Урок 12

Тема. Збалансованість між біологічною
продуктивністю і споживанням
біологічної продукції. Поняття
«невиснажливого природокористування».
Досягнення балансу між основними
сферами господарської діяльності.
Практична робота «Існуюча й оптимальна
структура природокористування в Україні»

Мета: поширити знання учнів про біологічну продуктивність, розкрити поняття «неви-
снажливого природокористування», сформувати уявлення про збалансованість
між біологічною продуктивністю і споживанням біологічної продукції, підвести до
висновку про необхідність збалансованого розвитку як гаранта невиснажливого
природокористування; розвивати вміння висловлювати свою думку, формувати
вміння і навички роботи з роздатковим матеріалом, схемами; формувати еколо-
гічну культуру.
 
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «невиснаж-
ливе природокористування»; пояснити важливість збалансованості між біоло-
гічною продуктивністю і споживанням біологічної продукції; навести приклади,
які демонструють негативні наслідки порушення балансу між біопродуктивністю
та біоспоживанням; аналізувати модель збалансованого природокористування
з екологічної точки зору.
 
Обладнання та матеріали: схеми, роздатковий матеріал, дидактичні картки.
Базові поняття та терміни: збалансованість, біологічна продуктивність, біологічна продукція,
невиснажливе природокористування, структура природокористування, раціональне
природокористування, нераціональне природокористування.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
 
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . 9 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . 3 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . 17 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . 10 хв
Практична робота «Існуюча й оптимальна структура
природокористування в Україні»
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
1. В права «Екологічна естафета»
Проводиться серед учнів кожного ряду. Учитель роздає учням
перших парт дидактичні картки із короткими запитаннями, вони
відповідають і передають далі.
2. Індивідуальне опитування
• У чому полягає суть «Програми дій людства у ХХІ ст.»,
прийнятої на конференції в Ріо-де-Жанейро 1992 р.?
• Чому необхідно дотримуватись збалансованого розвитку?
3. Перевірка письмового домашнього завдання (п’ятихвилинне
есе на тему: «Що ми охороняємо — природу чи власне життя?»)
Визначення найкращого твору.
III. А ктуалізація опорних знань
 Бесіда
1. Що таке баланс? (Баланс — кількісне співвідношення між
елементами системи, що визначає збереження її якісних характеристик.)
2. Що означає поняття «збалансованість»? (Пропорційність.)
3. Пригадайте з курсу географії, що означає поняття «біологіч-
на продуктивність». (Біологічна продуктивність — це здатність
природних угруповань або окремих їх компонентів підтримувати
певну швидкість відтворення живих організмів,
які входять до її складу.)
IV. Мотивація навчальної діяльності
 Розповідь учителя
Стосунки людини з природою нагадують третій закон Нью-
тона, який звучить так: «Сила дії дорівнює силі протидії». Якщо
такої рівноваги нема, то система почне прискорено рухатися і, за-
звичай, у небажаний бік. Погіршення природних умов може зни-
щити людину, якщо та не має необхідної опірності, і навпаки,
людина може нашкодити природі так, що природа буде відновлюва-
тись кілька людських поколінь. Отож, коли нема гармонії, балансу
в стосунках людини з природою, то зле може бути або природі,
або людині, рідше обом контрагентам одразу. Як цей процес по-
передити, ми і розглянемо сьогодні на уроці. (Вчитель оголошує
тему і мету уроку.)
V. Вивчення нового матеріалу
1. З балансованість між біологічною продуктивністю
і споживанням біологічної продукції
  
Самостійна робота зі «Шпаргалкою для учнів»
Під час роботи з текстом учні використовують метод «По-
значки». На полях біля тексту вони ставлять олівцем позначки:
«+» — це я знав; «–» — це я не знав, але зрозумів; «?» — це я
не зрозумів. Після самостійного опрацювання — обговорення за-
питань, які виникли в учнів.
  
«Шпаргалка для учнів»
(Цю інформацію можна розмножити і роздати дітям для
роботи на уроці та самопідготовки вдома. ЇЇ розміщено у зручному
для копіювання форматі на с. 206.)
Збалансованість між біологічною продуктивністю
і споживанням біологічної продукції
Успішне подолання антагонізму, що складається між технологією
й природою, вимагає точних знань про всі ланцюги екзогенних процесів.
Тільки на цій основі можна достатньо надійно передбачити можливі на-
слідки господарської діяльності людей і розробити заходи, що знижують
негативний вплив процесів техногенезу. Збалансування природокористу-
вання потребує запровадження невиснажливих режимів природокористу-
вання і дотримання низки балансів, найважливішим серед яких є баланс
між біологічною продуктивністю природних систем і споживанням біоло-
гічної продукції.
Процес продукування живої речовини, що здійснюється в ході
живлення, є головною екосистемною функцією життя, її називають біо-
логічною продуктивністю. У біологічній продуктивності беруть участь усі
живі організми, і цим вони здійснюють свій внесок у підтримку існування
біосфери. Мірою біологічної продуктивності служить величина продукції
(біомаси), яка створюється за одиницю часу. В екології розрізняють пер-
винну та вторинну продукцію. Первинна продукція — це частина живої
речовини, яка створюється завдяки діяльності організмів з автотрофним
типом живлення. Вторинна продукція складається з органічних речовин,
які утворюються при гетеротрофному типі харчування. Вторинна продукція
завжди нижча, ніж первинна, оскільки, по-перше, не вся первинна продук-
ція споживається гетеротрофними організмами, частина її накопичується
у ґрунті у формі гумусу (до речі, кам’яне вугілля — це також залишок
мінералізованої біомаси, яка створена автотрофними організмами), і, по-
друге, гетеротрофи не можуть забезпечити 100 % перетворення первинної
продукції у вторинну.
Величина первинної біологічної продукції, яку забезпечують угрупо-
вання живих організмів, змінюється територіально. Залежно від потужності
синтезу об’єму первинної біологічної продукції виділяють такі угруповання:
мінімальну первинну біологічну продукцію дають степові угруповання —
6,00 т/га на рік і агроценози — 6,50 т/га на рік; максимальну — широко-
листяні ліси — 12,00 т/га на рік. Частка нешкідливого споживання стано-
вить 10 % від фактичної сумарної величини біопродуктивності.
Потреби населення починають випереджати можливості зростання
продуктивності біологічних систем. Наприклад, ріст середньорічного світо-
вого виробництва зерна зупинився, починаючи з 1984 p., і експерти ООН
очікують, що цей показник може зменшуватись. У кінцевому підсумку це
призводить до втрати екологічної рівноваги і може мати несприятливі на-
слідки для людини як біологічного виду.
 Бесіда
• Наведіть приклади порушення балансу між біологічною
продуктивністю і споживанням біопродукції. Якими мо-
жуть бути наслідки цих порушень?
• Яке значення має збалансованість між біологічною продук-
тивністю і споживанням біологічної продукції?
  
Завдання для учнів
Екологічна задача: Вирубування лісу має на меті не тільки
заготівлю деревини високої якості, а й є важливим екологічним
заходом. Гектар двадцятирічного соснового лісу поглинає 9 т вугле-
кислого газу на рік, шістдесятирічного — 13 т, вісімдесятирічно-
го — 11 т. Поясніть, про що свідчить велика кількість перестояних
дерев у лісі.
Доповнення вчителя: Збіднення живої природи на кінець на-
шого століття далеко не завжди є результатом прямого знищення
людиною того чи іншого виду живого організму. Частіше вими-
рання або скорочення чисельності рослин або тварин є результатом
порушення людиною тих тонких зв’язків у живленні, до яких вони
пристосувалися. Так, в Україні вже давно заборонено відстрілюва-
ти хижих птахів (соколів, шулік та ін.), але вони все одно стають
усе більш рідкісними. Це є результатом знищення людиною їхньої
природної кормової бази — зайців, куріпок, тетеруків. Також за-
бруднення Світового океану призводить до поступового зниження
первинної біологічної продукції.

Робота в групах
Учитель: На початку 70-х рр. американський учений Б. Ком-
монер сформулював закони природи. Вони звучать просто та зро-
зуміло і не схожі на традиційні закони. Вони зводяться до чоти-
рьох основних принципів, що пояснюють стійкий розвиток природи
й закликають людство керуватися ними у своєму впливі на навко-
лишнє середовище. Ось ці закони.
1. Усе пов’язано з усім. ( Біосфера Землі є рівноважною екосистемою,
в якій усі окремі ланки взаємозалежні й доповнюють
одна одну. Порушення якої-небудь ланки спричиняє зміни в інших
ланках. Будь-яка зміна, здійснена людиною в природі, спричиняє
ланцюг наслідків, як правило несприятливих. Наслідком втручання
людини в природу стало зникнення видів і зменшення видової
розмаїтості в біоті. Наприклад, важким є екологічний стан
Світового океану, який в умовах техногенної цивілізації ризикує
загинути як глобальна екологічна система. Загальна вага забруднюючих
відходів, що скидаються в Світовий океан, дорівнює
млрд т на рік. Це нафта і нафтопродукти, залізо, ртуть та
інші шкідливі для живого речовини. Унаслідок ядерних військових
випробувань, затоплення підводних човнів тощо води Світового
океану забруднені радіоактивними відходами. Унаслідок величезного
забруднення океанська та морська флора та фауна гинуть.
За даними дослідників, щорічно знищується 250 тис. дельфінів,
а загалом за останні 20 років кількість живих організмів у морях
і океанах зменшилась майже в чотири рази.)
2. Усе мусить кудись діватися. (У природі не буває відходів:
у біосфері підтримується баланс синтезу та розкладання живої
речовини; діяльність людини породжує ксенобіотики — чужорідні
природі синтетичні, токсичні сполуки, які природа не в змозі
утилізувати, це є загрозою існуванню людства і самої природи.
Будь-яке наше втручання в природу повертається до нас підвищеними
проблемами. Побутові й виробничі відходи, потрапляючи
у навколишнє середовище, не зникають безслідно. У природних сис151
тем залишається все менше сил, щоб справлятися з переробкою
речовин, забруднюючих середовище перебування людей. Навколо
міст ростуть сміттєзвалища, забруднюючі речовини розносяться
далеко від місць викиду повітряними й водними потоками. Цей
екологічний закон випливає із закону збереження матерії. Ніщо
в природі не зникає, а лише переходить із однієї форми існування
матерії в іншу.)
3. Природа знає краще. ( Все, що створено природою, пройшло
жорсткий еволюційний відбір і воно є набагато ліпшим,
надійнішим, ніж усе те, що збудоване людством. Людство пройшло
набагато коротший шлях розвитку, ніж біосфера Землі.
За багато мільйонів років існування біосфери Землі повністю
сформувалися зв’язки, механізми та її окремі ланки. Необдумане
й безвідповідальне втручання людей у природу може призвести до
знищення окремих зв’язків між ланками екосистеми й до того,
що повернення екосистеми в первісний стан буде неможливим.
Людина, самовпевнено «поліпшуючи» природу, порушує хід природних
процесів. Тому людство має навчитися жити в гармонії
з природою.)
4. За все слід платити, або ніщо не дається дарма. ( Дійсно,
нерозумна експлуатація природних ресурсів і природних благ загрожує
розплатою, що прийде рано чи пізно. Значне зростання
виділення вуглекислого газу може призвести до порушення енергетичного
балансу планети. Протягом тисячоліть середньодобова
температура на Землі дорівнювала 15 °С. Однак упродовж
останніх 100 років вона підвищилась на 0,5–0,6°, а до середини
ХХІ ст. може зрости на 1,5–2,5°, що призведе до відомого «парникового
ефекту» — підвищення температури поверхні Землі внаслідок
затримки вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем земної
поверхні. Це може спричинити багато небажаних для існуючих
екосистем, у тому числі й для людини, наслідків. Один із них —
підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків
Антарктиди. А це потягне за собою затоплення величезних прибережних
територій. За даними спеціалістів, за останнє століття
рівень Світового океану піднявся на 10–12 см. Нині цей процес
прискорився в декілька разів.)

Завдання для учнів
Обговоріть та поясніть, використовуючи приклади, закони
Б. Коммонера (кожна група отримує один закон).

2. П оняття «невиснажливого природокористування».
Д осягнення балансу між основними сферами
господарської діяльності
 Розповідь учителя
Усі ми знаємо, що екологічно незбалансоване, виснажливе
використання видів, їх популяцій та рослинних угруповань від-
бувається внаслідок неефективного ведення лісового, мисливського
та рибного господарства. Склалася стійка тенденція до скорочення
чисельності основних мисливських видів. Наприклад, чисельність
лося з 14 250 голів у 1990 р. зменшилася до 4510 у 2005 р., чи-
сельність зубра — пріоритетного виду рідкісних ссавців Європи —
з 664 голів у 1992 р.— до 313 у 2005 р. Загалом, за останні 11 років
чисельність копитних видів тварин зменшилась на 77,3 тис. голів
(30 %), серед птахів знизилася чисельність качок, гусей, куріпок.
Унаслідок хижацького вилову чисельність осетрових продовжує
зменшуватись,— в Азовському морі обсяг вилову осетрових в 1992 р.
становив 144 т, а з 2001 р. дозволений вилов осетрових тільки для
забезпечення науково-дослідних робіт. А що означає термін «неви-
снажливе природокористування»?
 Завдання для учнів
• Сформулюйте визначення поняття «невиснажливе приро-
докористування» (загальне обговорення і формулювання
визначення).
Невиснажливе природокористування — екологічно збалан-
соване використання природно-ресурсного та ландшафтно-
го потенціалу території, збереження та відновлення біо-
логічного та ландшафтного різноманіття.
• Пригадайте, що означає поняття «збалансоване природо-
користування». (Збалансоване природокористування — це
такий процес взаємодії суспільства з довкіллям, людини
з природою, при якому досягається оптимальне співвідношення
між господарською діяльністю суспільства, забезпеченням
матеріальних і духовних потреб населення та
підтриманням якісного стану природного середовища.)
 Робота зі схемою
Модель еколого-збалансованого природокористування
(схема накреслена на дошці або спроектована на екрані), див. с. 153
(У ході аналізу та обговорення учні мають дійти висновку,
що необхідність дотримання збалансованого розвитку є гарантом
невиснажливого природокористування.)




VI. У загальнення і систематизація знань
Практична робота
І снуюча й оптимальна структура
природокористування в Україні
1. Прочитайте теоретичний матеріал.
Теоретичний матеріал
Природокористування — сфера виробничої та наукової діяль-
ності, спрямованої на комплексне вивчення, освоєння, використан-
ня, відновлення, поліпшення й охорону природного середовища та
природних ресурсів із метою розвитку продуктивних сил, забезпе-
чення сприятливих умов життєдіяльності людини. Оскільки процес
природокористування функціонує на стику суспільство — природа
й охоплює багато видів виробничої і невиробничої діяльності лю-
дей, то в конкретний історичний період можна говорити про раці-
ональний чи нераціональний
типи природокористування.
Раціональне природокористування — це високоефективне,
екологічно обґрунтоване господарювання, яке не призводить до
різких змін природно-ресурсного потенціалу, підтримує продук-
тивність природних комплексів або окремих об’єктів, забезпечує
умови існування людства й стабільного одержання матеріальних
благ. Раціональне природокористування забезпечує максимальний
економічний ефект при збереженні екологічної рівноваги у при-
родних і антропогенних системах (геоекосистемах, ландшафтах),
тобто сумарне навантаження на екосистеми не перевищує їх реге-
нераційної здатності, тим самим величина навантажень не пере-
вищує рівень гранично допустимих антропогенних навантажень.
Це контрольоване, нормативне (ощадливе, невиснажливе) освоєння
(використання) природних ресурсів, попередження можливих не-
гативних наслідків діяльності людини, підтримання (підвищення)
продуктивності й привабливості природних комплексів і окремих
природних об’єктів. При раціональному природокористуванні еко-
номічна діяльність орієнтується на ресурсозберігання, доцільність
використання природно-ресурсного потенціалу і застосування най-
новіших безвідходних або комплексне використання маловідходних
технологій (ефективне використання відходів, бо яким би високим
не був науково-технічний рівень виробництва, завжди є відходи,
які є результатом незавершеного технологічного циклу, для якого
ще не знайдено сферу оптимального використання). Отже, охорона
навколишнього природного середовища є одним із чинників раці-
онального природокористування.
Нераціональним уважається таке природокористування, у ре-
зультаті якого природа втрачає здатність до самовідтворення, само-
очищення, порушується рівновага біосистем, вичерпуються мате-
ріальні ресурси, погіршуються рекреаційні, оздоровчі та курортні
умови, естетичні характеристики ландшафтів, умови проживання
людини загалом. Нераціональне природокористування призво-
дить до деградації природно-територіальних комплексів, втрати
їх здатності до самовідновлення, що характеризується низькою
ефективністю використання природних ресурсів, споживацьким
ставленням до природи, урахуванням лише економічних принципів
у процесі господарської діяльності. Нераціональне природокористу-
вання може бути навмисним, випадковим, або супутнім, може бути
зумовлене планово-економічними та проектними прорахунками,
тимчасовими й вимушеними позиками у природи, неправильною
оцінкою природних ресурсів, недосконалістю природоохоронного
законодавства. Нераціональне природокористування не забезпе-
чує збереження природно-ресурсного потенціалу, а, навпаки, за-
пускає негативні процеси антропогенного впливу на навколишнє
середовище
(забруднення навколишнього природного середовища,
порушення та деградація природних ландшафтів, зникнення дея-
ких видів тварин і рослин, порушення зв’язків між елементами
екосистеми).
2. Дайте відповіді на запитання:
• Який тип природокористування характерний для України?
Відповідь обґрунтуйте.
(В Україні склалася нераціональна структура природокористування,
яка є неефективною й екологічно небезпечною.)
• Які причини панування цього типу природокористування?
(Домінування природомістких галузей промисловості, ресурсо-
й енергоємних технологій, сировинної орієнтації
експорту, надмірної концентрації виробництва у промислових
центрах і регіонах країни. За період економічних
перетворень у структурі промислового виробництва
України різко зросла частка сировинно- та енергомістких
і водночас найбільш забруднюючих довкілля галузей промисловості
(гірничо-металургійної, паливно-енергетичної,
хімічної та нафтохімічної).)

• На основі статистичних даних проаналізуйте структуру
природокористування в Україні та визначте ступінь її зба-
лансованості й оптимальності.
3. З робіть висновок.

VII. Підсумки уроку
Розповідь учителя
Відомий німецький філософ та еколог Е. Калленбах пропонує
низку етичних правил поводження людини на Землі. Запам’ятай-
мо їх:
— Люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє
ним.
— Вважай кожний твій день на Землі священним і святкуй змі-
ну пір року.
— Не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так,
щоб вони зникали.
— Будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі да-
ють.
— Обмежуй кількість своїх нащадків, бо велике число людей
обтяжливе для Землі.
— Не занапащай і не забруднюй багатств Землі зброєю війни.
— Не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся
відновлювати її виснажені сили.
— Не приховуй від себе й від інших наслідків твоєї діяльності
на Землі.
— Не обкрадай майбутні покоління, виснажуючи й забруднюю-
чи Землю.
— Споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають од-
накове право на її багатства.

VIII. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Підготувати повідомлення «Заповідні об’єкти свого райо-
ну (області)» (якщо заповідних об’єктів значна кількість,
то можна запропонувати підготувати доповідь декільком
учням).

Урок 11

Тема. Категорія «збалансований розвиток»,
її еволюція. Найважливіші баланси
у сфері природокористування. Досягнення
пропорцій між природо-ресурсним
потенціалом і особливостями його
використання
Мета: розкрити поняття «збалансований розвиток», розглянути найважливіші балан-
си у сфері природокористування та шляхи досягнення пропорцій між природо-
ресурсним потенціалом і особливостями його використання; формувати вміння
і навички роботи з додатковим матеріалом; удосконалювати вміння застосовувати
теоретичні знання на практиці.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «збалансований
розвиток»; наводити приклади найважливіших балансів у сфері природокорис-
тування; пояснити принципи збалансованого (сталого) розвитку; характеризувати
шляхи досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями
його використання.
Обладнання та матеріали: велике яблуко, тарілка, ніж.
Базові поняття та терміни: збалансованість, баланс, геосистема, природокористування, природо-
ресурсний потенціал, збалансований розвиток.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 хв
III. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
IV. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 хв
V. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 хв
VI. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
II. А ктуалізація опорних знань
 Бесіда
1. Які ознаки притаманні живій природі?
(Ріст, розмноження, обмін речовин і енергії, подразливість,
рух, спадковість, мінливість, розвиток, саморегуляція.)
2. Пригадайте, що таке розвиток.
(Розвиток — це специфічний процес зміни, результатом якого
є виникнення якісно нового, поступальний процес сходження від
нижчого до вищого, від простого до складного.)
3. Що таке саморегуляція? Чи характерна вона для природ-
ної системи?
(Саморегуляція природної системи — властивість природної
системи до відновлення внутрішніх параметрів і структур після
яких-небудь природних або антропогенних змін.)
III. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Природні процеси на Землі здатні до саморегуляції, і це до-
зволяє природі самовідновлюватися. Утім, агресивна та нераціо-
нальна людська діяльність може порушити баланс природних про-
цесів, спричинити необоротні зміни в екосистемах. Прослухайте
текст «Острів Пасхи»:
«Острів Пасхи розташований у Тихому океані на відстані
близько 3200 км на захід від Південної Америки. Першими поселен-
цями, які прибули на острів приблизно 15 століть тому, були полі-
незійці. Острів мав напівпосушливий клімат, який пом’якшувався
зеленим лісом, що затримував і зберігав вологу. Жителі острова
(7 тис. осіб) вирощували зернові культури, розводили курей, ло-
вили рибу та мешкали в невеликих селах. Місцеве населення ост-
рова Пасхи залишило спадщину — масивні восьмиметрові статуї
з обсидіану (вулканічного скла). Вважається, що по всьому острову
їх розставили за допомогою дерев’яних колод. Коли європейські
переселенці досягли острова Пасхи в XVII ст., ці кам’яні статуї,
відомі як моаї, залишились єдиними свідками колись досить роз-
виненої цивілізації, яка була знищена усього кілька десятиліть до
цього. Крах цього суспільства був спричинений виснаженням об-
меженої ресурсної бази острова. Оскільки чисельність населення
острова Пасхи зростала, його жителі почали рубати ліси, щоб мати
більше землі для сільського господарства. Дерева використовували
для опалення, спорудження будинків і човнів, а також у релігій-
них цілях (транспортування статуй моаї). Настав момент, коли на
острові зникло останнє дерево. Більше не можна було будувати ри-
боловні човни, і відповідно люди відчули нестачу їжі. Знищення
лісів призвело до ерозії ґрунтів, що ще більше обмежило запаси
їжі. Поступово люди почали переселятися до печер. Згодом стали
виникати збройні конфлікти, відновилося рабство. Щоб вижити,
деякі люди навіть стали людожерами».
Це приклад екосистеми, повністю ізольованої від решти світу,
острівне суспільство було зруйноване через те, що чисельність на-
селення перевищила наявні ресурси, тобто був порушений баланс
між населенням і природними ресурсами. Чи можливі такі процеси
на сучасному етапі?
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. К атегорія «збалансований розвиток», її еволюція
Розповідь учителя
Збалансований розвиток — це розвиток, який дає змогу на
довгостроковій основі забезпечити стабільне економічне зростання,
що не призводить до деградаційних змін у навколишньому природ-
ному середовищі; вихід на рівень стійкого розвитку розрахований
на задоволення потреб як сучасного, так і майбутніх поколінь.
Збалансований (сталий) розвиток означає використання ре-
сурсів у такий спосіб, який дозволяє їм повністю відновитись, нада-
ючи прийдешнім поколінням доступ до тих самих ресурсів, якими
користуємося ми. По суті, це означає передачу нащадкам нашого
світу в тому самому стані, в якому ми його успадкували.
 Завдання для учнів
Сформулюйте своє визначення терміну «збалансований розви-
ток», використовуючи і обговорюючи наступні твердження:
• Загальна кількість виловленої риби не повинна перевищу-
вати можливості відновлення природних рибних запасів.
• Кількість води, добутої з підземних горизонтів, не повинна
перевищувати обсяги їх живлення.
• Ерозія ґрунту не повинна перевищувати природну швид-
кість утворення нового ґрунту.
• Кількість зрубаних дерев не повинна перевищувати кіль-
кість посаджених.
• Викиди вуглецю в атмосферу не повинні перевищувати
здатність природи переробити атмосферний вуглекислий
газ.
• Рослинні й тваринні види не повинні знищуватися швид-
ше, ніж з’являються нові.
Учні мають дійти висновку, що сталим, або збалансованим,
розвитком називається таке господарювання, за якого умови для
існування та діяльності наступних поколінь залишаються непогір-
шеними. Для збалансованого розвитку придатні лише безвідходні
технологічні системи, які є самоокупними і не потребують зовніш-
нього фінансування.
 Розповідь учителя
Конференція ООН із питань довкілля та розвитку, що про-
ходила в Ріо-де-Жанейро в червні 1992 р., стала визначною по-
дією. На ній були присутні голови 179 держав та представники
багатьох країн, міжнародних та неурядових організацій. Ця конфе-
ренція продемонструвала, що людство більше не може розглядати
довкілля окремо від економічного розвитку. На конференції було
ухвалено всесвітню програму дій «Порядок денний на ХХІ ст.» на
наступні 100 років. Програма має досягти у світовому масштабі
двох цілей: чисте довкілля та стабільна економіка для всіх народів
світу. Цей історичний документ — вичерпний погляд на збалан-
сований (сталий) розвиток. Декларація, прийнята в Ріо, містить
базові принципи, на яких мають ґрунтуватися майбутні рішення
та державна політика.
Обговорення основних принципів збалансованого розвитку (інформаційний
матеріал учитель роздає на кожну парту).
Основні принципи збалансованого (сталого) розвитку
(Декларація Ріо-де-Жанейро з довкілля та розвитку, 1992 р.)

•  Кожен має право на здорове та продуктивне життя в гармонії

з природою.

•  Теперішнє та прийдешні покоління мають рівні права на це.
•  Охорона довкілля має розглядатись як невід’ємна частина

будь-якого процесу розвитку.

• Кожна країна має право використовувати власні ресурси, не

здійснюючи вплив на довкілля за межами своєї території.

•  Забруднювач повинен відшкодувати збитки, завдані довкіллю

(принцип «забруднювач платить»).

• Економічна діяльність має бути поєднана з принципом реалі-

зації запобіжних заходів у сфері охорони довкілля.

• Держави повинні співпрацювати у сфері охорони довкілля.
•  Скорочення масштабів бідності та несправедливих стандартів

життя в різних частинах світу є інтегральною частиною зба-
лансованого (сталого) розвитку.

• Держави повинні обмежувати та усувати моделі незбалансо-

ваного виробництва і споживання та сприяти впровадженню
відповідної демографічної політики.

• Найефективніший спосіб розв’язання екологічних проблем —

залучення всіх зацікавлених осіб. Держави повинні розвивати
та заохочувати поінформованість населення та його участь
у процесах прийняття рішень.

• Держави повинні розробити та впроваджувати ефективне за-

конодавство у сфері охорони довкілля.

•  До охорони довкілля мають залучатись усі соціальні групи.
• Мир, розвиток і охорона довкілля є взаємопов’язаними та

нероздільними.
2. Н айважливіші баланси у сфері природокористування
Завдання для учнів
Технологія «Мікрофон»
Що означає термін «природокористування»? (Учитель вислуховує
всі відповіді учнів і підбиває підсумок.)
Підсумок учителя
Термін «природокористування» є одним із найпоширеніших
у сучасній літературі. Під ним розуміють сукупність впливу люд-
ства на географічну оболонку Землі, тобто мається на увазі сукуп-
ність усіх форм експлуатації природо-ресурсного потенціалу і за-
ходів його збереження. Тут виділяють три аспекти: а) видобуток
і переробку природних ресурсів та їх відтворення; б) використан-
ня та охорону природного середовища; в) відновлення екологічної
рівноваги природних систем.
 Розповідь учителя
Провідним принципом природокористування в наш час став
еколого-економічний, за якого критерій ефективності господарю-
вання формулюється так: одержання максимальних матеріальних
благ із мінімальними затратами й мінімальними порушеннями при-
родного середовища. Але це потребує вкладання великих коштів
у природоохоронну сферу, що завжди суттєво знижує прибутковість
виробництва.
Тому, як і раніше, стикаються екологічні та економічні інтереси,
і, на жаль, здебільшого другі перемагають: вирубуванню лісів
віддають перевагу над їх використанням для рекреації, розвиткові
туристичного бізнесу — над збереженням рідкісного ландшафту чи
озера, а морських нафтопромислів — над збереженням морських
екосистем і т. д. При цьому здійснити порівняльну економічну
оцінку різних природних ресурсів нині та у віддаленому майбутньо-
му буває досить важко. Сьогодні вартість природних благ і послуг
або взагалі не визначено, або її занижують, що часто призводить
до прийняття антиекологічних рішень, до спотвореної оцінки еко-
номічного розвитку через традиційні показники валового націо-
нального продукту, ріст якого часто супроводжується деградацією
довкілля.
Втручання людини в природні процеси завжди призводить до
порушення балансу в екологічних системах.
Завдання для учнів
1. Наведіть приклади балансів у сфері природокористування
(Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним
зростанням зелених насаджень — щоб не погіршувати стан
довкілля. Зростання виробництва зерна не повинно супроводжуватися
виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту.)
Наведіть приклади порушення балансу у сфері природоко-
ристування.
2. Гра «Яблуко — модель Землі»
Мета: показати обмеженість природних ресурсів.
 Вказівки вчителя
Уявіть, що яблуко — це Земля. Поділіть яблуко на чотири
частини. Три чверті яблука — це води Світового океану, відкла-
діть їх.
Одна чверть — це суходіл. Розріжте її навпіл. Одна полови-
на — території, малопридатні для життя людей: полярні області,
пустелі, болота, високі та скелясті гори. Відкладіть і цю половину.
1/8 частина — територія, на якій живуть люди (вони не
обов’язково вирощують продукти харчування).
Розріжте 1/8 частину яблука ще на 4 частини. 3 частини —
скелясті, або вологі, холодні, не придатні для сільського госпо-
дарства землі, де розташувалися міста, села, заводи, автостоянки
тощо, тому там не вирощують продукти харчування.
Що ж залишилося? 1/32. Обережно зніміть шкіру з частини
яблука. Вона символізує тоненький шар на поверхні земної кори,
який дає усьому людству їжу. Він забезпечує обмежену кількість
продуктів харчування, і ми повинні раціонально його використо-
вувати.
3. Д осягнення пропорцій між природо-ресурсним
потенціалом і особливостями його використання
Технологія «Крісло автора»
Методична скринька!
Технологія «Крісло автора» несе в собі реалізацію підвищення самооцінки
учнів. Вона виконується в такий спосіб: учитель поступається місцем педагога в класі на
користь учня, який виголошує доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на
місці педагога, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку,
а й бажання покращувати свої знання.
Приблизний зміст повідомлення учня
Пропорційність означає погодженість у використанні при-
родних ресурсів як за територією, так і за галузями народного
господарства, виключення порушень природних взаємозв’язків
у навколишньому природному середовищі.
Поєднання природних умов і ресурсів формує природно-
ресурсний потенціал. Природно-ресурсний потенціал — це міра по-
тенційної можливості будь-якої природної системи (або території)
задовольняти різні потреби суспільства. Тобто це сукупність при-
родних ресурсів і природних умов у певних географічних межах,
які забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціаль-
них, культурно-оздоровчих та естетичних потреб суспільства. Час-
тиною природно-ресурсного потенціалу є так званий екологічний
потенціал території — здатність природного середовища відтворю-
вати певний рівень якості помешкання протягом досить тривалого
часу.
Отже, природні ресурси — та частина природи Землі й най-
ближчого космосу, що може включатися в господарську діяльність
за певних технічних і соціально-економічних можливостей суспіль-
ства за умови збереження середовища життя людей. Це теоретич-
но гранична кількість природних ресурсів, яку може використати
людство без порушення умов існування і розвитку людини як біо-
логічного виду та соціального організму. Вони визначаються рівнем
екологічної рівноваги біосфери та її складових. Перехід за межі
використання природно-ресурсного потенціалу в цьому розумінні
відповідає стану екологічної кризи. Природно-ресурсний потен-
ціал полягає у здатності природних систем без шкоди для себе,
а отже, і людей, надавати людству продукцію або виконувати корис-
ну для суспільства роботу. Він має певну величину, розміри й осо-
бливості. Найголовніша особливість — безперервність — випливає
з безперервності території, що є субстратом, носієм усіх природних
об’єктів та явищ, а також одночасно і специфічним ресурсом. Влас-
не, це забезпечує можливість господарського освоєння практично
усієї території. За абсолютної безперервності можна говорити лише
про зміну потужності природно-ресурсного потенціалу від однієї
території до іншої.
Природно-ресурсний потенціал будь-якої території визначає
рівень її потенційної можливості задовольняти різні потреби сус-
пільства. Тобто це здатність природних систем без шкоди для себе,
а отже, і людей, надавати суспільству продукцію або виконувати
корисну для нього роботу.
V. Уза гальнення та систематиза ція знань
Завдання для учнів
1. Е кологічна задача
Сьогодні придатних для сільського господарства родючих
земель на планеті залишилось 2,5 млрд га. За останнє сторіччя
через ерозію ґрунтів у світі було виведено з обороту 23 % родю-
чих земель. Визначте, за який час людство втратить придатні для
використання землі, якщо не змінить стратегію і тактику приро-
докористування.
2. Метод «Прес»
Обговоріть та поясніть відому англійську приказку в контек-
сті збалансованого (сталого) розвитку: «Шукав цвях — загубив че-
ревик; шукав черевик — загубив коня; шукав коня — і сам зник;
шукали наїзника — програли битву; програли битву — втратили
королівство; і все через загублений цвях».
3. Е кологічна вправа «Вжиття заходів»
Восени або навесні ви помітили, як сільськогосподарські пра-
цівники спалюють стерню біля лісу чи луків. Що ви зробите?
• Зупинюся та поясню їм, що спалювання стерні негативно
впливає на ґрунт та може спричинити пожежу в сусідньому
лісі або на луках, яка знищить усе живе, що там є, і таким
чином порушить природний баланс.
• Зателефоную до міліції або пожежної бригади.
• Зателефоную до міської (районної) адміністрації.
• Обурюся їхнім безпечним ставленням, але нічого не зроблю.
• Зроблю щось інше (поясніть).
VI. П ідсумки уроку
Питання до учнів
Чого я навчився на уроці?
Що було найцікавішим і чому?
Які я виконував завдання в який спосіб?
VІІ. Дом ашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Написати п’ятихвилинне есе на тему: «Що ми охороняємо —
природу чи власне життя?»
 Методична скринька!
«Есе» — це різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту,
а відображення вражень, роздумів, асоціацій. Есе як метод формування критичного мис-
лення полягає в написанні тексту в довільному стилі. Це дозволяє:
• глибше зануритись у проблему і власний внутрішній світ під час її
розв’язування;
• розширювати й удосконалювати кругозір;
• розвивати спостережливість;
• збагатити словниковий запас;
• удосконалювати усну й писемну мову;
• «почути» себе, виявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших людей.

Урок 10

Тема. Колообіг речовин, енергії, інформації
та їх зміни антропогенною діяльністю
Практична робота
«Аналіз схем колообігу основних речовин
у природі на предмет зміненості їх ланок
антропогенною діяльністю»
Мета: ознайомити учнів із факторами, які негативно впливають на колообіг речовин
біосфери та спричинюють зміни їх ланок; розглянути наслідки змінності ланок ко-
лообігу речовин і енергії; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки, співпрацювати й робити висновки; формувати ціннісні орієнтації на збе-
реження природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: назвати фактори, які негативно впливають
на колообіг речовин у біосфері та спричинюють зміни їх ланок; пояснити наслідки
змінності ланок колообігу речовин і енергії; проаналізувати антропогенні зміни на
схемах колообігу речовин.
Обладнання та матеріали: таблиці «Колообіг речовин», картки зі схемами колообігу Нітрогену,
Карбону, Сульфуру, Фосфору.
Базові поняття та терміни: колообіг речовин, енергії, ланки колообігу, зміна ланок колообігу.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 хв
Практична робота «Аналіз схем колообігу основних речовин
у природі на предмет зміненості їх ланок антропогенною діяльністю»
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв

Хід уроку

I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
1. Фронтальне опитування
• Чому біосферу вважають енергетично відкритою систе-
мою?
• Як здійснюється потік енергії в біосфері?
• Чому колообіг речовин і енергії називають системотворчим
фактором?
• Дати визначення поняттю «біогеохімічний цикл».
• Яка роль біогеохімічного циклу у функціонуванні та роз-
витку геосистем?
2. В права «Знайди помилку» (вчитель читає текст із помилками,
учні визначають помилки, виправляють їх і записують
у зошиті)
Біологічний колообіг — це одноразова (багаторазова) участь
хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. З усіх
хімічних елементів, що зустрічаються в природі, близько 40 пот-
рібні живим організмам. Розрізняють два основних види колообігу:
малий, геологічний (біотичний) та великий, біотичний (геологічний).
Великій колообіг триває тисячі (мільйони) років і полягає
в тому, що гірські породи підлягають руйнуванню, а продукти
вивітрювання (в тому числі розчинні у воді поживні речовини)
зносяться потоками води у Світовий океан, де вони утворюють
морські напластування і лише частково повертаються на сушу із
опадами. Малий колообіг (частина великого) відбувається на рівні
біоценозу (екосистеми) і полягає в тому, що поживні речовини,
вода і вуглець акумулюються в речовині рослин, витрачаються
на побудову тіла і на життєві процеси як цих самих рослин, так
і інших організмів (як правило, тварин), що з’їдають ці рослини.
Продукти розпаду органічної речовини знову розкладаються до
дрібних органічних (мінеральних) компонентів, доступних росли-
нам, і втягуються ними в потоки речовини.
3. Екологічна задача
Скласти ланцюг послідовної біогенної міграції атомів Карбону
від CO2 повітря до Карбону органічних речовин тіла людини.
(CO2 повітря фотосинтез Карбонвмісні органічні речовини рослин
органічна речовина тварин органічна речовина людини.)
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Назвіть причини колообігу речовин.
2. Які процеси зумовлюють міграцію речовин у колообігу?
(Синтез живої речовини зеленими рослинами з елементів
неживого середовища за допомогою сонячної енергії; мінералізація
органічних решток рослин і тварин, у процесі якої виділяється
енергія.)
3. Чи може діяльність людини вплинути на колообіг речовин
у біосфері? Якщо «так», то яким чином? (Обговорення питання.)
IV. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Згідно з геологічними уявленнями людина існує надзвичайно
короткий час (усього 0,0001 % від тривалості існування біосфери).
Проте за цей короткий проміжок часу колообіг речовин у біосфері
змінився радикально. На сьогодні людина є найважливішим гео-
логічним фактором. Людина небувало прискорила колообіг деяких
речовин. Родовища заліза, міді, цинку, свинцю й багатьох інших
елементів, які природа накопичувала упродовж мільйонів років,
швидко вичерпуються. Подекуди, навпаки, відбувається концен-
трація елементів у таких пропорціях, яких не було в природі (на-
приклад, на великому заводі, де сконцентровано залізо, мідь, алю-
міній, органічні сполуки). До яких наслідків це призвело або може
ще призвести, ми і розглянемо сьогодні на уроці (вчитель оголошує
тему, мету уроку).
V. Вивчення нового матеріалу
1. Колообіг речовин, енергії, інформації та їх зміни
антропогенною діяльністю
 Розповідь учителя
Принцип циклічності в перетвореннях та переміщеннях ре-
човин у біосфері є основоположним. Збереження циклічності — це
умова існування біосфери. Введення в біосферу односпрямованих
процесів, які здійснює людина при конструюванні техносфери та
агросфери, виявляється для біосфери згубним та найбільш небез-
печним. Наприклад: масштабна вирубка лісів спричинює зміну
ланок колообігу води на суходолі, зміну режимів опадів і стоку,
пришвидшує спустелення значних територій.
Обговорення питання
Які фактори, на вашу думку, негативно впливають на ко-
лообіг речовин у біосфері? (Після обговорення вчитель з учнями
конструюють схему.)
Фактори, які негативно впливають на колообіг речовин у біосфері
Ерозія ґрунтового покриву
і зростання твердого стоку в океан
Видобування з надр
чималих кількостей руд,
паливних та інших копалин
Переміщення величезних
мас земної кори
Застосування мінеральних
добрив та отрутохімікатів
Забруднення середовища сільсько-
господарськими, промисловими
і комунальними відходами
Потрапляння до природного
середовища енергетичних
забруднень
Перерозподіл солей у ґрунтах,
ґрунтових та річкових водах
під впливом зрошувального
землеробства
 Робота в групах
Наслідки антропогенного впливу на колообіг речовин у біосфері
Повідомлення першої групи (випереджувальне завдання):
Наслідки антропогенного впливу на колообіг води
Зміну ланок колообігу речовин можна простежити на при-
кладі деяких ланок колообігу води. Зокрема, у результаті випадан-
ня опадів на земну поверхню формується поверхневий і підземний
стік води. У природних умовах співвідношення між поверхневим
і підземним стоком на користь останнього. В антропогенізованих
умовах на розораних і забудованих територіях частка поверхневого
стоку різко зростає й інколи є більшою за підземний стік. Якщо
врахувати особливість зростання частки розораних і урбанізованих
територій і скорочення частки природної рослинності, то наслідка-
ми такого процесу є скорочення запасів підземних вод, зменшення
живлення річок і озер підземними водами і різке коливання їх
водності в посушливі періоди року. В період затяжних і інтенсив-
них атмосферних опадів зростання поверхневого стоку є основною
причиною паводкових явищ.
Завдання учням
У схему «Біогеохімічний цикл води», яку склали на мину-
лому уроці, внесіть зміни, пов’язані з антропогенним впливом на
колообіг води.
(Учні працюють індивідуально, а потім обговорюють і вносять
зміни до схеми, зображеної на дошці.)
Повідомлення другої групи:
Наслідки антропогенного впливу на колообіг азоту
Антропогенний вплив на колообіг азоту визначається наступ-
ними процесами:
1. Спалювання палива призводить до утворення нітроген(ІІ) окси-
ду, а після цього до реакцій: 2NO + O2 = 2NO2, 4NO2 + 2H2O +
+ O2 = 4HNO3, сприяючи випаданню кислотних дощів.
2. У результаті впливу деяких бактерій на добрива і відходи
тваринництва утворюється нітроген(ІV) оксид — один із ком-
понентів, який спричинює парниковий ефект.
3. Видобуток корисних копалин, які містять нітрат-іони
і йони амонію, для виробництва мінеральних добрив.
4. При збиранні врожаю з ґрунту виносяться нітрат-іони
і йони амонію.
5. Стоки з полів, ферм та каналізації збільшують кількість
нітрат-іонів і йонів амонію у водних екосистемах, що при-
скорює ріст водоростей і інших рослин, при розкладанні яких
витрачається кисень, що зрештою призводить до загибелі
риб.
Повідомлення третьої групи:
Наслідки антропогенного впливу на колообіг фосфору
Антропогенний вплив на колоообіг фосфору полягає в на-
ступному:
1. Видобуток великих кількостей фосфатних руд для мінераль-
них добрив та мийних засобів призводить до зменшення кіль-
кості фосфору в біотичному колообігу.
2. Стоки з полів, ферм та комунальні відходи призводять до
збільшення фосфат-іонів у водосховищах, до різкого зростан-
ня водних рослин і порушення рівноваги у водних екосисте-
мах.
VI. У загальнення і систематизація знань

Практична робота

А наліз схем колообігу основних речовин
у природі на предмет зміненості їх ланок
антропогенною діяльністю
(Для виконання практичної роботи учні об’єднуються в групи.)
Завдання для першої групи
1. Прочитайте теоретичний матеріал про колообіг Карбону в біо-
сфері.
Теоретичний матеріал
Колообіг Карбону. В атмосфері міститься вуглекислий газ,
Карбон(ІІ) оксид, як малі компоненти — вуглеводні, зокрема, ме-
тан та інші органічні сполуки. Карбон — основний хімічний еле-
мент живої речовини, оскільки входить до складу різноманітних
органічних речовин.
Сполуки Карбону (у вигляді корисних копалин і кар-
бонатів, а також алмазу і графіту) перебувають у літосфері.
У воді містяться розчинні солі Карбону, на дні — карбонатні
мули, утворені внаслідок накопичення мертвих решток організмів,
що будують своє тіло з кальцію карбонату. Сполуки Карбону в ґрун-
ті — це рештки організмів, продукти їх метаболізму та вуглекис-
лий газ, що виділяється під час дихання організмів і розкладання
органічних речовин в аеробних умовах.
Вуглекислий газ рослини поглинають листям і кореневою
системою для синтезу органічних речовин, які харчовими ланцю-
гами переходять до тіла тварин. Після загибелі організмів завдяки
діяльності редуцентів (мікроорганізмів) сполуки Карбону поверта-
ються в біосферу у формі вуглекислого газу. У ґрунті дуже часто
колообіг Карбону гальмується.
Органічні рештки мінералізуються частково, перетворюючись
на нову органічну речовину — гумус. Частина органічної речови-
ни, що повністю не розклалась, накопичується в осадових породах.
Величезні поклади вугілля, нафти, вапняків у водному середовищі
є прикладом цього явища. Людська діяльність значно впливає на
колообіг цього біофільного елемента.
Сполуки Карбону у вигляді оксидів потрапляють у атмосферу
при спалюванні пальних корисних копалин, вуглеводні — під час
нафтовидобутку та нафтопереробки, численні органічні сполуки
утворюються в процесі органічного синтезу.
2. Розгляньте схему колообігу Карбону, вивчіть його особливості
та внесіть зміни, які виникають у результаті антропогенного
впливу, в схему
3. Зробіть висновок. Якими процесами визначається антропо-
генний вплив на колообіг Карбону?
Завдання для другої групи
1. Прочитайте теоретичний матеріал про колообіг Нітрогену
в біосфері.
Теоретичний матеріал
Колообіг Нітрогену. Нітроген у вигляді газоподібних сполук
перебуває в повітрі у вигляді органічних сполук — у тілах живих
організмів, у ґрунті — у вигляді солей амонію, нітратів і нітритів.
У колообіг азот залучається завдяки біологічній (бактерії, синьо-
зелені водорості), промисловій (виробництво мінеральних добрив)
і атмосферній (блискавка) азотфіксаціям. Завдяки цим процесам
атмосферний азот перетворюється на нітрати, які можуть засвою-
ватися рослинами. Іншим джерелом Нітрогену для рослин є роз-
кладання органічних решток, унаслідок чого утворюються сполуки
амонію, сечовина, аміак, які завдяки діяльності особливих бакте-
рій перетворюються на речовини, доступні для рослин. Повернення
Сонце
Вапно
Протеїди
Розклад
Гумус
Ґрунтове
дихання
Вулканічна
діяльність
Дихання рос-
лин і тварин
Енергія викоп-
ного вуглецю
Вапняк
Мінералізація Розчинення
Фотосинтез
Рівновага
Атмосфера —
вода
Відновлення
ресурсів CO2
у процесі
діяльності
людини
CO2
NВапнякові 2
(коралові)
рифи
азоту в атмосферу відбувається внаслідок розкладання сполук, що
містять нітрати, до вільного азоту та кисню особливими ґрунтови-
ми бактеріями. Людина своєю діяльністю здійснює значний вплив
на колообіг Нітрогену. Систематичне застосування азотних добрив
зумовлює збільшення концентрації сполук Нітрогену в ґрунтах,
водах, продуктах харчування. Високий вміст нітратів у рослинах
становить небезпеку для здоров’я людини і тварин, оскільки вна-
слідок споживання такої їжі нітрати перетворюються на нітрити,
які, сполучаючись із гемоглобіном крові, перешкоджають перено-
сенню кисню кров’ю.
2. Розгляньте схему колообігу Нітрогену, вивчіть його особли-
вості та внесіть зміни, які виникають у результаті антропо-
генного впливу, в схему.
Сонце
Гроза
Опад листя
Атмос-
ферний
азот
Розклад
бактеріями
грибками
Бактерії —
фіксатори
азоту
Електрохімічне
і фотохімічне
зв’язування
Опад листя
Амоніфікація
Нітрифікація
Денітрифікація
Фотосинтез
NO3
–
NO2 NН3
Дощові
Бульбочки черв’яки
бобових
Cинтез
протеїнів
3. Зробіть висновок. Якими процесами визначається антропо-
генний вплив на колообіг Нітрогену?
Завдання для третьої групи
1. Прочитайте теоретичний матеріал про колообіг Фосфору
в біосфері.
Теоретичний матеріал
Колообіг Фосфору. Особливістю колообігу Фосфору є те, що
він має лише одну газоподібну сполуку — фосфін, який утворюєть-
ся під час гниття органічних решток. Більшість фосфатів не роз-
чинні у воді. Мінералами є апатити й фосфорити. У ґрунті фосфор
входить до складу решток мертвих організмів. Поширеним фос-
форовмісним добривом є гуано-послід морських птахів. Редуценти
(мікроорганізми) мінералізують органічні сполуки Фосфору з від-
мерлих організмів у фосфати, які знову споживаються коренями
рослин. Сполуки Фосфору накопичуються на дні водойм і в при-
бережній зоні морів та океанів у вигляді решток живих організмів
і фосфатів. На суходіл потрапляють з рибою та під час видобування
корисних копалин. Кислотні дощі прискорюють міграцію Фосфору
завдяки розчиненню фосфатів. Для підвищення родючості ґрун-
тів на поля вносять добрива, зокрема, й фосфорні. Змивання їх
у водойми спричинює евтрофікацію водойм (підвищення біологіч-
ної продуктивності екосистеми внаслідок накопичення біогенних
елементів, головним чином, нітрогену й Фосфору).
2. Розгляньте схему колообігу Фосфору, вивчіть його особливос-
ті та внесіть зміни, які виникають у результаті антропоген-
ного впливу, в схему
3. Зробіть висновок. Якими процесами визначається антропо-
генний вплив на колообіг Фосфору?
Завдання для четвертої групи
1. Прочитайте теоретичний матеріал про колообіг Сульфуру
в біосфері.
Теоретичний матеріал
Колообіг Сульфуру. Цей хімічний елемент утворює газоподіб-
ні сполуки: гідрогеносульфур та сульфур(IV, VI) оксиди. Більшість
сульфатів розчинні у воді, тоді як сульфіди більшості металів мало-
розчинні. Сульфур у складі органічних сполук міститься в живих
організмах, горючих корисних копалинах. Сірка, яка перебуває
в ґрунті, є продуктом розкладання материнських гірських порід,
що містять пірити і халькопірити, а також продуктом розкладан-
ня органічних речовин. У ґрунті діють численні мікроорганізми,
що перетворюють сульфіди на сульфати й сірку і навпаки. Корені
рослин поглинають сполуки Сульфуру, які входять у створювані
рослинами органічні речовини. Після відмирання рослин сполу-
ки Сульфуру повертаються в ґрунт. Так підтримується колообіг
Сульфуру в природі. Людина своєю діяльністю значно збільшує
концентрацію сполук Сульфуру в навколишньому середовищі. Ве-
ликі кількості оксидів Сульфуру утворюються під час спалювання
сміття, різних видів палива, добування металів із сульфатів, у ви-
робництві та використанні сульфатної кислоти.
Ерозія
Фосилізація
Виділення
Фосфатні
добрива
Винесення в моря
з водними стоками
(залучення у повтор-
ний кругообіг
діатомеями)
Відкладення
в неглибоких водах
Втрати, пов’язані
з відкладанням
на великих глибинах
Епігенізація
Мінералізація
органічного Фосфору
Вулканічні
апатити
Обіг
Фосфору
органічного
2. Розгляньте схему колообігу Сульфуру, вивчіть його особли-
вості та внесіть зміни, які виникають у результаті антропогенного
впливу, в схему.
3. Зробіть висновок. Якими процесами визначається антропо-
генний вплив на колообіг Сульфуру?
VII. Підсумки уроку
Учитель просить учнів визначити результати уроку. Чи
отримані відповіді на запитання, що ставилися на початку уроку?
Які нові знання набуті?
VIII. Домашнє завда ння
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати повідомлення: «Досягнення пропорцій між
природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання
».
SO4
SO4
SO4
SO4
SO4
Н2S
Н2S
S
Денітрифіку-
ючі бактерії
Вугілля і сірковмісні
вуглеводні
Сланці та інші сірковмісні
осадові породи
Видобуток корисних
копалин і нафти
Розпад та ін. (надход-
ження SO4 в повітря)
Сульфобактерії
Дощ
Море
Болото
SO2

Урок 9

Тема. Колообіг речовин і енергії як основний
системотворчий фактор. Поняття
біогеохімічного циклу та його роль
у функціонуванні та розвитку геосистем
Мета: ознайомити учнів із колообігом речовин і енергії як основним системотворчим
фактором, сформувати поняття біогеохімічного циклу та розглянути його роль
у функціонуванні та розвитку геосистеми; розвивати вміння висловлювати свою
думку, розвивати екологічно грамотні погляди; виховувати почуття відповідаль-
ності, культуру спілкування.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «біогеохімічний
цикл»; пояснювати роль біогеохімічного циклу у функціонуванні та розвитку гео-
системи; назвати причини постійного колообігу речовин у біосфері; порівнювати
великий та малий колообіги речовин у біосфері; характеризувати колообіг речовин
і енергії як системотворчий фактор.
Обладнання та матеріали: таблиці «Кругообіг речовин», «Перетворення енергії в екосистемах»,
дидактичний матеріал.
Базові поняття та терміни: колообіг речовин, біогеохімічний цикл, біогенні елементи, великий
колообіг речовин, малий колообіг речовин, інфільтрація, транспірація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 хв
ІI. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
III. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
IV. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 хв
V. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 хв
VI. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
VII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Оголошуються результати контрольної роботи та про-
водиться стислий аналіз найпоширеніших помилок. Вчитель по-
яснює, що буде вивчатися далі, називає тему уроку, просить сфор-
мулювати питання, на які необхідно дати відповіді при вивченні
на уроці нового матеріалу. Ці питання коригуються вчителем, за-
писуються на дошці.
II. А ктуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
Пригадайте з курсу природознавства та географії:
Що таке колообіг?
Які елементи беруть у ньому участь?
ІII. Мотивація навчальної діяльності
 Розповідь учителя
Ты жаждой не страдал, голодным ты не был.
Ты все, чем томишься, от четырех добыл.
И каждому возвратишь ты подарок,
И снова станешь тем, чем ты вначале был.
(Омара Хайям)
Прочитавши рубаї Омара Хайяма, поета ХІ ст., бачимо зв’язок
цих слів із колообігом речовин у біосфері. «От четырех добыл» —
маються на увазі чотири стихії — земля, вода, повітря, вогонь, із
яких, як уважали за часів Омара Хайяма, складалося все суще.
Як змінилися погляди вчених на колообіг речовин сьогодні?
Яке значення цього процесу для біосфери? Спробуємо розібратися.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Колообіг речовин і енергії як основний системотворчий
фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні
та розвитку геосистем.
 Розповідь учителя
Для постійного існування біосфери, для запобігання загибелі
життя на Землі в природі мають постійно відбуватись безперервні
процеси перетворення її живої речовини. Біологічний колообіг —
це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які проті-
кають у біосфері.
У біосфері відбувається постійний колообіг активних елемен-
тів, які переходять від організму до організму, у неживу природу
і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізма-
ми при гнитті, надходять у ґрунт і атмосферу, знову включаються
до колообігу речовин біосфери, поглинаючись живими організмами.
Цей процес є біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції
характерне накопичення хімічних елементів у живих організмах,
а також їх вивільнення в результаті розкладу мертвих організмів.
Біогенна міграція спричинюється трьома процесами:
• обміном речовин в організмах;
• ростом;
• розмноженням.
Визначення біогенної міграції хімічних елементів, що спри-
чинена силами життя, дав B. I. Вернадський (Закон біогенної мі-
грації атомів). Біогенна міграція є частиною загальної міграції
хімічних елементів біосфери. Головною геохімічною особливістю
живої речовини є те, що вона, пропускаючи крізь себе атоми хі-
мічних елементів земної кори, гідросфери та атмосфери, здійснює
у процесі життєдіяльності їх закономірну диференціацію. Завер-
шуючи свій життєвий цикл, організми повертають природі все, що
взяли в неї упродовж життя.
Колообіг елементів здійснюється за рахунок саморегулюючих
процесів, у яких беруть участь усі складові екосистем. Ці процеси
є безвідходними. У природі немає нічого зайвого або шкідливого,
навіть від вулканічних вивержень є користь, бо з вулканічними
газами в повітря надходять потрібні елементи, наприклад, азот.
Обговорення питання
Яка причина постійного колообігу в біосфері? (Обмеженість
елементів, із яких утворюється тіло організмів.)
Розповідь учителя
Для геосфер, не охоплених життям, характерна стійка дина-
мічна рівновага. У біосфері динамічна рівновага нестійка. Це озна-
чає, що біосфера розвивається в процесі діяльності, самовдоскона-
люється, усе повніше, активніше і в більшому масштабі накопичує,
трансформує енергію, ускладнює свою організацію, збагачується
інформацією.
Розрізняють два типи біогенної міграції, перший із них здій-
снюється мікроорганізмами, а другий — багатоклітинними орга-
нізмами. Величина міграції першого типу переважає над другим.
Людство оволоділо міграцією третього типу, яка відбувається під
впливом його діяльності.
Крім того, розрізняють два основних колообіги:
Великий
(геологічний)
Малий
(біотичний)
Колообіг речовин
Завдання для учнів
Використовуючи матеріал «Шпаргалки для учнів», дайте по-
рівняльну характеристику великому і малому колообігу речовин.
Колообіг речовин
Найважливішою умовою стійкості існування екосистем усіх рівнів є
колообіг речовини на планеті. Виділяють два основних колообіги речовини
та енергії на Землі: великий (геологічний) і малий (біотичний).
Великій колообіг триває мільйони років і полягає в тому, що гірські
породи підлягають руйнуванню, а продукти вивітрювання (в тому числі
розчинні у воді поживні речовини) зносяться потоками води у Світовий
океан, де вони утворюють морські напластування і лише частково повер-
таються на сушу із опадами. Геотектонічні зміни, процеси опускання мате-
риків і підняття морського дна, переміщення морів та океанів упродовж
тривалого часу призводять до того, що ці напластування повертаються на
сушу, і процес починається знов.
Малий колообіг (частина великого) відбувається на рівні екосисте-
ми і полягає в тому, що поживні речовини, вода і вуглець акумулюються
в речовині рослин, витрачаються на побудову тіла і на життєві процеси як
самих цих рослин, так і інших організмів (як правило тварин), що з’їдають
ці рослини (консументи). Продукти розпаду органічної речовини під дією
деструкторів та мікроорганізмів (бактерій, грибів, червів) знов розклада-
ються до мінеральних компонентів, доступних рослинам, що втягуються
ними в потоки речовини.
Колообіг хімічних речовин із неорганічного середовища через рос-
линні та тваринні організми назад у неорганічне середовище з використан-
ням сонячної енергії та енергії хімічних реакцій називається біогеохімічним
циклом. У такі цикли втягнуті практично всі хімічні елементи і насамперед
ті, що беруть участь у побудові живої клітини.
Розповідь учителя
Біологічний колообіг оборотний не повністю, частина речовин
постійно виходить із колообігу й осідає в товщі осадових порід як
органогенні вапняки, гумус, торф і т. п. У результаті колообігу
біосфера (чи інша екосистема) не повертається в початковий стан:
для біосфери характерний поступальний рух, тому символом біо-
логічного циклу є не коло, а циклоїд (спіраль).
Складання схеми «Біогеохімічний цикл води»
(Схема замальовується на дошці в результаті спільної роботи
вчителя і учнів.)
Обговорення питання
Яка роль біогеохімічного циклу води у функціонуванні та
розвитку геосистем?
 Розповідь учителя
Крім кругообігу речовини та енергії, величезну роль у біосфе-
рі мають інформаційні зв’язки. Інформативні сигнали енергетично
дуже слабкі й самі не можуть викликати якоїсь відчутної реакції,
але вони містять важливі відомості в закодованій формі. Ці сиг-
нали сприймаються, розшифровуються (здебільшого автоматично)
та враховуються живими організмами. Обробляти, накопичувати
й використовувати інформацію окремо від енергії можуть лише
живі організми.
Формулювання висновку: Біосфера — грандіозна система всі-
єї живої речовини й колообігів хімічних елементів на Землі, яка
є енергетично відкритою системою, оскільки до неї ззовні постійно
вливається потік сонячної енергії.
V. Уза гальнення та систематиза ція знань
Завдання для учнів
1. Скласти сенкан на тему «Колообіг»
2. Е кологічна задача
Ліс площею 1 га в сонячний день поглинає з повітря 220–
280 кг CO2 і виділяє 180–220 кг O2, а в похмурий день — 3/5 цієї
кількості. Визначте, яку кількість газів поглинають і виділяють
ліси нашої планети упродовж одного року за умови, що похмурі
й сонячні дні бувають однаково часто, а процес фотосинтезу ак-
тивно здійснюється упродовж 4,5 місяця (загальна площа лісів —
9,8 млн га).
Рекомендації щодо розв’язання:
Упродовж одного сонячного дня 1 га лісу в середньому по-
глинає 250 кг CO2 і виділяє в середньому 200 кг O2, у похмурий
день — поглинає в середньому 150 кг вуглекислого газу і виділяє
в середньому 120 кг кисню. Ці цифри слід помножити на кількість
похмурих та сонячних днів упродовж 4,5 місяця і на загальну пло-
щу лісів, а потім додати.
3. Технологія «Синтез думок»
Як відбувається перетворення руди на сталь, дерева на меблі,
нафти на пластмасу, бавовни на тканину? Зазначити, що
на шляху цих перетворень потрібно взяти із середовища, а що
повернути йому, як змінюються властивості матерії на кінцевих
станах технологічних ланцюжків.
Методична скринька!
«Синтез думок» — це спільний пошук групами узгоджено-
го рішення, результатом якого є підсумковий текст, перелік ознак,
схеми тощо. Ця технологія виключає протистояння, критику позиції
тієї чи іншої групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах
у позиції інших. Клас розподіляють на 4–5 робочих груп і групу екс-
пертів із сильних учнів. Робочі групи отримують 5–10 хв для ви-
конання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання
роботи учні роблять записи на аркушах, які потім передають наступ-
ній групі. У цьому аркуші підкреслюються думки, з якими ця група
не згодна. Експерти обробляють ці аркуші, зіставлюючи написане,
роблять загальний звіт, який потім обговорює весь класс.

VІ. Підсумки уроку
Технологія «Незакінчені речення»
Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад:
• «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим від-
криттям було…»
• «Урок важливий, тому що…»
• «Я знаю…»
• «Я вмію…»
VІІ. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Завдання групам: Користуючись додатковою літературою,
підготувати коротке повідомлення на тему:
1 група. Наслідки антропогенного впливу на колообіг води.
2 група. Наслідки антропогенного впливу на колообіг фос-
фору.
3 група. Наслідки антропогенного впливу на колообіг азоту.

Урок 8

Тема. Контрольна робота з тем «Екологія як
наука про довкілля», «Природа і людина.
Системний підхід», «Проблема забруднення
навколишнього середовища та стійкості
геосистем до антропогенних навантажень»
Мета: визначити рівень навчальних досягнень учнів із тем «Екологія як наука про
довкілля», «Природа і людина. Системний підхід», «Проблема забруднення на-
вколишнього середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень»;
виявити ускладнення в засвоєнні навчального матеріалу та визначити шляхи їх
подолання.
Обладнання та матеріали: дидактичний матеріал (індивідуальні різнорівневі завдання).
Базові поняття та терміни: екологія, аутекологія, синекологія, демекологія, біосферологія,
біоценологія, моніторинг, моделювання, прогнозування, картографія, теоретична
екологія, прикладна екологія, складні системи, біосфера, межі біосфери, жива речо-
вина, озоновий екран, атмосфера, гідросфера, літосфера, стратосфера, тропосфера,
деградація природи, причини деградації, забруднення, види забруднення, джерела
забруднення, ерозія, види ерозії, стійкість геосистем.
Тип уроку: контроль знань.
Методи навчання: методи контролю.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
II. Виконання роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 хв
III. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
IV. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Учитель проводить інструктаж учнів щодо виконання
роботи та її оформлення.
ІІ . Виконання роботи
Контрольна робота

Варіант 1

1 рівень
Виберіть одну правильну відповідь із запропонованих варіантів.
За кожну правильну відповідь — 0,5 бала.
1. Термін «екологія» запропонував:
а) Е. Геккель;
б) В. Докучаєв;
в) В. Вернадський;
г) Е. Зюсс.
2. Накопичення якого газу спричинює парниковий ефект?
а) Кисню;
б) вуглекислого газу;
в) азоту;
г) амоніаку.
3. Біосфера — це:
а) область існування живих організмів;
б) водна оболонка нашої планети;
в) зовнішня тверда оболонка Землі;
г) повітряна оболонка.
4. Серед теплових забруднювачів води перше місце посідають:
а) ТЕС;
б) АЕС;
в) підприємства харчової промисловості;
г) підприємства текстильної промисловості.
5. Моніторинг — це:
а) розробка нормативних документів щодо врахування питань
енергозбереження;
б) центральний орган державної виконавчої влади;
в) система захисту населення і довкілля від впливу випро-
мінювання;
г) система спостережень, оцінки і прогнозу навколишнього
середовища.
6. Вивченням середовища проживання організму займається
підрозділ теоретичної екології:
а) синекологія;
б) аутекологія;
в) біосферологія;
г) демекологія.
2 рівень
Виберіть декілька правильних відповідей із запропонованих
варіантів. За кожне правильно виконане завдання — 1 бал.
1. Наслідки забруднення атмосфери:
а) парниковий ефект;
б) північне сяйво;
в) смог;
г) озонова дірка;
д) кислотні дощі.
2. Що призводить до зменшення площ сільськогосподарських
угідь на Землі?
а) Ерозія ґрунтів;
б) будівництво міст, промислових об’єктів, транспортних ко-
мунікацій;
в) зміна клімату;
г) кислотні дощі;
д) опустелювання.
3. Підвищення температури води у водоймах унаслідок тепло-
вого забруднення сприяє:
а) посиленому розмноженню м’ясоїдних риб;
б) прискоренню «цвітіння»;
в) зміні кольору води до світло-зеленого і навіть до блакитного;
г) замиканню біотичного кругообігу;
д) втраті водою розчиненого кисню.
3 рівень
За кожну повну відповідь — 1,5 бали.
1. Закінчить висловлювання Д. Дарелла: «Ми отримали в спа-
док невимовно прекрасний сад, але біда наша в тому, що
ми…», — та поясніть його.
2. Назвіть десять причин заборони використання одноразового
посуду.
4 рівень
За повну відповідь — 3 бали.
Розкрийте можливості однієї людини для покращення еколо-
гічної ситуації навколо себе.
Правильні відповіді: 1 рівень: 1 — а; 2 — б; 3 — а; 4 — б;
5 — г; 6 — б. 2 рівень: 1 — а, в, г, д; 2 — а, б, д; 3 — б, д.

Варіант 2

1 рівень
Виберіть одну правильну відповідь із запропонованих варіантів.
За кожну правильну відповідь — 0,5 бала.
1. Укажіть стан біосфери, при якому розумова діяльність лю-
дини стає визначальним фактором її розвитку:
а) гідросфера;
б) ноосфера;
в) геосфера;
г) літосфера.
2. Кислотні дощі виникають у результаті забруднення повітря:
а) вуглекислим газом;
б) фтором і хлором;
в) оксидами нітрогену й сульфуру;
г) вуглеводнями.
3. Перший (давній) період взаємовідносин людини і природи
характеризується:
а) пристосуванням людини до природи;
б) взаємодією з природою;
в) боротьбою з природою;
г) розвитком глобальної екологічної кризи.
4. Сучасна екологія як наука об’єднує такі основні напрямки:
а) популяційну екологію, біогеоценологію, екосистемологію,
мегаекологію;
б) демекологію, біоценологію, екосистемологію, мегаекологію;
в) екологію тварин, екологію рослин, екологію мікроорганізмів;
г) теоретичний і прикладний.
5. Найбільш масштабним і небезпечним забрудненням для лю-
дини та екосистем є:
а) фізичне;
б) біологічне;
в) хімічне;
г) радіаційне.
6. Озоновий шар захищає все живе на Землі від:
а) теплового випромінювання;
б) ультрафіолетового випромінювання;
в) грозових розрядів;
г) ударів метеоритів.
2 рівень
Виберіть декілька правильних відповідей із запропонованих
варіантів. За кожне правильно виконане завдання — 1 бал.
1. Назвіть найбільші джерела біологічного забруднення навко-
лишнього середовища:
а) нафтопереробні заводи;
б) тваринницькі комплекси;
в) комбінати з виробництва хімічного волокна;
г) підприємства промислового біосинтезу.
2. Які фактори роблять тютюновий дим одним із найбільш
шкідливих забруднювачів повітря?
а) Наявність канцерогенних речовин;
б) наявність майже 200 отруйних речовин;
в) поширення куріння серед молоді;
г) висока вартість цигарок.
3. Які з проблем належать до тих, що стосуються людини та
навколишнього середовища?
а) Ліквідування неосвіченості;
б) продуктова;
в) запобігання світової ядерної катастрофи;
г) екологічна;
д) використання досягнень науково-технологічного прогресу.
3 рівень
За кожну повну відповідь — 1,5 бала.
1. Чи можна вести господарську діяльність, не змінюючи при-
роду? Як, на ваш погляд, можна розв’язати цю проблему?
2. Назвіть десять причин заборони спалювання листя.
4 рівень
За повну відповідь — 3 бали.
У чому полягають причини стійкості геосистем? Чому не
може бути абсолютної стійкості?
Правильні відповіді: 1 рівень: 1 — б; 2 — в; 3 — а; 4 — г;
5 — г; 6 — б. 2 рівень: 1 — б, г; 2 — а, б; 3 — б, в, г.
III. Підсумки уроку
Спостерігаючи за учнями під час уроку, учитель визна-
чає, які запитання створили ускладнення, і звертає увагу учнів на
те, над чим слід додатково попрацювати.
IV. Домашнє завдання
Повторити матеріал підручника або конспект.