Урок 15


Тема. Категорія «оптимізація». Критерії
та пріоритети ландшафтно-екологічної
оптимізації території. Ієрархія цілей
організації. Найвищий пріоритет
природоохоронної та антропоекологічної
функцій

Мета: розкрити особливості категорії «оптимізація», ознайомити учнів із критеріями та
пріоритетами ландшафтно-екологічної оптимізації території, з’ясувати пріоритет-
ність природоохоронної та антропоекологічної функцій; закріпити індивідуальні
вміння складати план та запитання за текстом лекції, працювати в групах, ви-
словлювати власну думку; формувати риси дбайливого господаря.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснити сутність категорії «оптиміза-
ція»; назвати критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території;
аргументувати пріоритетність природоохоронної та антропоекологічної функцій;
визначати ландшафтно-екологічні пріоритети розвитку свого регіону за допомогою
ранжування видів функцій геосистем.

Обладнання та матеріали: роздатковий дидактичний матеріал.

Базові поняття та терміни: оптимізація, оптимізація території, ландшафт, ландшафтно-екологічна
оптимізація, природоохоронна функція, антропоекологічна функція.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-лекція.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.

Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . 10 хв
III. Актуалізація опорних знань . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . 18 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . 10 хв
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . 1 хв

Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ . Перевірка дом ашнього завдання

1. В права «Продовжи думку» (форма проведення — диктант,
учитель зачитує початок речення, а учні — продовжують)
• Екологічна мережа — це єдина ….
• Екомережа створюється з метою ….
• Структурними елементами екомережі можуть бути ….
• Екологічна мережа має бути побудована на 3 рівнях: …,
... та ….
• Екологічна мережа нашого регіону має такі складові ….
• У нашій країні набув чинності закон «… на 2000–2015 рр.».
2. Робота в групах (кожна група отримує аркуш із завданням)
З авдання: Позначте найважливіші, на вашу думку, резуль-
тати впровадження національної екомережі:
• об’єднання в єдину цілісну систему заповідного фонду,
фрагментованих решток рослинності;

• більш ефективний та раціональний розподіл за цільовим
призначенням та використання земельного і водного фонду
держави;
• забезпечення більш надійного збереження різноманіття
і тим самим уникнення втрат гено-, демо-, цено- та екофонду;
• збільшення продуктивності тваринного та рослинного світу;
• стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в зоні еко-
мереж;
• впровадження нових економічних енергомаломістких форм
фермерського господарства;
• забезпечення міграційних тварин відповідними умовами
існування;
• відтворення непридатних для використання земель та за-
побігання їх подальшому спустелюванню;
• розширення територій, придатних для рекреаційного та
туристичного використання;
• поліпшення гідрологічного режиму, підвищення якості
води, запобігання ерозії ґрунтів і замулювання річок, став-
ків, водосховищ;
• поліпшення інфраструктури регіонів та збалансування їх
соціально-економічного розвитку, зменшення соціального
напруження;
• створення нових робочих місць, підвищення добробуту
і комфортності умов існування для 20 % населення України.
Позначте, розв’язанню яких проблем сприятимуть ці резуль-
тати:
1 група. Охорона здоров’я населення.
2 група. Збереження біорізноманіття.
3 група. Збереження ландшафтів.
4 група. Стабілізація екологічної рівноваги.
5 група. Підвищення продуктивності екосистем.
6 група. Працевлаштування населення.
(Обговорення відповідей.)

3. Перевірка та обговорення виконання письмового домашнього
завдання Учні презентують свій план-доказ із теми: «Біологічне різно-
маніття — умова стійкості екосистем і біосфери в цілому».

III. А ктуалізація опорних знань
;; Бесіда
1. Що таке ландшафт?
(Ландшафт — відносно однорідні ділянки земної поверхні,
які відрізняються структурою, характером взаємозв’язку
і взаємодії між його морфологічними частинами і природними
компонентами.)
2. Чи може ландшафт змінюватися? Відповідь обґрунтуйте.
(Так, ландшафт безперервно змінюється. Розвиток ландшафту
може стимулюватися як зовнішніми причинами
(тектонічними явищами, кліматичними змінами, багаторічним
впливом зрошення), так і внутрішніми причинами
(саморозвитком, у механізмі якого особливу роль відіграє
еволюція рослинного покриву і його взаємодія з абіотичними
компонентами.)
3. Яку роль у цьому процесі відіграє людина?
ІV. Мотива ція навчальної діяльності
Член-кореспондент Російської академії наук М. М. Мо-
їсєєв казав: «Міць цивілізації така, що сучасне людство подібне
до Гулівера, який опинився в кришталевій лавці ліліпутів. Один
необережний рух — і вся велич перетвориться на нікому не по-
трібні уламки». Ці слова вченого і будуть епіграфом нашого уроку
(оголошення теми, мети уроку).
V. Вивчення нового матеріалу
1. К атегорія «оптимізація»

 Розповідь учителя з елементами бесіди
Що означає термін «оптимізація» (робота з екологічним словничком)?

Екологічний словничок
 
Оптимізація — найкращий із можливих варіантів розв’язання задач природо-
користування.

Оптимізація природного середовища — система заходів, спрямованих на
охорону й поліпшення природних умов життя людей, збереження і відтворення природ-
них ресурсів. 

Оптимізація геосистем — це дії, спрямовані на переведення геоcистем у стани,
в яких вони здатні максимально ефективно виконувати задані функції, не зазнаючи при
цьому небажаних змін протягом невизначено довгого часу.

Екологічна оптимізація — це досягнення екологічної рівноваги, що забезпе-
чує стабільність певної екосистеми; збереження сприятливих умов життя людей завдяки
раціональному поєднанню екологічних компонентів і екосистем із різним ступенем пере-
творення їх людиною.
Оптимізація ландшафтів передбачає пошук збалансовано-
го відношення між використанням геосистем, їх охороною, ціле-
спрямованим перетворенням та збереженням їх потенціалу шляхом
створення системи науково-обґрунтованих заходів щодо забезпечен-
ня оптимальних умов тривалого і стійкого виконання ландшаф-
том його функцій. Головним завданням оптимізації ландшафтної
структури території є раціональна територіально-господарська ор-
ганізація регіону, забезпечення оптимальних умов для розвитку
промислового і сільськогосподарського виробництва, населення,
збереження і покращення природного середовища за умови ефек-
тивного і комплексного використання природних ресурсів.

2. К ритерії та пріоритети ландшафтно-екологічної
оптимізації території. Ієрархія цілей організації.
Найвищий пріоритет природоохоронної
та антропоекологічної функцій
Лекція

Методична скринька!

Шкільна лекція — це така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи на-
вчальний матеріал, допомагає учням:
• сформулювати проблеми;
• опанувати логіку пізнання;
• зробити власні відкриття.

Основні вимоги до читання лекції:
• високий науковий рівень інформації, що викладається і, як правило, має світоглядне
значення;
• великий обсяг чітко і компактно систематизованої та методично переробленої сучасної
наукової інформації;
• достатня кількість наведених переконливих фактів, прикладів тощо;
• чіткість викладення думок та активізація мислення учнів, постановка питань для само-
стійної роботи за проблемами, що обговорюються;
• роз’яснення термінів та назв, що вводяться;
• надання учням можливості слухати, усвідомлювати та стисло записувати інформацію;
• вміння встановлювати педагогічний контакт з аудиторією;
• використання дидактичних матеріалів та технічних засобів навчання.

Можливі види завдань учням протягом проведення лекції:
• Самостійно скласти план лекції (простий або складний).
Наприкінці лекції учнівські плани зачитуються та порів-
нюються.
• Відтворити в зошитах основний зміст лекції (конспективно
або схематично у вигляді таблиць або символічного малюнка).
• Вигадати та поставити свої запитання за змістом лекції
тощо.
Приблизний зміст лекції
Оптимізація геосистем — це дії, спрямовані на переведення
геоcистем у стани, в яких вони здатні максимально ефективно ви-
конувати задані функції, не зазнаючи при цьому небажаних змін
протягом невизначено довгого часу.
Геосистему можна оптимізувати в різних напрямах — до мак-
симально ефективного виконання нею деякої виробничої функції
(наприклад, аграрної), збільшення її пейзажної привабливості, мак-
симального збереження та відтворення первісного природного стану
тощо. Нерідко ці напрями (цільові функції оптимізації) перебува-
ють у протиріччі між собою або ж повністю несумісні (як, напри-
клад, виробнича гірничовидобувна та заповідна). Тому першим ета-
пом оптимізації геосистем є визначення ландшафтно-екологічних
пріоритетів розвитку регіону. Воно полягає в ранжуванні видів
функцій у порядку їх значущості для певного регіону з урахуван-
ням сучасної екологічної ситуації в ньому, специфіки його ролі
в масштабі держави (спеціалізація у виробничому комплексі) та ви-
щих одиниць ландшафтно-екологічного районування (унікальність
природних умов, ступінь збереженості природних ландшафтів), за-
гальних тенденцій та потреб соціально-економічного розвитку.
За ступенем значущості окремих функцій регіони можуть
суттєво розрізнятися, проте за сучасних умов для них усіх найви-
щий пріоритет мають антропоекологічні функції (забезпечення та
відтворення умов середовища, за яких немає загрози для здоров’я
та самопочуття людини) та природоохоронні (збереження «живої»
природи, стійкість антропізованих геосистем до процесів деградації
— ерозії, засолення, дегуміфікації тощо). При оптимізації гео-
систем будь-якого регіону саме ці функції мають бути цільовими,
тобто заходи, що плануються, мають бути орієнтовані насамперед
на забезпечення здорового середовища існування людини та ви-
ключення екологічних ризиків і конфліктних ситуацій між госпо-
дарською функцією геосистеми та її природними особливостями. За
додержання цих умов пріоритет другого порядку слід визнати за
функцією, відповідно якій геосистема має найвищий природний по-
тенціал. За однаково сприятливих природних умов для виконання
декількох функцій пріоритет слід віддати тій із них, яка пов’язана
з меншим екологічним ризиком або надто важлива з економічної
точки зору. Наприклад, для геосистеми, яка має високий агро-
потенціал та багаті ресурси горючих копалин, пріоритетною буде
гірничовидобувна функція.
Ефективна реалізація пріоритетної функції здебільшого мож-
лива при виконанні геосистемою деяких інших функцій, пов’язаних
із нею. Так, рекреаційна функція виконується більш ефективно,
якщо геосистема несе також естетичну, інформаційно-пізнавальну
функції та деякі інші. Загалом кожна функція має характерний
«кортеж» інших функцій, реалізація яких сприяє її ефективно-
му виконанню. Таким чином, пріоритетність функцій визначаєть-
ся як ієрархія цілей оптимізації — функціями першого порядку
є природоохоронна та антропоекологічна, другого — ті, що мають
найвищий природний потенціал, третього — функції, що сприя-
ють виконанню функцій 2-го порядку. Наприклад, для Південно-
го берега Криму пріоритетність функцій така: природоохоронна та
антропоекологічна — рекреаційна — естетична — інформаційно-
пізнавальна — функція водопостачання — комунікаційна.

 Завдання для учнів
Визначте пріоритетність функцій свого району (області).
(Обговорення відповідей.)
Висновок: Визначення пріоритетності функцій є основою роз-
робки регіональної екологічної політики, зокрема обґрунтування
схем функціонального зонування регіону.

VI. У загальнення та систематизація знань

 Завдання для учнів
1. Е кологічна вправа «Симпозіум екологів»
Учні, які добре засвоїли новий матеріал, відповідають на за-
питання однокласників.
2. Е кологічна гра «Дилема»

 Робота в групах
Вчитель видає картку з дилемою кожній групі для обгово-
рення. Виділяється час для обговорення всередині групи (3–5 хв.).
Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою пози-
цію. Вчитель заохочує учнів до дискусії щодо найбільш доцільного
варіанта дій.
Дилема: Туристичне бюро отримало ліцензію на розвиток
туристичної діяльності на території, прилеглої до озера з чудовим
гірським краєвидом. На вашу думку, які види діяльності будуть
найкращими?

Варіанти дій:
1. Територія має бути розвинена, щоб якомога більше людей
мали можливість відвідати її та насолоджуватись природним се-
редовищем. Потрібно побудувати готелі та ресторани. Різноманіт-
ні атракціони, зокрема водні мотоцикли на озері та лижні траси
в горах, приваблюватимуть туристів. (У цьому випадку збільшиться
кількість туристів та кількість робочих місць для місцевого
населення. Але таке інтенсивне освоєння місцевості може призвести
до негативних наслідків: буде більше відходів, шуму тощо.
Але ж туристи прагнуть утекти саме від цього?)
2. Села і господарства забезпечуватимуть основу для здій-
снення туристичної діяльності. На базі місцевих господарств будуть
створені пансіонати для відпочинку. Водні види спорту включати-
муть вітрильний спорт, греблю на байдарках і каное. Буде підго-
товлена мережа туристичних маршрутів. (Цей вид туристичної діяльності
надає можливість обслуговувати меншу кількість людей.
Це може попередити руйнування довкілля, оскільки діяльність не
спричиняє сильного забруднення. Однак місцеве населення може
мати плани заробити більше, а для цього потрібна більша кількість
туристів.)
3. Туризм базуватиметься на місцевих природних та куль-
турних видатних місцях. Туристи приїжджатимуть, щоб побачити
природну красу регіону та дізнатися про історію та традиції міс-
цевого населення. (Цей план припускає розвиток та збереження
унікального середовища для туризму. Він забезпечує збереження
природних цінностей та місцевого способу життя, від якого він
залежить. Однак люди можуть уважати такий відпочинок елітним,
а збереження культури може бути лише відносним.)





VII. Підсумки уроку
Технологія «Незакінчені речення»
Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад:
• «Урок важливий, тому що…»
• «Я знаю…»
• «Я вмію…»

VIII. Дом ашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Екологічна задача:
Санітарно-захисна зона підприємства становить 900 м. Ско-
ригувати розміри санітарно-захисної зони з урахування рози ві-
трів. Повторюваність вітрів одного напрямку складає, %: північ-
ний — 15; північно-східний — 20; східний — 5; південно-схід-
ний — 15; південний — 9; південно-західний — 10; західний — 6.