воскресенье, 17 марта 2013 г.







Урок 14

Тема. Уявлення про екомережі. Міжнародні
та національні програми збереження
біорізноманіття. Практична робота
«Аналіз особливостей розвитку
заповідної мережі України»

Мета: сформувати поняття про екологічну мережу як цілісну природоохоронну систему,
розглянути основні структурні елементи екомережі, з’ясувати роль міжнародних
та національних програм у збереженні біорізноманіття; розвивати вміння встанов-
лювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки; формувати
ціннісні орієнтації на збереження природи.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «екологічна
мережа»; пояснити, з якою метою вона створюється; назвати та схарактеризувати
структурні елементи екологічної мережі; назвати міжнародні та національні про-
грами збереження біорізноманіття; пояснити їх роль.

Обладнання та матеріали: схеми на дошці, роздатковий матеріал: схеми, таблиці, додатковий
теоретичний матеріал до практичної роботи.
Базові поняття та терміни: біорізноманіття, екомережа, природозаповідні території, природо-
заповідний фонд, програми збереження біорізноманіття.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні, частково пошукові, проблемні, творчі.

Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . 8 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . 3 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . 18 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . 12 хв
Практична робота «Аналіз особливостей розвитку
заповідної мережі України»
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . 1 хв

Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завда ння
1. Фронтальне опитування
Що таке біорізноманіття?
Які категорії біологічного різноманіття розрізняють?
Які основні причини втрати біологічного різноманіття?
Чи взаємопов’язані між собою основні причини втрати біо-
логічного різноманіття?
Яке значення має біологічне різноманіття для людства?
2. Технологія «Мозковий штурм»
Що ви можете реально зробити зараз для збереження біо-
різноманіття в Україні?
3. Тестові завдання на встановлення відповідності
Установіть відповідність між характеристикою і назвою ка-
тегорії заповідного об’єкта.

А Природоохоронні території,
на яких дозволено проводити
екскурсії для організованих
туристів;                                                             1. Заповідники

Б природоохоронні установи міс-
цевого значення;                                                2. Зоологічні парки

В окремі об’єкти, які мають при-
родоохоронне, наукове, естетич-
не або пізнавальне значення;                            3. Національні природні парки.

Г заклади, створені для збережен-
ня, акліматизації та господар-
ського використання рідкісних
та інших видів як місцевої, так
і світової фауни;                                                   4. Пам’ятки природи

Д території, куди входять при-
родні ділянки суходолу, ціліс-
ність яких охороняється зако-
нами держави.                                                     5. Регіональні ландшафтні парки.
                                                                              6. Природо-заповідний  фонд держави.

Правильні відповіді: А — 3, Б — 5, В — 4, Г — 2, Д — 6.

4. Перевірка та обговорення виконання домашнього завдання
для груп

III. А ктуалізація опорних знань

Бесіда
1. Пригадайте, з якою метою створюють природоохоронні тери-
торії.
2. Які вам відомі природоохоронні території, створені в Україні?
IV. Мотивація навчальної діяльності
V. Вивчення нового матеріалу
1. У явлення про екомережі
  
Розповідь учителя
«Я настільки переконаний у тісному зв’язку між моральністю
людини і гуманним ставленням її до тварин, що завжди
буду схилятися перед законодавством, яке вперше створить систему
законів, що захищають тварин від поганого і жорстокого
поводження».
(Б. Раш)

Протягом останніх п’яти років в Україні, як і в усьому світі,
велике значення надається розвиткові екологічної мережі.
Екологічна мережа — єдина територіальна система, яка
включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій
охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курорт-
ні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні
території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством
України і є частиною структурних територіальних елементів еко-
логічної мережі — природних регіонів, природних коридорів, бу-
ферних зон.
Концепція екомережі є інтегральною в організації збережен-
ня біологічного і ландшафтного різноманіття. Вона поєднує в собі
всі попередні системи охорони природи, пов’язує природоохоронну
діяльність із різними секторами економіки (аграрним, транспорт-
ним, лісовим, туристичним тощо) і є основним елементом стратегії
збалансованого розвитку. Це якісно новий підхід до розв’язання
споконвічної проблеми людства у відносинах із Природою, спря-
мований на забезпечення функціонування всіх природних компо-
нентів довкілля як єдиної цілісної системи.
  
Обговорення питання
З якою метою створюється екологічна мережа?
Екомережа створюється з метою поліпшення умов для фор-
мування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного
потенціалу території України, збереження ландшафтного біорізно-
маніття, місць розселення та зростання цінних видів тваринного
і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин че-
рез поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони
навколишнього природного середовища і відповідно до законів та
міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні.
Що може бути структурними елементами екологічної мережі?
(Учні разом з учителем обговорюють усі можливі варіанти,
а потім звертаються до схеми, яка накреслена на зворотній
частині дошки або спроектована на екран, і аналізують її. (див.
с. 173))

Розповідь учителя
Екологічна мережа має бути побудована на трьох рівнях —
міжнародному, національному та регіональному.


Обговорення питання
Які структурні елементи характерні для нашої регіональної
екологічної мережі?
 Розповідь учителя
Національна екологічна мережа України розглядається як
складова всеєвропейської екомережі, створення якої схвалено
Конференцією міністрів довкілля 55 країн Європи в Софії 1995 р.
У нашій країні набув чинності закон «Про загальнодержавну
програму формування національної екологічної мережі України
на 2000–2015 рр.». Основною метою цього важливого документа
є збільшення частки земельного фонду з природними заповідними
територіями до рівня (10,4 %), достатнього для збереження біо-
логічної і ландшафтної різноманітності.
Під час побудови моделі екомережі Українського Полісся
(міжнародний рівень) використано досвід побудови таких мереж
в Європі (насамперед, у таких країнах, як Нідерланди, Польща,
Чехія). Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на
750 км, та Полісся в цілому в межах України, Білорусії, Росії та
Польщі є важливим екологічним коридором Європи.
Прикладом регіональної екомережі є екологічна мережа межиріччя
Десна—Остер (Чернігівська область), що в основному вхо-
дить до Українського Поліссся. Вона складається із ключових при-
родних територій, які забезпечують можливість обміном енергії,
насінними зародками та міграції тварин
 Завдання для учнів
Розташуйте в порядку зростання складності практичного
впровадження (на вашу думку) п’ять базових критеріїв вибору
елементів екомережі та поясніть свій варіант:
1) наукові;
2) правові;
3) технічні;
4) організаційні;
5) фінансово-економічні.
(Обговорення учнівських варіантів відповідей.)
2. Міжнародні та національні програми збереження
біорізноманіття
Технологія «Крісло автора»
Приблизний зміст повідомлення учня
Програма Організації Об’єднаних Націй із навколишнього
середовища (UNEP) організувала в листопаді 1988 р. Спеціальну
робочу групу експертів із метою вивчення необхідності розробки
міжнародної конвенції про біорізноманіття (CBD). У травні 1989 р.
вона заснувала Спеціальну робочу групу експертів із технічних та
правових питань для підготовки міжнародного правового докумен-
та щодо збереження і невиснажливого використання біорізноманіт-
тя. З лютого 1991 р. Спеціальна робоча група була перетворена на
Міжурядовий комітет із питань ведення переговорів. Результатом
його роботи стало проведення 22 травня 1992 р. в Найробі Конфе-
ренції з прийняття узгодженого тексту Конвенції про біорізнома-
ніття. Конвенція була відкрита для підписання 5 червня 1992 р. на
Конференції ООН з питань довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро
(Саміт «Планета Земля»). Друга Конференція про охорону біорізно-
маніття відбулася в Джакарті у листопаді 1995 р. Конвенція була
підтримана всіма країнами світу, окрім Андорри, Брунею, Вати-
кану, Іраку, Сомалі, Східного Тимору та США. Всеєвропейська
Стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
(Pan-European Biological and Landscape Diversity Strategy), прийня-
та на Конференції міністрів довкілля в Софії (1995 р.), фактично
є механізмом упровадження Рамкової Конвенції на Європейському
континенті.
Верховна Рада України ратифікувала Рамкову Конвенцію
29 листопада 1994 р. (Закон про ратифікацію), а також ухвалила
низку законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших
міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру,
що регулюють питання збереження та використання біологічного
і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію
реалізації положень законів та відповідних програм здійснює На-
ціональна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Мініс-
терство охорони навколишнього природного середовища України.
Кабінет Міністрів України розпорядженням № 675-р від
22 вересня 2004 р. схвалив Концепцію Загальнодержавної програ-
ми збереження біорізноманіття на 2005–2025 рр.

VI. У загальнення та систематизація знань
                                                            Практична робота
А наліз особливостей розвитку заповідної
мережі України
1. Прочитайте теоретичний матеріал.
Теоретичний матеріал
Природно-заповідний фонд — це ділянки суходолу і водного
простору, природні комплекси яких мають особливу природоохо-
ронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність.
За роки незалежності площа природно-заповідного фонду
України зросла більш ніж удвічі. До його складу входять понад
7250 територій та об’єктів загальною площею 3,3 млн га, що ста-
новить близько 6 % території держави (1991 р. цей показник ста-
новив лише 1,9 %). Але цього замало: площа заповідних земель
на одну людину в Європі становить 2200 м2, а в Україні — лише
570 м2.
Станом на 1 березня 2010 р. в Україні, за даними Мінприроди,
діяло 19 природних і 4 біосферних заповідники, 47 національних
природних парків, 2853 заказники, 3203 пам’ятки природи, 27 бо-
танічних садів, 12 зоопарків, 54 дендропарки, 542 парки-пам’ятки
садово-паркового мистецтва, 55 регіональних ландшафтних парків,
800 заповідних урочищ.
Сучасні ретельні еколого-економічні розрахунки й моделі по-
казують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе лише
за умови, що не менше ніж 10–15 % його площі зайнято заповід-
ними територіями рангу заповідника чи заказника. У більшості
країн Європи середній відсоток заповідності становить 15 %.
Наявність розвиненої мережі заповідних територій — необ-
хідна (хоч і не достатня) умова збереження біорізноманіття. Тому
кожна держава, яка приєдналася до Конвенції про біорізноманіття,
зобов’язана підтримувати й розвивати мережу заповідних терито-
рій, насамперед — заповідників.
2. Розгляньте таблиці «Природні заповідники України» та «Біосферні
заповідники України», визначте особливості розвитку
мережі заповідних територій нашої країни з 1921 до 2009 року.
(Можна запропонувати побудувати гістограму, яка б відображала
певні періоди, наприклад, десятиріччя та кількість
створених заповідних територій.)



Біосферні заповідники України — природно-заповідні терито-
рії міжнародного значення, в яких охороняються всі шари біосфери
і доступ до яких вкрай обмежений.
 3. Проаналізуйте стан заповідної мережі в Україні на сучас-
ному етапі та визначте її відповідність європейським показникам.
4. Чим можна пояснити зниження темпів зростання площі
природно-заповідного фонду України?
5. Зробіть висновок.

 VII. Підсумки уроку
Учитель оцінює результати діяльності учнів на уроці.

VIII. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Скласти план-доказ за темою: «Біологічна різноманітність —
умова стійкості екосистем і біосфери в цілому».