Урок 5

Тема. Стійкість природних компонентів,
геосистем до антропогенних забруднень.
Форми стійкості геосистем. Стійкість
природних і антропогенізованих
геосистем

Практична робота

«Порівняння обсягів і структури забруднення

міст України»

Мета: сформувати поняття про стійкість природних екосистем, геосистем до антропоген-
них забруднень; розглянути форми стійкості геосистем; удосконалювати вміння
спостерігати, аналізувати, порівнювати, творчо розв’язувати поставлені завдання;
формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснити взаємопоєднаність таких кате-
горій, як «забруднення середовища» та «стійкість геосистем»; назвати та схарак-
теризувати форми стійкості геосистем; порівняти стійкість природних і антропоге-
нізованих геосистем; пояснити залежність стійкості геосистем від біорізноманіття,
біомаси й біопродуктивності; отримати практичні навички порівняння обсягів
і забруднення міст України.
Обладнання та матеріали: малюнки, таблиці, роздатковий матеріал.
Базові поняття та терміни: природні компоненти, геосистема, забруднення, стійкість геосистем,
форми стійкості, антропогенне навантаження.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 хв
Практична робота «Порівняння обсягів і структури
забруднення міст України».
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв

I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
 Виконання завдань
1. Е кологічний графічний диктант. (Учні у бланк відповідей
ставлять позначку «+», якщо згодні з твердженням, та позначку
«–», якщо не згодні.)
1. Глобальною екологічною проблемою на сьогодні є постійне
зменшення в ґрунтах вмісту гумусу.
2. Серед пестицидів є речовини, які не належать до отрут ши-
рокої дії.
3. Заболочення — підвищення вологості ґрунту внаслідок під-
няття рівня ґрунтових вод, спричиненого антропогенним
впливом.
4. Результатом парникового ефекту є зміна хімічного складу
ґрунту.
5. Інгредієнтне забруднення — це потрапляння в біосферу ре-
човин, якісно і кількісно притаманних їй.
6. Вирубка лісів — одна з найбільш характерних складових де-
струкційного забруднення.
7. Вивітрювання належить до штучного забруднення.
8. Шумове забруднення атмосфери — одна з форм хвильового,
фізичного забруднення, адаптація організму до нього немож-
лива.
9. Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення
атмосфери.
10. Деструкційне забруднення — це дія на склад, структуру, та
вид популяції живих організмів.
11. Знищення лісів завдає ґрунтам непоправної шкоди.
12. Результатом дії кислотних дощів є пошкодження листя та
інших частин рослин.
Правильні відповіді:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
+ – + – – + – + + – + +

2. Технологія «Мозковий штурм»
Чому вчені наголошують на обмеженні використання аерозолів
із фреоном, адже він не справляє шкідливої дії на живі організми?
3. Р озв’язати екологічну задачу
За добу людина вдихає приблизно 25 кг повітря. При роботі
двигуна внутрішнього згорання автомобіля витрачається 1825 кг
кисню на кожні 100 км шляху. Який час могла б дихати цим кис-
нем людина?
(Підказка: спочатку визначаємо, скільки кисню міститься
у 25 кг повітря, а потім визначаємо час, який може дихати людина
цим киснем.)
4. Перевірити створені учнями вдома кросворди
Вчитель може запропонувати учням обмінятися створеними
кросвордами і розгадати їх.
III. А ктуалізація опорних знань
(Актуалізація знань учнів, які вони отримали під час
вивчення географії в попередніх класах.)
; Бесіда
Що таке геосистема?
(Геосистеми — природні системи різних рівнів, які охоплюють
взаємодіючі частини літосфери, гідросфери, біосфери й атмосфери.
Або, геосистема — це ділянка земної поверхні, у межах якої
«компоненти природи» перебувають у системному зв’язку один
з одним і як певна цілісність взаємодіють із наміченою сферою
і людським суспільством.)
Наведіть приклади геосистем.
(Ландшафти, водойми, біоценози, річкові системи тощо.)
ІV. Мотива ція навчальної діяльності
Розповідь учителя
Жорстокість і неуцтво
не думають про майбутнє.
(М. Реріх)
Світ усе більше забруднюється. Ось про що розповів відомий
норвезький учений і мандрівник Тур Хейєрдал після мандрівки на
папірусному бальсі «Ра»: «У 1947 р., коли вальсовий пліт “Кон-
Тікі” за 101 добу проплив близько 8 тис. км у Тихому океані,

екіпаж на своєму шляху не побачив жодних слідів людської ді-
яльності, якщо не рахувати розбитого на рифі парусника. Океан
був чистим і прозорим. І для нас було справжнім ударом, коли ми
в 1969 р., дрейфуючи на папірусному судні “Ра”, побачили, на-
скільки забруднений Атлантичний океан. Ми обганяли пластико-
вий посуд, вироби з нейлону, порожні пляшки, банки з-під кон-
сервів. Але особливо впадав в око мазут…»
Чи можуть геосистеми протистояти такому забрудненню, збе-
рігаючи свою цілісність? Це питання ми сьогодні й розглянемо на
уроці.
V. Вивчення нового матеріалу
1. С тійкість природних компонентів, геосистем
до антропогенних забруднень
 Запитання до учнів
Що таке «стійкість»? Які асоціації у вас викликає це понят-
тя? (За бажанням учителя можна скласти «Асоціативний кущ»,
а потім разом з учнями підійти до визначення цього поняття.)
Стійкість природних геосистем — здатність ландшафтів збері-
гати свою структуру та функції навіть під зовнішніми (природним
та антропогенним) впливами.
Наведіть приклади стійкості природних геосистем.
Розповідь учителя
Масштаби змін природного середовища залежать від двох
основних факторів: інтенсивності прояву речовинного складу за-
бруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання влас-
тивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів
природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей
у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Тверді, рідкі
й газоподібні викиди забруднюючих речовин потрапляють у всі
компоненти природи: води, ґрунти, атмосферне повітря. Найбільше
викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні
речовини поширюються на інші компоненти природи, підвищуючи
тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі дов-
готривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні
природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це
ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини.
Стійкість до антропогенного навантаження — одна з основних
властивостей геосистем, від якої значною мірою залежить екостан

ландшафтів, зокрема ступінь їх перетворення господарською діяль-
ністю, а також здатність тривалий час виконувати свою соціально-
економічну функцію.
2. Форми стійкості геосистем
Розповідь учителя з елементами бесіди
(Можна запропонувати учням скласти схему: «Форми стійкості
геосистем».)
На сьогодні загальновизнаними є декілька форм стійкості
природних систем, а саме:
• інертність (здатність геосистеми під час дії на неї зовніш-
нього фактора зберігати свій стан у межах окресленої об-
ласті протягом усього визначеного інтервалу часу);
• відновлюваність (здатність геосистеми повертатися до по-
чаткового стану після виходу з нього (наприклад, віднов-
лення лісу після пожежі));
• пластичність (наявність у геосистемі декількох областей
станів, у яких вона має здатність до інертності та (або)
відновлюваності, її здатність при дії зовнішнього фактора
переходити з однієї такої області до іншої, зберігаючи за
рахунок цього свої інваріантні ознаки впродовж визначе-
ного інтервалу часу).
Ефективність впливу на геосистему далеко не завжди прямо
залежить від сили впливу. Не менше значення має відповідність
типу впливу і типу структури об’єкта. Наприклад, для надання
руху сніговим масам на схилах гір нерідко достатньо крику чи
пострілу. У цьому випадку вплив є своєрідним сигналом, коли мі-
зерно малі потоки енергії запускають великі маси.
Має значення також час впливу. Наприклад, атмосферні опа-
ди набагато ефективніші на стадії кущіння і виходу в стебло рос-
лини, ніж під час дозрівання плодів чи колосіння злаків. Ступінь
забруднення повітряного басейну залежить не менше від погоди,
умов рельєфу, ніж від кількості викинутих забруднювачів.
Багато науковців підкреслюють залежність стійкості природ-
них геосистем від вологості ґрунтів і складу рослинності.
Укажіть, від яких іще факторів може залежати стійкість гео-
систем? (Обговорення питання.)
Учні мають дійти висновку, що стійкість геосистем зале-
жить від біорізноманіття, біомаси й біопродуктивності.
3. С тійкість природних і антропогенізованих геосистем
Розповідь учителя
Змінені геосистеми (антропогенізовані) менш стійкі, ніж пер-
винні (природні). Оскільки природні механізми саморегуляції в них
порушені, вони не здатні до самостійного розвитку та існування без
постійної підтримки з боку людини (до найменш стійких належать
посіви монокультур).
Розрізняють також природну стійкість та стійкість до різно-
манітних антропогенних впливів.
Геосистеми, які є стійкішими в природних умовах, не
обов’язково стійкі до антропогенних впливів. Часто саме постійна
природна мінливість структурних елементів геосистем є фактором
і критерієм їх стійкості в цілому як у природних умовах зовніш-
нього середовища, так і при антропогенних впливах. Стійкість не
означає абсолютної стабільності, непорушності, навпаки — це деяке
коливання навколо певного середнього стану, тобто рухома рівно-
вага. Динаміка ландшафтів діалектично пов’язана з його стійкістю:
саме зворотні динамічні зміни вказують на здатність ландшафтів
повертатися до вихідного стану, тобто на його стійкість.

VI. У загальнення та систематизація знань

Практична робота

По рівняння обсягів і структури забруднення
міст України
1. Ознайомтеся з інформацією, яка міститься в звіті Держав-
ного комітету статистики «Навколишнє середовище України» за
2009 р. (Таблиця може бути накреслена на дошці, спроектована.
на екрані або надрукована на аркуші як роздатковий матеріал.)
Порівняйте обсяги забруднення міст України.

№   з/п Назва міста   Викиди шкідливих речовин (тис. т)  2009 р ./ 2008 р.
1 Кривій Ріг (Дніпропетровська обл.) 321,6 /450
2 Маріуполь (Донецька обл.) 284 /364
3 Бурштин (Івано-Франківська обл.) 191/ 218,3
4 Луганськ 150,4 /175
5 Зеленодольськ (Дніпропетровська обл.) 133,6/ 146
6 Курахове (Донецька обл.) 122 /133
7 Дебальцеве (Донецька обл.) 119,2 /115
8 Дніпродзержинськ 110,8 /111,3
9 Дніпропетровськ 105,6 /120,3
10 Новий Світ (Крим) 105 /98

2. Ознайомтеся з картосхемою «Викиди шкідливих речовин
в атмосферне повітря».
Визначте рівень забруднення вашої області та порівняйте із
сусідніми. (Учні 11 класу мають знати розташування своєї області
на карті України та областей, які межують із нею.)
Викиди шкідливих речовин в атмосфе рне повітря в 2009 році (т на 1 км2)

3. За даними Державного комітету статистики в 2009 р. в Україні
було викинуто в атмосферу 6,4 млн т шкідливих речовин. Це
на 10,6 % менше, ніж було в 2008-му.
Як ви гадаєте, чому відбулося зниження кількості викидів
шкідливих речовин?
(На думку експертів, зниження сталося виключно внаслідок
скорочення обсягів промислового виробництва в 2009 р.)
4. За допомогою таблиці визначте найтиповіші екологічні
проблеми, характерні для більшості населених пунктів України,
запишіть їх. (Учитель може запропонувати різні варіанти роботи
з таблицею:
• розглянути конкретні 3–4 області (за варіантами);
• розглянути 3–4 області на розсуд учня;
• розглянути свою область та області, які з нею межують
тощо.)

1 Київ Основними джерелами забруднення атмосферного повітря (до 70 %)
є автомобільний транспорт. Негативний вплив на стан атмосферного по-
вітря чинить розташований порівняно неподалік від центральної частини
міста аеропорт «Жуляни», що становить також джерело підвищеного
шумового впливу. Різкий негативний вплив на загальну екологічну обста-
новку міста та прилеглих територій спричинила катастрофа на Чорнобиль-
ській АЕС, яка розташована на відстані 80 км від північної околиці міста.
Середній радіоактивний фон складає близько 18 мкР/год, забрудненість
території цезієм-137 — від 1 до 3 Кі/км2. Найбільш забруднена північна
та північно-східна частини міста. Певна кількість радіонуклідів у період
паводків надходить у Дніпро правобережною притокою р. Прип’ять, яка
протікає через чорнобильську зону, що безпосередньо відбивається на
прилеглих до Дніпра понижених територіях
2 Харків Важливою екологічною проблемою є розміщення побутових і виробничих
відходів. Існуючі звалища давно переповнені. Із збільшенням відстані ви-
возу відходів усе частіше спостерігається їх викидання з автомобілів у не-
відведених місцях. Однією з найактуальніших проблем Харківської області
є забруднення водних об’єктів зливовими та стічними водами за рахунок
скидання з очисних споруд у поверхневі водойми забруднених стічних вод
категорій «без очистки» та «недостатньо очищених» унаслідок незадо-
вільного технічного стану споруд очистки стоків, порушення технологічних
регламентів очистки та знезараження стічних вод.
Проблема охорони атмосферного повітря є для Харкова також достатньо
гострою. У Харківській області основними стаціонарними забруднювачами

атмосферного повітря є підприємства теплоенергетичної, нафтогазо-
видобувної та цементної галузей. Сумарний вклад цих підприємств
у забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів
області складає понад 90 %. У більшості підприємств, зосереджених
у кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони.
Підприємства розташовуються в безпосередній близькості від житлових
кварталів
3 Дніпропетровськ
Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних
металургійних, двох трубопрокатних, коксохімічного, шинного та лакофарб-
ного заводів, а також великих машинобудівних підприємств. Підприємства
Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об’єм неочищених та
недостатньо очищених стічних вод.
Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську у зв’язку
з утилізацією та складуванням відходів металургійного, шинного, коксохі-
мічного та хімічного виробництв. Частина побутових відходів утилізується
на сміттєспалювальному заводі
4 Донецьк Над містом можна спостерігати пелену смогу, що формується викидами
промислових підприємств. Гострою проблемою міста є водозабезпечення.
Із зростанням видобутку вугілля, інтенсивним розвитком підприємств
металургійного, хімічного та машинобудівного комплексів проблема водо-
забезпечення в Донбасі загострювалася все сильніше. Забезпечити водою
Донецьк та інші міста і населені пункти Донбасу можливо тільки за
рахунок надходження води по каналу Дніпро–Донбас. У той же час на ба-
гатьох підприємствах Донецької агломерації вода використовується вкрай
нераціонально.
У річки скидається велика кількість неочищених та недо-
статньо очищених стічних вод, які можна було б багаторазово використо-
вувати в системах оборотного водопостачання. Особливо актуальною для
Донецька є переробка твердих виробничих відходів, яких за двохсотлітню
історію промислового розвитку міста нагромадилось сотні млн т
5 Запоріжжя Над ним постійно нависає темно-фіолетовий серпанок смогу, що форму-
ється викидами промислових підприємств, сконцентрованих на порівняно
невеликому просторі. Розвиток Запоріжжя складався так, що великі про-
мислові підприємства опинялись у безпосередній близькості від житлової
забудови. Багато житлових будинків розташовуються в межах санітарно-
захисних зон промпідприємств. Підприємства Запоріжжя скидають

у Дніпро велику кількість неочищених та недостатньо очищених стіч-
них вод. Загальноміські очисні споруди перевантажені. На промислових
майданчиках нагромадилася велика кількість відходів у вигляді мулу
з високою концентрацією токсичних речовин. Наявність Дніпровського
водосховища в межах міста створює для Запоріжжя специфічні екологічні
проблеми, пов’язані з підтопленням прилеглих територій
6 Черкаси Багатопрофільний промисловий центр із переважним розвитком хімічної
промисловості. Це обумовлює високе техногенне навантаження на атмосферне
повітря. Серйозні екологічні проблеми пов’язані з впливом Кре-
менчуцького водосховища, на правому березі якого розташовані Черкаси
7 Одеса Забруднення морського середовища відбувається, в основному, у резуль-
таті скиду в море неочищених та недостатньо очищених стічних вод при-
бережних міст і в тому числі Одеси, а також забрудненого поверхневого
стоку з міської території та території майданчиків. Потенційно небезпеч-
ним в екологічному сенсі об’єктом у цьому районі є Одеський завод
у порту Південний. Аварія на аміакопроводі може призвести до екологіч-
ної катастрофи на всьому узбережжі. Введення в експлуатацію Одеського
нафтового термінала, призначеного для прийняття та подальшого тран-
спортування нафти, створює в цьому районі ще один об’єкт підвищеного
екологічного контролю. Одеса — значний центр машинобудування, хімії
та нафтохімії, переробки риби та сільгосппродукції. Робота промислових
підприємств формує високе техногенне навантаження на атмосферне
повітря та пов’язана з утворенням великих об’ємів стічних вод. Очисні
споруди Одеси перевантажені, працюють неефективно. У літній час в Одесі
різко зростає кількість автотранспорту, збільшується число морських суден
у портах, у тому числі прибережного плавання. На долю автотранспорту
та частково морських суден припадає близько 75 % сумарного викиду
забруднених речовин в атмосферне повітря
8 Севасто-
поль
Справжнім лихом для морського середовища в районі Севастополя є від-
працьовані судна. Сотні великих та малих суден кинуті в прибережних
водах Севастопольської, Південної та Балаклавської бухт. Інше лихо —
доволі висока забрудненість моря навіть у районі міських пляжів. Осо-
бливо забруднена Балаклавська бухта, колись перлина цього району

9 Миколаїв Великий центр суднобудування. Суднобудівні та судноремонтні підприєм-
ства розташовані безпосередньо в Бузькому лимані. Сюди ж скидаються
стічні води міста та підприємств, розташованих уздовж узбережжя. Вода
Бузького лиману має стійке забруднення від Миколаєва аж до впадання
в Чорне море. Концентрації нафтопродуктів та органічних сполук переви-
щують допустимі норми в багато разів
10 Херсон Суднобудівні та судноремонтні підприємства розташовані в Кошовій
протоці, гідравлічно зв’язаній із Дніпром. Вода протоки вкрита товстим
шаром нафтової плівки. У протоку потрапляють міські стічні води. Мають
місце непоодинокі випуски виробничих стічних вод. Вода в нижній течії
Дніпра забруднена багатьма токсичними речовинами, вміст яких переви-
щує гранично допустимі концентрації. До невирішених міських екологічних
проблем Херсона слід віднести відсутність системи скиду, організованого
відведення та очистки поверхневого стоку, що для міста, розташованого
на крутому правобережному схилі Дніпра, є дуже актуальним
11 Маріуполь Порт на Азовському морі, великий центр чорної металургії та важко-
го машинобудування. Одне з найскладніших в екологічному сенсі міст
України як за забрудненням атмосферного повітря та морського середови-
ща, так і щодо забезпечення населення питною водою. Пилогазові викиди
промислових підприємств формують над містом тяжкий темно-фіолетовий
серпанок, який містить шкідливі домішки в обсягах, які багаторазово
перевищують гранично допустиму концентрацію. Море в районі Маріуполя
темно-бурого кольору, особливо в центральній частині набережної, де
впадає р. Кальміус, стік якої, як і стік її правобережної притоки р. Каль-
чик, на 70–80 % сформований із шахтних та стічних вод. У Таганрозьку
затоку потрапляють міські стічні води Маріуполя та його промислових
підприємств. На якість морської води в Таганрозькій затоці негативно
впливає прибережна морська течія, яка формується під впливом стоку
р. Дон. Течія відносить забруднені води Дону та стічні води Таганрога на
захід, у напрямі Маріуполя. Прозорість морської води в районі Маріуполя
знижується до 0,5 м, тоді як у відкритій частині Азовського моря прозо-
рість води складає 8 м
12 Луцьк У порівняно невеликому за площею місті зосереджено багато промисло-
вих підприємств машинобудування та металообробки, хімічної, легкої
та харчової промисловості, виробництво будматеріалів. Підприємства
не оснащені надійними пило-газовловлювальними установками.






У місті порівняно висока забрудненість атмосферного повітря. Має місце
забруднення підземних вод нафтопродуктами в результаті витоку та роз-
ливу палива на військовій авіабазі в районі Луцька
13 Кам’янець-Подільський
Серйозні екологічні проблеми в місті пов’язані з роботою одного із вели-
ких в Україні цементних заводів, а також із підприємствами машинобуду-
вання, металообробки, легкої, деревообробної та харчової промисловості,
виробництвом будматеріалів
5. Зробити висновок про рівень забруднення свого міста.
VII. П ідсумки уроку
Для підбиття підсумків цього уроку можна використати
інтерактивну технологію навчання «Незакінчені речення». Учитель
пропонує учням продовжити речення: «На цьому уроці мене вра-
зило те, що…»
VIII. Дом ашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Підготуватись до конкурсу «шпаргалок» із вивченої теми.
(Учні мають створити «шпаргалку» — міні-конспект, який
містить усю необхідну інформацію у вигляді тез, таблиць
і схем, за умови, що вона буде займати одну сторінку аркуша
А-4.)