містах з інтенсивними транспортними потока-
ми вміст у повітрі канцерогенних речовин типу бензопірену в 2–
3 рази, а в центрах чорної металургії приблизно в 12 разів вищий,
ніж у невеликих містах або сільській місцевості.
Другою не менш небезпечною екологічною проблемою міст
є стан каналізаційного господарства та очистка стічних вод.
Практично в усіх містах України каналізаційні системи по-
требують заміни або капітального ремонту. Часті прориви кана-
лізаційних колекторів є постійними джерелами небезпечного за-
бруднення міського середовища, а іноді призводять до спалаху
інфекційних захворювань. Наприклад м. Суходольськ, де через
протікання каналізаційних стоків у водопровід у 2003 р. захворіли
на гепатит понад 900 чоловік.
За даними Міністерства охорони навколишнього природного
середовища України, у переважній більшості міст України спору-
ди з очистки загальноміських стічних вод перевантажені. Виня-
ток становлять, можливо, лише Київ та Харків. У багатьох містах
існуючі потужності очисних споруд у декілька разів нижчі, ніж
потрібно. Приблизно половина міських стічних вод скидаються
у водні об’єкти недостатньо очищеними, із них майже 15 % — вза-
галі без очищення. Без усякої очистки скидається до 70 % про-
мислових стічних вод.
Серед найбільш забруднених ділянок річок слід відзначи-
ти р. Сіверський Донець на ділянці Лисичансько-Рубежанського
промрайону, р. Інгулець у районі Кривого Рогу, р. Дніпро в райо-
нах Дніпродзержинська, Дніпропетровська і Запоріжжя, а також
у нижній течії в районі Херсона, р. Кальміус та її притоки Каль-
чик, що впадають у Чорне море.
Високий рівень забруднення Азовського моря спостерігається
в районі Маріуполя. Акваторія Чорного моря також сильно забруд-
нена в районах Севастополь — Балаклава, Южне — Одеса — Іл-
лічівськ.
Однією із складних екологічних проблем для більшості міст
України є захоронення виробничих та побутових відходів, причому
складність проблеми пропорційна чисельності населення та про-
мисловому потенціалу міста. У металургії та теплоенергетиці для
складання відходів використовується до 40 % території підприєм-
ства. Ландшафти, обумовлені наявністю кар’єрів, розрізів та інших
місць добування корисних копалин, а також місць складання про-
мислових та побутових відходів у вигляді відвалів, хвостосховищ,
шлаконакопичувачів, териконів, звалищ, формують зони техноген-
ного спустошення, площа яких до кінця ХХ ст. склала майже 8 %
від загальної території України.
Забруднення ґрунтів у містах пов’язане головним чином із
викидами автотранспорту та промислових підприємств. Забрудню-
вальні речовини осідають або вимиваються атмосферними осадами
із повітряного басейну в радіусі до 5 км від стаціонарного джерела
викиду. Основними джерелами забруднення ґрунтового покриву
стали теплові електростанції, підприємства кольорової та чорної
металургії.

Комментариев нет:

Отправить комментарий