Урок 4
Тема. Категорія «забруднення». Основні
антропогенні джерела забруднення
навколишнього середовища. Види
забруднень та їх вплив на компоненти
природи, живі організми
Мета: розкрити суть поняття «забруднення»; поширити знання учнів про основні ан-
тропогенні джерела забруднення навколишнього середовища; розглянути види
забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми; удосконалювати
вміння встановлювати взаємозв’язки, формувати вміння і навички роботи з та-
блицями, схемами; формувати розуміння того, що людина — частина природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «забруднен-
ня»; назвати та схарактеризувати основні антропогенні джерела забруднення на-
вколишнього середовища; пояснювати негативний вплив забруднюючих речовин
на компоненти природи, живі організми; навести приклади дії забруднюючих
речовин на живі організми; зробити висновок про сучасний стан навколишнього
середовища.
Обладнання та матеріали: роздатковий дидактичний матеріал; схеми, таблиці на дошці.
Базові поняття та терміни: забруднення, види забруднення, джерела забруднення; засолювання,
заболочування, закислення ґрунтів; парниковий ефект, озонова дірка, пестициди,
аерозолі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . 8 хв
III. Актуалізація опорних знань . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . 20 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . 11 хв
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій.
ІІ . Перевірка домашнього завдання

1. Екологічна дуель
Двоє учнів по черзі ставлять один одному запитання упро-
довж 1 хв. «Секретар» оцінює правильні відповіді, підбиває під-
сумки дуелі. Завдання виконуються одночасно біля дошки, біля
столу вчителя, письмово на аркушах. За короткий час (2–3 хв)
оцінюються знання 8–10 учнів.

2. Екологічна задача
Туристична група зупинилася на ніч. Як організувати зупин-
ку, щоб негативний вплив на навколишню природу був мінімаль-
ним? (Екологічна задача — частина домашнього завдання, тому
учні відповідають без підготовки.)

3. Технологія «Мозковий штурм»
У своїй роботі «Кілька слів про ноосферу» В. Вернадський
писав: «Ноосфера є новим геологічним явищем на нашій планеті.
У ній уперше людина стає величезною геологічною силою. Вона
може й повинна перебудувати своєю працею і думкою середовище
свого життя, перебудувати докорінно порівняно з тим, що було
раніше. Перед нею відкриваються все ширші й ширші можли-
вості». Які вияви ноосфери на сучасному етапі розвитку людства
ви можете навести?

4. Технологія «Творча лабораторія»
Робота в групах (усі групи обговорюють одне запитання,
а потім висловлюють свій погляд на проблему).
У біосфері існують види тварин, для яких характерна еле-
ментарна розумова діяльність. Чи може існувати ноосфера без людства?
Поясніть свої погляди.
 
III. А ктуалізація опорних знань
 Бесіда
1. Як ви розумієте поняття «забруднення»? (За бажанням учителя
можна скласти «Асоціативний кущ».)

2. Схарактеризуйте сучасний стан навколишнього середовища.
 
І V. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Епіграфом нашого уроку будуть такі слова: «Природа, в якій
вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню,
знищується. Чи багатьом із вас пощастило бачити прозору
річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без ревіння
моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту,
пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не
почати негайно лікувати цю проказу. Настав наш час діяти»
(Гарун Тазієв).
Так, сьогодні настав час діяти, тому що найголовнішою про-
блемою людства є проблема виживання, яка стосується кожної
людини, кожної живої істоти. Ніякі блага цивілізації не замінять
чистоти повітря і води, вільних від шкідливих домішок. Як же
нам повернути колишню чистоту і красу природи? Як примножити
її багатства?

V. В ивчення нового матеріалу
1. К атегорія «забруднення»
Розповідь учителя з елементами бесіди
Що розуміють під забрудненням?
Забруднення — це внесення в довкілля, виникнення чи рап-
тове підвищення в ньому нових, не характерних для середовища
хімічних, фізичних, біологічних, інформаційних речовин, агентів,
які негативно впливають на людину й живі організми.
Коли почалося інтенсивне забруднення навколишнього середовища?
(Обговорення відповідей учнів.)
2. Основні антропогенні джерела забруднення
навколишнього середовища
(Аналіз схеми.)
Втручання людини в природні процеси в біосфері, маючи на
увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупу-
вати за такими видами забруднень:
                                                 Види забруднень
        Інгредієнтне               Енергетичне               Деструкційне                  Біоценотичне
 Екологічний словничок
 
Інгредієнтне забруднення — надходження в біосферу речовин, кількісно
і якісно чужорідних для неї в газоподібному, рідкому та твердому станах.
Енергетичне забруднення — шумове, теплове, світлове, радіаційне, електро-
магнітне.
Деструкційне забруднення — вирубка лісів, порушення водотоків, кар’єрні
розробки, дорожнє будівництво, ерозія, осушення площ.
Біоценотичне забруднення — дія на склад, структуру та вид популяції живих
організмів.

Розповідь учителя
Інгредієнтне забруднення — це потрапляння в біосферу речо-
вин, якісно й кількісно не притаманних їй. Ці речовини можуть
бути газо- та пароподібними, рідкими і твердими. Наприклад, дуже
гострим питанням екологічного стану середовища, в якому живе
людина, є забруднення його діоксинами.
 Доповідь учня (Випереджувальне завдання)
Діоксини — це отруйні речовини, небезпечніші навіть за речо-
вини нервово-паралітичної дії. Вперше вони потрапили в атмосферу
у великій кількості під час війни у В’єтнамі. Тоді американці для
знищення листя дерев у джунглях на місцевості, де могли пере-
ховуватися партизани, розпилювали з літаків дефоліант «Оранж»,
до складу якого входили високотоксичні речовини. Тактика була
визнана блискучою. Але вже за декілька років медики США зі-
ткнулися з невідомою хворобою, яка вражала печінку, центральну
нервову систему, спричинювала стан депресії в тих людей, які на
той час перебували на війні та мали безпосереднє відношення до ви-
користання «Оранжу». З того часу й почалося вивчення впливу ді-
оксинів на людину. Зараз їх нараховується 210. Із них надзвичайно
токсичними та небезпечними для людини та природи визнано 15.
Нині діоксини можуть потрапляти в атмосферу звідусіль: під час
переробки хлорорганічних речовин, спалювання відходів виробни-
цтва та твердих побутових відходів (обрізків лінолеуму, клейонки,
шкірозамінників, іграшок, старих фломастерів тощо). Небезпечни-
ми є навіть чисельні осінні багаття з опалого листя. Адже впродовж
літа листя вбирає в себе пил, вихлопні гази та викиди промисло-
вих підприємств, очищаючи повітря. Виконуючи цю свою головну
функцію, воно перетворюється на своєрідні накопичувачі отруйних
речовин — діоксинів. Тому, коли восени люди починають скаржи-
тися на слабкість, зниження працездатності, алергію, послаблення
імунітету, на авітаміноз, хоча сезон овочів та фруктів у повному
розпалі, слід проаналізувати: чи не вдихали вони останнім часом
запах диму від спаленого листя. Діоксини небезпечні й тим, що,
потрапляючи до організму людини, можуть не розщеплюватися ще
багато років. Вони пригнічують імунну систему, швидко руйнують
наявні в організмі вітаміни, ліки, які приймає людина, роблять її
беззахисною перед хвороботворними мікроорганізмами, сприяють
виникненню ракових новоутворень, тобто руйнують усю систему
життєзабезпечення людини.
Розповідь учителя
Деструкційне забруднення — це вирубка лісів, порушення во-
достоків, кар’єрна розробка корисних копалин, будівництво доріг,
ерозія ґрунтів, осушення земель, урбанізація (ріст і розвиток міст)
тощо, що призводять до зміни ландшафту й екологічної системи
в результаті перетворення людиною природи.
Вирубка лісів — одна з найбільш характерних складових де-
струкційного забруднення.
Відомо, що ліси відіграють надзвичайну роль у житті люди-
ни. Ліси — це зелені легені планети. Саме вирубка знижує їх мож-
ливості та здатність активно переробляти атмосферні забруднення,
поглинаючи при цьому багато промислових викидів, та виділяти
цілющі фітонциди, що має велике гігієнічне значення. Щоб отри-
мати деяке уявлення про масштаби цього процесу, достатньо навес-
ти такий приклад: одне дерево середньої величини виділяє за добу
стільки кисню, скільки потрібно для дихання трьом чоловікам (за
добу легені людини перекачують більше 100 м3 повітря). Один гек-
тар соснового лісу виділяє за рік 30 т кисню, затримує 36 т пилу.
Один гектар широколистяного лісу упродовж години поглинає
8 кг вуглекислоти, виділяючи 8,3 кг кисню, а також 0,08–0,17 кг
фітонцидів. Крім того, кронами дерев затримується від 21 до 88 %
пилу та на 19–44 % знижується концентрація повітря з патоген-
ними (хвороботворними) бактеріями. Отже, листя служить своє-
рідним фільтром повітря, особливо те, яке має зморшки, ворсинки
чи восковий наліт (в’яз, каштан, граб, клен тощо). Максимальна
акумулююча здатність рослинності виявляється в зоні до 100 м від
місць викиду забруднюючих речовин у навколишнє середовище.
 Запитання до учнів
Що необхідно робити для захисту лісів?
(Щоб захистити ліси, потрібно обмежувати їх вирубування,
відновлювати лісопаркові зони, насаджувати лісосмуги.)
 Розповідь учителя
Біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад, струк-
туру й вид популяції живих організмів. Через значні негативні
антропогенні зміни стану довкілля в наступні 20–30 років щодня
на планеті зникатиме близько 100 видів рослин і тварин. Таке саме
становище характерне і для України. За останнє століття були ви-
нищені сагайдаки, тури, дрофи. Дуже рідкісними стали лебеді, ка-
жани, соколи, деякі види риб.
Енергетичне забруднення — це дія на людину з навколиш-
нього середовища різного виду випромінювань: електромагнітного,
радіаційного, шумового, які мають як природне, так і штучне по-
ходження.
 Робота в парах
Вправа «Доповни схему» (на дошці записані тільки два рядки
схеми, учні в результаті обговорення доповнюють її, наводять
приклади різних видів забруднень).
                                          Забруднення
                      Пилові бурі                        Хімічне
                      Природне                          Штучне
                      Вулканізм                          Фізичне
                  Лісові пожежі                       Механічне
                  Вивітрювання                      Біологічне

Речовини або агенти, які спричиняють забруднення навко-
лишнього середовища, називають забруднювачами.
 «Шпаргалка для учнів»
(Цю інформацію можна розмножити і роздати дітям для
роботи на уроці та самопідготовки вдома. ЇЇ розміщено у зручному
для копіювання форматі на с. 204.)
Класифікація забруднень
За походженням
                             — Механічне (попіл, пил, пуста порода, побутові залишки, шлаки,
                                  некондиційні будматеріали тощо);
                             — фізичне (радіація, шум, вібрація, теплова енергія тощо);
                             — хімічне (різноманітні хімічні сполуки, важкі метали);
                             — біологічне (бактерії, віруси)
За тривалістю дії на біосферу
                               — Стійкі — це незруйновані біосферою за короткий час без не-
                                    гативних наслідків для неї (метали, пластмаси, поліетилени);
                               — нестійкі — ті, що зникають або модифікуються до безпечного
                                    стану під впливом біосфери чи фізичних умов на поверхні землі
                                    (целюлоза)
За характером впливу на довкілля
                               — Пряме;
                               — непряме
За характером надходження в навколишнє середовище
                               — Аварійні;
                               — аварійно-випадкові;
                               — випадкові;
                               — навмисні

3. В иди забруднень та їх вплив на компоненти
природи, живі організми
Вивчення цього запитання можна провести за допомо-
гою інтерактивної вправи «Ажурна пилка».
 Методична скринька!
«Ажурна пилка» — інтерактивний метод, який дозволяє учням працювати ра-
зом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує
учнів допомагати один одному, «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу
«Ажурна пилка» учні працюють у різних групах.
1. Спочатку учні працюють у «домашній» групі.
2. Потім в іншій групі учні виступають у ролі експертів із питання, над яким
працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників
інших груп.
3. Потім учні повертаються до своєї «домашньої» групи для того, щоб поділитися
інформацією, яку їм надали учасники інших груп.
«Домашні» групи: кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій
матеріал.
Бажано обрати в кожній групі капітана, тайм-кілера (того, хто стежить за часом)
та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст ма-
теріалу.«Експертні» групи: після того як учитель об’єднав учнів у нові групи, вони стають
експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за
визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових
груп та сприйняти нову інформацію від них.
Завдання для «домашніх» груп

1 група: Забруднення атмосфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.
(Оскільки тема «Забруднення атмосфери» містить великий
об’єм інформації, її можна розділити для двох груп.)

2 група: Забруднення атмосфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.

3 група: Забруднення гідросфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.

4 група: Забруднення літосфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.

Для опрацювання тем «домашнім» групам пропонується
підбірка матеріалів, яка може містити схеми, таблиці, статті
тощо.
Наприклад:
Матеріал для опрацювання першої «домашньої» групи
Забруднення атмосфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей

                              Антропогенні забруднювачі атмосфери
           Промислові підприємства                                    Транспорт
           Енергетика                                                             Опалювання житла
          Сільське господарство                                           Будівельна індустрія

Серед галузей промисловості головними джерелами атмосфер-
них забруднень виступають: електроенергетика (27 %), металургія
(26 %), будівельна індустрія (13 %).

Газ         Джерела забруднення            Дія
 
Вуглекислий
газ (CO2)
Продукти згорання палива, яких щорічно
потрапляє в атмосферу понад 2 млрд т
Затримує теплове випромінювання
в приземному шарі атмосфери (парни-
ковий або оранжерейний ефект)

Чадний газ
(CO)
Продукт неповного згорання палива
(автомобільні викиди (60 %), викиди
промислових підприємств, під час
спалювання твердих відходів, під час
лісових пожеж)
Призводить до кисневого голодування
організму, його загибелі
 
Сірчистий
газ (SO2)
Виділяється під час спалювання вугілля,
переробки сірчистих руд, горінні орга-
нічних решток. Обсяги річних викидів у
атмосферу складають близько 200 млн т
Підкислює ґрунти, водойми, прискорює
корозію металів, загострює захворю-
вання дихальних шляхів людини
 
Сполуки
хлору
Підприємства хімічної промисловості,
виробництва пестицидів, органічних
барвників, гідролізного спирту, соди,
соляної кислоти
Токсичність хлору визначається його
концентрацією і формуванням відпо-
відних сполук
 
Сполуки
фтору
Підприємства з виробництва алюмінію,
сталі, емалі, скла, кераміки, фосфатних
добрив
Спричинює хронічну інтоксикацію тва-
рин (флуороз). Чутливими до сполук
фтору є комахи

 Аерозолі — це тверді чи рідкі мікроскопічні частини, що пе-
ребувають у завислому стані в атмосфері. Тверді компоненти аеро-
золів техногенного походження — це продукти діяльності теплових
електростанцій, збагачувальних фабрик, металургійних, магнези-
тових, цементних, сажових заводів. Промислові відвали також
є постійним джерелом аерозольного забруднення. Вони відрізня-
ються великою різноманітністю хімічного складу:
• пасивні аерозолі акумулюються на стінках органів дихання
і можуть спричинювати ряд захворювань за певних кон-
центрацій;
• активні аерозолі залучаються до процесу кровообігу і є більш
небезпечними для людського організму, тому що можуть
спричинювати різноманітні захворювання, потрапляючи
в клітини організму людини.
Шумове забруднення атмосфери — одна з форм хвильового,
фізичного забруднення, адаптація організму до нього неможлива.
Інтенсивність шумового забруднення (тиску) вимірюється в деци-
белах (дБ). Шуми інтенсивністю 30–80 дБ не наносять шкоди люд-
ському організму. Водночас шуми інтенсивністю 85 дБ і більше
призводять до фізіологічних і психологічних негативних наслідків
для нервової системи, сну, емоцій, працездатності. Особливою шу-
мопоглинаючою здатністю наділені рослини. Насадження клена,
тополі, липи поглинають від 10 до 20 дБ звукових сигналів. Густа
жива загорожа здатна зменшити шум автотраси в 10 разів.
Електромагнітне забруднення особливо відчутне в умовах
міських поселень, де рівень електромагнітних полів у сотні разів
перевищує рівень природних полів. Напруга електромагнітних по-
лів (ЕМП) у 1000 в/м вчиняє несприятливий вплив на людський
організм, який виявляється в порушенні нервової системи, ендо-
кринного апарату, обмінних процесів.
Матеріал для опрацювання другої «домашньої» групи
Забруднення атмосфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей
Висока концентрація забруднюючих речовин призвела до по-
яви глобальних екологічних проблем атмосфери.
Озонова діра — це простір в озоносфері планети з пониженим
(50 %) умістом озону (середні темпи розширення — 4 % упродовж
року). Такою є зона стратосфери над Антарктидою. Вона виникає
під час антарктичної зими, досягаючи максимуму в самому її за-
кінченні. Потім поступово поповнюється, а влітку антарктична
стратосфера повертається до норми. У момент найбільшого розміру
«озонова діра» останніми роками подекуди навіть виходила за межі
континенту Антарктиди, зумовлюючи помітне зменшення кількості
озону над Південною Австралією й Новою Зеландією. Причиною
зникнення озону є сполуки хлору і фтору. Ослаблення озонового
шару посилює потік сонячної радіації на землю і спричинює в лю-
дей зростання числа ракових захворювань шкіри. Також від підви-
щеного рівня випромінювання страждають рослини і тварини.
Парниковий ефект, спричинений вуглекислим газом
Наслідки парникового ефекту:

1. Підвищення середньої температури повітря і зсув зон,
сприятливих для зернових, у полярному напрямку. Навіть за умови
збереження рівня опадів це зменшить урожаї, бо на цих широтах
лежать не чорноземи, а бідні на гумус підзолисті, лісові й тундрові
ґрунти.

2. Розширення поясу пустель з усіма негативними наслідка-
ми цього явища.

3. Тропічна зона стане ще несприятливішою для людей.

4. Поступове підвищення рівня світового океану внаслідок
танення льодовиків Ґренландії й Антарктиди.
Кислотні дощі — дощ (сніг), підкислений (рН нижче 5,6) за
рахунок сполучення атмосферної вологи з промисловими викида-
ми оксидів сірки й азоту — первинних забруднювачів. Реагуючи
з газами повітря, вони утворюють сірчану й азотну кислоти, які
підкислюють опади.
Приклади ушкоджень, що завдають кислотні дощі:
1) пошкоджуються листя та інші частини рослин;
2) змінюється хімічний склад ґрунтів;
3) порушуються ланцюги живлення в озерах, які стають
мертвими;
4) в окремих випадках кислотність підвищувалась так, що
безпосередньо пошкоджувались дихальні шляхи людей і тварин.
Матеріал для опрацювання
третьої «домашньої» групи
Забруднення гідросфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей

                                       Антропогенне забруднення гідросфери
-Побутові стічні води (відходи
миючих засобів, фосфати, мікроби)

-Стоки металопереробних підпри-
ємств (мазут, охолоджені рідини)

-Весняні талі води, зливи (сміття,
рослинні рештки, змиви ґрунту)

-Стоки хімічних підприємств
(поверхнево-активні речовини,
формальдегід)

-Стоки сільського господарства
(пестициди, аміак, оксиди азоту)

-Стоки нафтопереробних
підприємств (паливно-
мастильні матеріали)

-Стоки целюлозно-паперової
промисловості (діоксин, фенол,
хлориди)

-Стоки біопідприємств
(бактерії, грибки)

-Стоки друкарень, підприємств
деревообробної промисловості
(барвники, клеї, діоксин)

З розвитком промисловості водні об’єкти стали все більше
забруднюватися викидами недостатньо очищених стічних вод, про-
мисловими відходами й термічними водами гідроелектростанцій.
В останній період забруднення річок і озер зросло внаслідок
змивання добрив, пестицидів і гербіцидів із сільськогосподарських
угідь, а також кислотних дощів. Забруднення промисловими від-
ходами, сільськогосподарськими добривами й пестицидами стало
реальною загрозою всій гідрографічній системі Землі та існуванню
людини.
Особливим видом забруднення гідросфери є теплове забруд-
нення, спричинене викидом у водойми теплих вод від енергетичних
установок. Величезна кількість тепла, що надходить із нагрітими
водами в річки й озера, істотно змінює їхні термічний і біологічний
режими. Серед теплових забруднювачів гідросфери перше місце по-
сідають АЕС. Як свідчать спостереження, у річках, які розташовані
нижче від діючих ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине
зоопланктон, риби вражаються хворобами й паразитами.
Найінтенсивнішими забруднювачами поверхневих вод є ве-
ликі целюлозно-паперові, хімічні, нафтопереробні, харчові та
текстильні підприємства, гірничорудні й металургійні комбінати,
а також сільськогосподарське виробництво.
Дуже небезпечним є сплавляння лісу, обробленого сильнодію-
чими отрутохімікатами — антисептиками, що застосовуються в лі-
совій промисловості. Вода стає непридатною для споживання і для
життя водних організмів. Під час сплавляння розсипом багато де-
ревини тоне і загниває на дні, що також призводить до підвищення
смертності живих організмів водного середовища.
Сільське господарство — один із найбільших споживачів
і водночас, забруднювачів природних вод унаслідок використання
міндобрив, пестицидів та інших хімікатів, функціонування вели-
ких тваринницьких комплексів, зрошування земель.
До страшних наслідків призводить забруднення вод важки-
ми металами. В Японії масове забруднення вод морської затоки
поблизу міста Мінамато спричинило хворобу мінамато, при якій
ртуттю отруювалась риба, що є основним джерелом білкової їжі
населення цього міста. У хворих порушувалася мова, послаблю-
вався зір, параліч сковував м’язи рук, ніг. Інша хвороба — ітай-
ітай — спричинена хронічним отруєнням кадмієм, що міститься
в рисі. А рис накопичував цю речовину через забруднення відхо-
дами гірничодобувної промисловості, розміщеної навколо полів.
Смертність серед хворих досягла 50 %.

Особливо небезпечним для здоров’я людини є забруднення
природних вод побутовими стоками. Така забруднена вода зовсім
непридатна для постачання населенню, оскільки містить збудни-
ки різноманітних інфекційних захворювань (паратиф, дизентерія,
інфекційний вірусний гепатит, туляремія та ін.). Підраховано, що
на нашій планеті майже 500 млн людей щорічно хворіє через ко-
ристування забрудненою водою.
 
Матеріал для опрацювання
четвертої «домашньої» групи
Забруднення літосфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей
Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій,
природних та посилених людиною, завдають ґрунтам величезної,
інколи непоправної шкоди. Це, насамперед, водна і вітрова ерозія,
погіршення ґрунтової структури, механічне руйнування та ущіль-
нення ґрунту, постійне збіднення на гумус та поживні речовини,
забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами,
мастилами та пальним, перезволоження та засоленість земель.

                         Антропогенний вплив на літосферу та ґрунти

-Звалища (побутове сміття,
відходи промислових
підприємств, продукти горіння)

-Нафтопереробна промисловість
(викиди газу, нафти)

-Копалини, шахти, відкриті
розробки (обвали на місці
родючих земель)

-Будівництво (транспортні
магістралі, житлові будинки, під-
приємства на родючих землях)

-Знищення лісів (ерозія,
розмивання ярів, видування
родючого шару ґрунту)

-Штучні водосховища (знищення
орних земель, заболочування)

-Надмірне внесення пестицидів
(нітрати, фосфати)

-Застаріла техніка землеробства

                                                    Екологічні проблеми ґрунтів
               Ерозія                      Хімічне забруднення                     Порушення механічної структури
      Вітрова    Водна          Закислення        Засолення                                Заболочення


Глобальною екологічною проблемою сьогодення є постійне
зменшення в ґрунтах вмісту гумусу. Основна причина — спожи-
вацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і як-
найменше їй повернути.
Процес закислення, або атмосферної оксидації ґрунтів, відбу-
вається за рахунок випадання на їхню поверхню кислих опадів, які
утворюються в атмосфері в результаті реакції сполучення оксидів
сірки, азоту, вуглецю з водяною парою. Це призводить до зміни
рН ґрунтового середовища, різкого погіршення умов проживання
організмів.
Засолення ґрунтів відбувається як у природних умовах, так
і внаслідок господарської діяльності людини. Особливо це явище
поширене на поливних землях. У результаті поливу легкі фракції
води випаровуються, а мінеральні солі відкладаються на ґрунтовій
поверхні. Багаторічний полив земель може призвести до їх надмір-
ного засолення й вилучення із сільськогосподарського обробітку.
Заболочення — підвищення вологості ґрунту внаслідок під-
няття рівня ґрунтових вод, спричиненого антропогенним впливом
(будівництво ставків, водосховищ, земляних валів, водовідвідних
дамб і т. ін.).
Ще однією екологічною проблемою є втрата землі за рахунок
міст, аеродромів і інших людських творінь.
У сільському господарстві широко використовують пести-
циди. Усі без винятку пестициди належать до отрут широкої дії,
і тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають вели-
кої шкоди здоров’ю людей. Дослідження в нашій країні засвідчили:
там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімі-
кати, у місцевого населення ушкоджуються структури спадковості,
розладнується діяльність центральної нервової системи, життєво
важливих органів, у жінок частішають випадки ускладнення ва-
гітності, народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає
алергія. Американські дослідники виявили, що 30 % інсектицидів,
60 % гербіцидів, 90 % фунгіцидів, що застосовуються в сільсько-
му господарстві, здатні спричинювати рак. Також установлено, що
пестициди стимулюють розвиток у навколишньому середовищі ві-
русів, зокрема тих, які збуджують небезпечні захворювання людей,
руйнують імунну систему. Площа земель, забруднених залишками
отрутохімікатів, сягає 13 млн га.
 
VI. Уза гальнення та систематиза ція знань
1. Технологія «Мозковий штурм»
 Запитання до учнів
• Які матеріали та види діяльності можуть спричинити за-
бруднення повітря в закритому приміщенні? (Різноманітні мийні
засоби та засоби для чищення, будівельні матеріали, фарби, розчинники,
парфумерія та косметика, хімікати, що використовуються
для друку, копіювальні пристрої, різноманітні синтетичні
матеріали, лабораторні прилади та хімічні реагенти, матеріали
для малювання, фарбування, моделювання тощо.)
• Які ймовірні наслідки постійного впливу цих хімічних ре-
човин? (Захворювання дихальної системи, підвищена чутливість
або алергічні реакції, ослаблена імунна система.)
2. Е кологічна гра «Дилема»

Робота в групах
Учитель роздає картки з дилемою кожній групі для обго-
ворення. Виділяється час для обговорення в середині групи (3–
5 хв). Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою
позицію. Учитель заохочує учнів до дискусії щодо найбільш до-
цільного варіанта дій.
Дилема: Голова адміністрації вашого міста (району, області)
занепокоєний завантаженістю транспортних шляхів міста та за-
брудненням повітря, зокрема в центральній частині міста. Міська
адміністрація оголосила конкурс на кращий варіант вирішення
проблеми. Ви вирішили взяти участь у конкурсі. Які з цих варі-
антів ви запропонуєте?

Варіанти дій:
1. Збільшити інвестиції у громадський транспорт, оновити іс-
нуючі транспортні мережі та збудувати нові. (Ідея полягає в тому,
щоб зробити громадський транспорт привабливим і зручним для
використання і, таким чином, заохотити мешканців відмовитись
від користування власними автомобілями. Однак такі заходи передбачають
значні кошти з боку міської влади. Крім того, власний
автомобіль для багатьох людей є ознакою певного статусу, тому
вони віддають перевагу такому способу пересування.)
2. Провести кампанію, що сприятиме спільному використан-
ню автомобілів, коли власники автомобілів транспортують колег
та знайомих до місця роботи. (Збільшення кількості осіб на автомобіль
скорочує кількість автомобілів на дорозі. Ця стратегія
також означає фінансову економію для тих, хто спільно користується
автомобілем. Але це не зручно для тих, хто нерегулярно
здійснює поїздки.)
3. Запровадити систему велосипедних доріжок. (Велосипеди —
це найбільш екологічна форма транспорту. Однак цей план потребує
змін у звичках людей, відповідної інфраструктури, створення
велосипедних доріжок та місць для паркування велосипедів.)
4. Запровадити зонування міста, створити більше пішохід-
них зон, запровадити обмежений або платний в’їзд автомобілів до
центральної частини міста. (Збільшення кількості пішохідних зон
сприяє зменшенню рівня забруднення. Однак необхідно передбачити
місця для паркування та налагодити систему громадського
транспорту.)
5. Стимулювати за допомогою пільг використання енергоефективного
та екологічного громадського та комунального тран-
спорту. (Система пільг або податків може виявитися непопулярною
і вимагатиме узгодження із центральною владою. Сьогодні
виробляються деякі альтернативні види транспортних засобів.
Нові екологічно чистіші транспортні засоби (сучасні трамваї, наприклад)
мають очевидні переваги, але потребують фінансових
інвестицій.)
6. Побудувати об’їзну дорогу навколо міста, щоб перенести
транспортний рух подалі від центру. (Спрямувати дорожній рух за
межі міста у відносно короткий термін. Однак це фактично перенесе
проблему в інше місце та може збільшити дорожній рух.)

Зразок картки для учнів
 
Дилема:
Голова адміністрації вашого міста (району, області) занепокоєний
завантаженістю транспортних шляхів міста та
забрудненням повітря, зокрема в центральній частині міста.
Міська адміністрація оголосила конкурс на кращий варіант вирішення
проблеми. Ви вирішили взяти участь у конкурсі. Які
з цих варіантів ви запропонуєте?

Варіанти дій:
1. Збільшити інвестиції у громадський транспорт, оновити іс-
нуючі транспортні мережі та збудувати нові.
2. Провести кампанію, що сприятиме спільному використан-
ню автомобілів, коли власники автомобілів транспортують
колег та знайомих до місця роботи.
3. Запровадити систему велосипедних доріжок.
4. Запровадити зонування міста, створити більше пішохідних
зон, запровадити обмежений або платний в’їзд автомобілів
до центральної частини міста.
5. Стимулювати за допомогою пільг використання енергоефективного
та екологічного громадського та комунального
транспорту.
6. Побудувати об’їзну дорогу навколо міста, щоб перенести
транспортний рух подалі від центру.
3. В права «Створи тест»
Учитель пропонує учням створити тести формату А (тести
з однією правильною відповіддю) за матеріалом теми (не менше
трьох), а потім обмінятися зошитами із сусідом по парті й розв’я-
зати їх.
 
VII. Підсумки уроку
Учитель просить учнів визначити результати уроку, на-
звати найбільш цікаві факти, що розглядалися на уроці.
 
VIII. Домашнє завдання
1. Вивчити матеріал підручника (конспекту).
2. Самостійно створити кросворд, використовуючи терміни, ви-
вчені на уроці.