четверг, 11 апреля 2013 г.

Урок 17

Тема. Контрольна робота з тем «Проблема зміни
ланок колообігу речовин та енергії», «Пробле-
ма збалансованого природокористування»,
«Проблема збереження біотичного і ландшафт-
ного різноманіть», «Проблема оптимальної
ландшафтно-екологічної організації території»

Мета: визначити рівень навчальних досягнень учнів із тем «Проблема зміни ланок
колообігу речовин та енергії», «Проблема збалансованого природокористуван-
ня», «Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть», «Проблема
оптимальної ландшафтно-екологічної організації території»; виявити ускладнення
в засвоєнні навчального матеріалу та визначити шляхи їх подолання.

Обладнання та матеріали: дидактичний матеріал (індивідуальні різнорівневі завдання).

Базові поняття та терміни: колообіг речовин та енергії, біогеохімічний цикл, великий та малий
колообіги речовин, збалансований розвиток, збалансоване природокористування,
природо-ресурсний потенціал, біологічна продуктивність, біологічна продукція,
невиснажливе природокористування, біорізноманіття, генетичне біорізноманіття,
видове біорізноманіття, екосистемне біорізноманіття, деградація біорізноманіття,
природозаповідання, заповідник, природний національний парк, заказник, бота-
нічний сад, зоологічний парк, природно-заповідний фонд, екомережа, структурні
елементи екомережі, оптимізація, оптимізація території, критерії оптимізації те-
риторії, природоохоронна функція, антропоекологічна функція, антропогенні на-
вантаження.

Тип уроку: контроль знань.

Методи навчання: методи контролю.

Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
II. Виконання роботи . . . . . . . . . 40 хв
III. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . 1 хв
IV. Домашнє завдання . . . . . . . . . 1 хв

Хід уроку
I. Організаційний етап
Учитель проводить інструктаж учнів щодо виконання
роботи та її оформлення.

II. Виконання роботи

Контрольна робота
                                      
                                                 Варіант 1
1 рівень
Виберіть одну правильну відповідь із запропонованих варіантів.
За кожну правильну відповідь — 0,5 бала.
1. Заповідники — це:
а) території, де не допускається вплив людини на природні
процеси;
б) території, які зберігаються людиною в естетичних, оздо-
ровчих, наукових та освітніх цілях, де заборонено вико-
ристання природних ресурсів;
в) території, на яких протягом ряду років (або постійно) в пев-
ні сезони (чи протягом року) охороняються окремі види
або частина природного комплексу;
г) усі відповіді неправильні.
2. Коли був прийнятий закон про Червону книгу України?
а) 1964 р.;
б) 1976 р.;
в) 1982 р.;
г) 1991 р.
3. Максимальна шкода наноситься навколишньому середовищу
при позбавленні від стійких органічних речовин — полімерів
(наприклад поліетилену) шляхом:
а) спалювання;
б) розкладання;
в) поховання;
г) утилізації.
4. Який відсоток території України перебуває під об’єктами
природно-заповідного фонду?
а) 5 %;
б) 6 %;
в) 10 %;
г) 25 %.
5. Колообіг речовин у біосфері — це:
а) обмін речовин і енергії організмів із зовнішнім середовищем;
б) природний циклічний рух хімічних елементів від одного
компонента біосфери до іншого з поверненням до вихідного
стану;
в) обмін речовин і енергії організмів одне з одним;
г) процеси руху хімічних елементів, які відбуваються за
участю живої речовини.
6. Яким організмам належить виняткова роль у міграції атомів?
а) Мікроорганізмам;
б) рослинам;
в) тваринам;
г) людині.
2 рівень
Виберіть декілька правильних відповідей із запропонованих
варіантів. За кожне правильно виконане завдання — 1 бал.
1. Назвіть основні причини скорочення лісових ресурсів — «ле-
гень планети»:
а) використання лісів як палива;
б) вирубка лісів з метою збільшення сільськогосподарських
угідь, під будівництво міст, доріг;
в) деградація лісів через забруднення повітряного середови-
ща, ґрунтів;
г) зникнення багатьох видів рослин і тварин;
д) воєнні конфлікти.
2. Основний контроль за станом навколишнього середовища
в Україні здійснюють:
а) Міністерство охорони здоров’я і природи;
б) санітарно-епідеміологічні служби;
в) гідрометеослужба;
г) «Партія зелених».
3. Оптимізація навколишнього середовища людини здійснюєть-
ся з метою:
а) забезпечення найкращого стану здоров’я населення;
б) найбільш повного задоволення потреб при одночасному
збереженні якості навколишнього середовища;
в) посилення процесів інтенсифікації в промисловості й сіль-
ському господарстві;
г) прискорення темпів зростання міського населення;
д) відкриття нових родовищ корисних копалин.
Правильні відповіді: 1 рівень: 1 — а, 2 — в, 3 — а, 4 — б,
6 — б; 2 рівень: 1 — а, б, в; 2 — а, б, в; 3 — а, б.

3 рівень
За кожну повну відповідь — 1,5 бала.
1. Розкрити суть першого закону Б. Коммонера «Усе пов’язано
з усім».
2. Доведіть необхідність нормування антропогенного наванта-
ження на екосистеми.
4 рівень
За повну відповідь — 3 бали.
Чи може бути достатнім заходом для охорони природи ство-
рення заповідників і заказників? Відповідь обґрунтуйте.

                                                          Варіант 2
1 рівень
Виберіть одну правильну відповідь із запропонованих варіантів.
За кожну правильну відповідь — 0,5 бала.
1. Національні парки — це:
а) території, де не допускається вплив людини на природні
процеси;
б) території, які зберігаються людиною в естетичних, оздо-
ровчих, наукових та освітніх цілях, де заборонено вико-
ристання природних ресурсів;
в) території, на яких протягом ряду років (або постійно) в пев-
ні сезони (чи протягом року) охороняються окремі види
або частина природного комплексу;
г) усі відповіді неправильні.
2. Укажіть, коли була створена комісія з охорони зникаючих
видів рослин і тварин при ООН:
а) 1948 р.;
б) 1954 р.;
в) 1967 р.;
г) 1975 р.
3. У якому типі колообігу приймають участь живі організми?
а) Малому;
б) великому;
в) середньому;
г) усі відповіді неправильні.
4. До якого відсотку слід довести площу об’єктів природно-
заповідного фонду планети Земля згідно програми дій ХХІ ст.?
а) 10–12 %;
б) 30–35 %;
в) 25–30 %;
г) 15–20 %.
5. Азот (Нітроген) атмосфери потрапляє в біологічний цикл ко-
лообігу речовин через діяльність таких бактерій:
а) денітрифікуючих;
б) нітрифікуючих;
в) амоніфікуючих;
г) азотофіксуючих.
6. Провідна роль у підтриманні сталого газового складу в ат-
мосфері належить:
а) людині;
б) тваринам;
в) рослинам;
г) грибам.
2 рівень
Виберіть декілька правильних відповідей із запропонованих
варіантів. За кожне правильно виконане завдання — 1 бал.
1. Основні причини втрати біологічної різноманітності:
а) зростаюча чисельність населення;
б) зростаюче споживання ресурсів;
в) зневажливе ставлення до біологічних видів і систем;
г) незаконне полювання і систематичне вирубування лісу;
д) усі відповіді неправильні.
2. Назвіть біосферні заповідники, розміщені на території України:
а) Асканія-Нова;
б) Луганський;
в) Чорноморський;
г) Шацький.
3. Які з явищ призвели до виникнення екологічної кризи на
Землі?
а) Утворення озонових дірок;
б) освоєння космічного простору;
в) комп’ютеризація;
г) забруднення Світового океану;
д) винищення лісів.
3 рівень
За кожну повну відповідь — 1,5 бала.
1. Поясніть закон Коммонера «Все повинно кудись подітися».
2. Довести необхідність використання екологічних знань у мис-
ливстві й рибальстві.
4 рівень
За повну відповідь — 3 бали.
Чи можна вести господарську діяльність, не змінюючи при-
роду? Як, на ваш погляд, можна розв’язати цю проблему?
Правильні відповіді: 1 рівень: 1 — б; 2 — а; 3 — а; 4 — а;
5 — г; 6 — б; 2 рівень: 1 — а, б, г; 2 — а, в; 3 — а, г, д.


III. Підсумки уроку
Спостерігаючи за учнями під час уроку, учитель визна-
чає, які питання викликали ускладнення, і звертає увагу учнів на
те, над чим слід додатково попрацювати.

IV. Дом ашнє завдання
Повторити матеріал підручника або конспект.


вторник, 9 апреля 2013 г.




Урок 16

Тема. Оптимізація «природного каркаса»
території. Оптимальне співвідношення
природних та господарських угідь.
Обґрунтування територіальної
структури природних угідь. Нормування
антропогенних навантажень. Практична
робота «Аналіз співвідношень природних
і антропогенних угідь своєї області,
адміністративного району і порівняння
їх з оптимальними показниками»

Мета: сформувати уявлення про оптимізацію «природного каркаса» території, ознайомити
з показниками оптимального співвідношення природних та господарських угідь,
підвести до висновку про необхідність нормування антропогенних навантажень;
удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати
логічне мислення та творчі здібності учнів; формувати розуміння того, що люди-
на — частина природи.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: назвати властивості оптимально орга-
нізованої території; визначати співвідношення природних та господарських угідь
свого району (області); аргументувати необхідність нормування антропогенних на-
вантажень; аналізувати територіальну структуру місцевих геосистем на предмет їх
оптимальності.

Обладнання та матеріали: таблиці, схеми, додатковий теоретичний матеріал до практичної
роботи.

Базові поняття та терміни: оптимізація, природний каркас території, антропогенні навантажен-
ня, територіальна структура.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні, частково пошукові, проблемні, творчі.

Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . 10 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . 16 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . 13 хв
Практична робота «Аналіз співвідношень природних
і антропогенних угідь своєї області, адміністративного
району і порівняння їх з оптимальними показниками».
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій. ІІ . П еревірка дом ашнього завдання

1. Інтерактивна гра «Бумеранг»
Ключові запитання:
• оптимізація території;
• етапність оптимізації геосистем;
• критерії ландшафтно-екологічної оптимізації території;
• пріоритетність функцій.
Методична скринька!
«Бумеранг» — це інтерактивна гра, для проведення якої на дошці записуються
ключові запитання. До кожного з них учні складають конкретизовані запитання і направ-
ляють «бумеранг» комусь із однокласників, слухають відповідь. Якщо відповідь неточна,
«бумеранг» повертається до того, хто його «пускав», цей учень дає відповідь. Учень, що
«спіймав бумеранг», посилає його іншому. Кожне розумно складене запитання — 2 бали,
кожна правильна відповідь на просте запитання — 2 бали, об’ємне — 3 бали. Секретар
фіксує відповіді й кількість запитань.
2. Р обота в групах
Визначити пріоритетність функцій певної території України.
(Вчитель може запропонувати групам територію свого району;
своєї області; області, в якій розвинена гірничо-добувна промисловість;
області з рекреаційною направленістю тощо.)
3. Перевірка та обговорення виконання екологічної задачі,
яка входила до домашнього завдання
III. А ктуалізація опорних знань
 Бесіда
1. Як ви гадаєте, площа яких угідь переважає в нашій країні:
природних чи господарських?

2. Наведіть приклади природних угідь, які є у вашому районі
(області).
І V. Мотивація навчальної діяльності

 Розповідь учителя
Природа землі унікальна і неповторна. Кожен її куточок пре-
красний по-своєму. Духмяний аромат нам дарують розквітлі сади
навесні, а влітку лісові галявини щедро пригощають запашними
суницями. Величаві бори й білокорі березові гаї зустрічають пта-
шиним співом, наповнюють грибами наші кошики. Наша земля
щедра і привітна, проте останнім часом їй важко. З кожним роком
ми бачимо, що природні угіддя стають дедалі меншими, але збіль-
шуються площі господарських. Але ще не пізно все виправити.
Як це можна зробити, ми розглянемо сьогодні на уроці. (Вчитель
повідомляє тему, мету уроку.)
V. Вивчення нового матеріалу
1. Оптимізація «природного каркаса» території. Оптимальне
співвідношення природних та господарських угідь

Розповідь учителя
Оптимальна ландшафтно-екологічна організація території
зводиться до обґрунтування такої територіальної диференціації
функцій (на практиці — схеми угідь), за якої максимально повно
реалізовуються природні потенціали геосистем, виключені конфлік-
тні ситуації між її функціональним використанням та природни-
ми особливостями, забезпечується з заданою високою ймовірністю
стійкість як окремих геосистем, так і ландшафтно-територіальної
структури в цілому. Оптимально організована територія має бути
не тільки високопродуктивною, безконфліктною, але й естетично
привабливою. Задоволення всіх цих вимог — складна ландшафтно-
екологічна проблема, хоч можна назвати окремі регіони, територі-
альна організація яких близька до оптимальної. Здебільшого це те-
риторії національних парків (як, наприклад, Гяуйського в Латвії),
де оптимальні умови досягнуті певною мірою стихійно — шляхом
адаптації (тривалого історичного пристосування) форм господарю-
вання місцевого населення до особливостей природного ландшафту.
Цілеспрямоване наукове обґрунтування схем оптимальної органі-
зації території розпочалося в Європі з 60-х рр. У Німеччині при
вирішенні питань територіального планування стало обов’язковим
складання «ландшафтних планів» — схем оптимального розміщен-
ня різних функціональних зон у відповідності з територіальною
диференціацією комплексу природних умов.
Широкого визнання в європейських країнах здобула кон-
цепція та методика раціональної організації території, розробле-
на на початку 80-х рр. словацькими ландшафтними екологами
Л. Міклошем та М. Ружічкою під назвою «LANDEP» (ландшафтно-
екологічне планування). Згідно неї, рекомендації з екологічно
оптимального розташування різних угідь ґрунтуються на кількіс-
ній оцінці відповідності геосистем різним соціальним функціям,
з урахуванням їх соціальної значущості для держави в цілому та
адміністративних одиниць нижчого рівня.
Оптимізація організації території виходить із визначених для
неї ландшафтно-екологічних пріоритетів. Визнаючи природоохо-
ронну функцію за пріоритетну для будь-якого регіону, під час його
ландшафтно-екологічної оптимізації першочерговим завданням є ви-
значення оптимального співвідношення природних та господар-
ських угідь. Цю проблему поставив ще В. В. Докучаєв, проте сучас-
ний рівень ландшафтної екології не дозволяє розробити чіткої сис-
теми методів її вирішення на необхідному для практики рівні.
З ландшафтно-екологічних позицій слід визначити не тільки
oптимальне співвідношення угідь, але й мінімально необхідну пло-
щу окремої ділянки природної рослинності та оптимальну струк-
туру їх розміщення територією.

Висновок: Таким чином, проблема оптимальної організації
природного каркаса ландшафту (термін литовських географів)
включає 3 важливих завдання:
• виявити оптимальне відсоткове співвідношення природних
та господарських угідь;
• визначити мінімально необхідну площу окремої ділянки
природної рослинності;
• спланувати оптимальну ландшафтно-територіальну струк-
туру природних угідь.
Баланс структури землекористування, тобто оптимального
співвідношення природних і господарських угідь, є засобом зба-
лансування використання природних ресурсів. Так, обґрунтована
мінімальна лісистість територій лісової зони відповідно 23–40 %
та 17–23 %. Оптимальне співвідношення між природними й ан-
тропогенними угіддями має становити 60 % на 40 %. У випадку
істотної зміни оптимального співвідношення між площами природ-
них і антропогенних угідь (саме така ситуація спостерігається на
більшості території України) доцільно вдаватись до інтегральних
заходів, спрямованих на оптимізацію структури природо- і зем-
лекористування. Цього можна досягти шляхом проведення рена-
туралізаційних заходів у межах сильноеродованих сільськогоспо-
дарських, порушених і рекультивованих промислових, а також
радіаційно забруднених земель.
;; Завдання для учнів
Екологічна вправа «Вжиття заходів»
У процесі розпаювання сільськогосподарської землі або як
спадок ви отримуєте 5 гектарів луків. Що ви зробите?
• Продам або здам її в оренду.
• Зорю луки та перетворю на орні землі.
• Використаю її для вирощування сіна або поставлю вулики.
• Побудую маленький будиночок для себе та використаю цю
землю для відпочинку.
• Не робитиму нічого та почекаю, поки не настануть кращі
часи.
• Зроблю щось інше (поясніть).
(Обговорення відповідей учнів.)
2. Обґрунтування територіальної структури природних угідь.
Н ормування антропогенних навантажень

 Розповідь учителя
Мінімальний розмір природних угідь можна встановити з біо-
екологічної, фізико-географічної та агроекологічної точок зору.
З біоекологічних позицій оптимальна площа природних угідь має
бути такою, щоб забезпечувалось ефективне самовідтворення по-
пуляцій та гарантувалось їх існування протягом невизначено дов-
гого часу. Для цього необхідні площі в кілька сотень, а то й тисяч
квадратних кілометрів, що зараз для більшості регіонів недосяжне.
Проте, зі встановлених залежностей між площею природних угідь
та їх видовим складом, віковою структурою популяцій випливає,
що для різних угруповань існують деякі критичні значення площі,
за яких різко зменшується їх видова насиченість та інші фітоцено-
тичні показники. За даними європейських ландшафтних екологів,
для багатьох типів рослинності такою площею є 200 м2. Цю вели-
чину орієнтовно можна прийняти за мінімально необхідну площу
окремих природних угідь. Проте стійкість популяційної структури
угруповань таких ареалів мала і завжди є високий ризик їх де-
градації.

3. Нормування антропогенних навантажень
 Розповідь учителя з елементами бесіди
Що ви розумієте під антропогенним навантаженням? (Обговорення
відповідей учнів.)
Антропогенне навантаження — частка прямого і непрямого
впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі
компоненти.
Наведіть приклади антропогенного навантаження.
Чи потрібно нормувати антропогенні навантаження на еко-
системи?
 Завдання для учнів
Технологія «Коло ідей»
Доведіть необхідність нормування антропогенних наванта-
жень.
Методична скринька!

«Коло ідей» — технологія, метою якої є залучення всіх до обговорення проблеми.
Порядок проведення: учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його
в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє
лише один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не
буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список за-
значених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутися до
розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.
Формулювання висновку: Нормування антропогенних наван-
тажень на екосистеми призначено для того, щоб запобігати всім
несприятливим змінам у них і, якщо є можливість, направляти ці
зміни в сприятливий бік.
VI. У загальнення і систематизація знань
                            
                                                Практична робота
А наліз співвідношень природних і антропогенних
угідь своєї області, адміністративного району
і порівняння їх з оптимальними показниками
1. Уважно прочитайте теоретичний матеріал.
Теоретичний матеріал
Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний
ландшафт складається з природних, взаємодіючих між
собою компонентів, і формується під впливом природних фізико-
географічних процесів — ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний
ландшафт складається з природних і змінених людиною
компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти
сформувалися за історичний час під впливом господарської діяль-
ності людини. Основними природними компонентами ландшафтів
є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний
світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогос-
подарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісо-
насадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги тощо. Назви
природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових
поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками
виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові,
пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні та гірські
ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду
господарської діяльності, під впливом якого змінювався природний
ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-,
лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти),
рекреаційні, природоохоронні.
Земельний фонд України становить 60,4 млн га, з них при-
близно 70,5 % — сільськогосподарські угіддя. Їх площа дорівнює
40,8 млн га, з яких 57,3 % — рілля, 12,6 % — сінокоси і пасо-
вища.
У наш час не змінених господарською діяльністю людини
ландшафтів в Україні практично не залишилось. Мало змінені
ландшафти становлять 15–20 % території. Це, головним чином,
вторинні лісові насадження, заболочені ділянки, території запо-
відників. За оцінками фахівців, для компенсації антропогенного
впливу таких ландшафтів має бути 40 %.
Лише 8 % земель території України перебуває нині в при-
родному стані (болота, озера, гірські масиви, вкриті та не вкриті
лісом). Змінилося екологічно допустиме співвідношення між пло-
щами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Це нега-
тивно вплинуло на стійкість агроландшафту, посилилися ерозійні
процеси.
2. Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських
угідь країн світу», визначте країни з найбільшою та
найменшою розораністю сільськогосподарських угідь.






 3. Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських
угідь областей України» та визначте області України
з найвищою розораністю території.












 4. Згідно з чинними нормами, розораність земель сільсько-
господарських угідь на рівні 60–80 % уважається несприятливою,
25–60 % — умовно сприятливою і менше 25 % — сприятливою.
Виходячи з цього, дайте відповіді на запитання:
• Для яких областей України характерна оптимальна оцінка
розораності земель?
• Проаналізуйте свою область (район), порівняйте її показни-
ки з оптимальними показниками. Яке співвідношення природних
і антропогенних угідь характерне для вашої області (району)?
5. Зробіть висновки:
• Чому така розораність території небажана? (З екологічного
і економічного поглядів.)
(Така висока розораність небажана з економічного й екологічного
поглядів, адже вона різко знижує природний потенціал
території, робить її одноманітною, а господарство — вузькоспеціалізованим.
Унаслідок скорочення площ лісів, сіножатей і пасовищ
змінюється мікроклімат, рівень залягання ґрунтових вод,
активізуються процеси аридизації й спустелювання земель, розвивається
водна й вітрова ерозія, що зумовлює зменшення родючості
ґрунтів, деградацію та зниження продуктивності агроекосистем
і унеможливлює їхній сталий розвиток, з яким пов’язана не тільки
екологічна, а й продовольча безпека країни.)
• Який шлях виходу із цієї ситуації ви можете порекомен-
дувати?
(Насамперед потрібно оптимізувати співвідношення ріллі
й екологостабілізуючих угідь, вилучивши з інтенсивного обробітку
деградовані й малопродуктивні землі з наступною консервацією
(реабілітацією) та трансформацією їх у лісові та природні кормові
угіддя.)

VII. Підсумки уроку
Учні аналізують досягнення цілей уроку. Учитель від-
повідає на запитання, які виникли в учнів на кінець уроку.

VIII. Домашнє  завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Повторити матеріал підручника або конспекту, підготуватись
до контрольної роботи.