Урок 7

Тема. Наслідки деградації природних
компонентів. Категорія «деградована
геосистема»
Практична робота
«Вплив інтенсивності ерозійних процесів на стан
ґрунтового покриву»
Мета: сформувати поняття про деградовану геосистему, конкретизувати знання учнів
про наслідки деградації природних компонентів; розвивати вміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою думку; виховувати естетично-
ціннісне ставлення до природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: назвати наслідки деградації природних
компонентів; пояснювати категорію «деградована геосистема»; навести приклади
деградованих геосистем; порівнювати причини і наслідки деградації компонентів

природного середовища; аналізувати вплив інтенсивності забруднення на ступінь
деградованості геосистем.
Обладнання та матеріали: дидактичний матеріал, презентація «Наслідки деградації природних
компонентів».
Базові поняття та терміни: деградація лісів, деградація ґрунтів, ерозія, види ерозії, деградована
геосистема.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.

Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 хв
Практична робота «Вплив інтенсивності ерозійних
процесів на стан ґрунтового покриву»
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання, налаштування на робочий настрій.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
1. Перевірка сенкану на тему «Деградація»
2. Заповнення схеми

3. Технологія «Мікрофон»
За яких умов здатні відновитись зруйновані популяції?
III. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Дайте визначення таким термінам: підкислення, засолен-
ня, ерозія, підтоплення, заболочення ґрунтів.
І V. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Ще в VI ст. до н. е. перед правителями Давньої Греції постала
проблема погіршення стану довкілля. Законодавець Солон
запропонував заборонити розорювати схили гір, щоб запобігти
ерозії. Правитель Пізістрат винагороджував селян за те, що вони
садили оливкові дерева замість вирубування лісів та розведення
худоби.
Через двісті років Платон написав про спустошення землі
в Аттиці: «Ось залишився, як буває з малими островами, порівняно
з колишнім станом лише кістяк виснаженого недугою тіла, коли
вся м’яка та родюча земля була змита, і залишився тільки кістяк.
Але в ті часи ще непошкоджений край мав і високі гори, і рівнини,
що зараз називаються каменистими, а тоді були покриті родючою
землею, і дрімучі ліси в горах. (…) Серед наших гір були й такі,
що зараз годують тільки бджіл, адже ще збереглися дахи з покрівельних
дерев, зрубаних у цих горах для високих будівель (…),
а земля дарувала неймовірно багаті пасовища для худоби. Вода,
яку посилав Зевс, була благодатною, не зникала, як зараз, не дав-
ши користі, стікаючи з оголеної землі в море».

Проблемні питання:
• Які загрози для ґрунту існують у наш час? Чи існує тен-
денція опустелювання деяких регіонів нашої країни?
• Як ми можемо протидіяти прогресуючому забрудненню та
руйнуванню ґрунтів?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Наслідки деградації природних компонентів
Розповідь учителя
На сучасному етапі відбувається деградація всіх компонентів
природи: ґрунтів, лісу, водойм тощо. Деградація природних середовищ
існування тварин і рослин відбувається, в основному, за ра-
хунок забруднення довкілля, що призводить до включення забруд-
нюючих речовин до біогеохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх
хронічної інтоксикації. Значне забруднення водойм біогенними еле-
ментами спостерігається внаслідок недосконалості технологічних
процесів у сільськогосподарському виробництві та промисловості.
Вміст цинку, марганцю, заліза, нікелю, міді та кобальту у водних
об’єктах зони Полісся, лісостепу та степу перевищує нормативні
величини у 2–12 разів. Внаслідок Чорнобильської катастрофи за-
бруднено радіонуклідами близько 4 млн га лісів, з яких 157 тис. га
є непридатними для господарського використання, а ще 1,5 млн га
є непридатними для використання недеревинних харчових і лікар-
ських ресурсів.
У зв’язку з істотним забрудненням водних об’єктів усе час-
тіше реєструють різні захворювання у промислових видів риб. За-
бруднення впливає на ріст, вгодованість та товарну цінність риб.
Внаслідок токсикозу в риб відмічені системний імунодефіцит, тром-
боз венозних судин, порушення пігментного обміну, анемія, дистро-
фія яйцеклітин тощо. Зростає частота появи пухлин у риб, причому
спостерігається ураження практично всіх органів і тканин.
Деградація лісу означає зменшення приросту на одиницю
площі в насадженнях з ознаками втрат і знебарвлення листя (хвої).
Повідомлення учня
Деградація лісів. (Випереджувальне завдання.)
Винищення лісів незмінно веде до зниження порогу стійкості
біосфери, нарощення рушійної сили паводків, селей, водної еро-
зії, пилових бур, спустошувальних засух та суховіїв, прискорен-
ня процесів опустелювання. Мільйони гектарів лісу щорічно ги-
нуть або пошкоджуються шкідливими промисловими викидами.
За даними Організації Об’єднаних Націй із питань навколишнього
середовища (ЮНЕП), площа світових лісів зменшується щорічно на
25 млн га, що становить близько 1 % лісистості суші. При цьому
вирубка іде головним чином у країнах «третього світу». З кожним
роком зменшується масив тропічного лісу Південної Америки, що
називається «легенями Землі», і це загрожує екологічною ката-
строфою глобального масштабу. Амазонський ліс, який займав іще
в 1980 р. близько 7 млн км2, швидко знищується найпримітив-
нішим шляхом — його спалюють. Зелене вбрання планети змен-
шується, в основному, через інтенсивну заготівлю деревини, роз-
чищення лісових площ під сільськогосподарські угіддя, пожежі
і, звичайно, у результаті забруднення навколишнього середовища.
Зменшується і генетичне різноманіття екологічних систем. Із кож-
ним роком скорочується масив тропічного лісу Північної Америки.
Те саме відбувається і в країнах Африки, в Індонезії, на Філіппі-
нах, у Таїланді, Гвінеї. Тропічні ліси, які вкривають 7 % земної
поверхні в районах, близьких до екватора, відіграють важливу роль
у збагаченні атмосфери планети киснем та в поглинанні вуглекис-
лого газу. Їхні площі скорочуються зі швидкістю 100 тис. км2 за
рік. З екологічними проблемами лісу зіткнулись і на Європейсько-
му континенті.
Ліси страждають від забруднення повітря газами та пилом із
димових труб промислових підприємств, електростанцій, місько-
го господарства; потерпають від кислотних дощів. Внаслідок цьо-
го в деревах підвищується вміст важких металів, свинцю, ртуті,
миш’яку, кадмію. Під впливом шкідливих чинників значна кіль-
кість дерев всихає, знижується їх морозостійкість, збільшується
зараження грибками, паразитами. Погіршується санітарний стан
насаджень.
Промисловими викидами ушкоджено 30 % лісів Австрії,
50 % лісів Німеччини, ліси Чехії, Словаччини, Польщі. Поряд із
чутливими до забруднення ялиною, сосною, піхтою стали ушко-
джуватись такі відносно стійкі породи, як бук і дуб. Ліси скан-
динавських країн відчутно постраждали від кислотних дощів, що
утворюються при розчиненні двоокису сірки, яка викидається
в атмосферу іншими європейськими країнами. Аналогічні яви-
ща відмічені в канадських лісах від забруднень, що переносяться
із США. У кленових лісах від цих забруднень гине до 70–80 %
дерев.
Загальний стан лісів України також не відповідає еколого-
економічним вимогам. Майже всі ліси України розташовуються
в зоні негативного впливу промислового забруднення. Великої ма-
теріальної шкоди їм завдала Чорнобильська катастрофа. Ліси в різ-
ній мірі забруднені радіонуклідами на площі 3,5 млн га, вилучено
з лісоексплуатації 200 тис. га. Унаслідок цього за останні роки не
добирається приблизно 1 млн м3 деревини щорічно, значно змен-
шились обсяги заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини.
Тривале зберігання деревини на лісосіках призводить до втра-
ти якості заготовленої деревини, а також до лісових пожеж, сприяє
розповсюдженню шкідників та хвороб лісу, які негативно вплива-
ють на товарну якість деревини.
До важливих заходів, які сприяють вирощуванню високопро-
дуктивних насаджень необхідного породного складу, підвищенню
їх якості та приросту, належать рубки догляду за лісом, інші види
рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства та очищенням
лісу від захаращеності.
Розповідь учителя
Унаслідок надлишкової експлуатації відбувається деградація
та виснаження пасовищ. Приблизно удвічі більше, ніж уся орна
земля світу, пасовища та луки годують 1,32 млрд голів великої
рогатої худоби і 1,72 млрд голів овець і кіз. Виснаження пасовищ
призводить до переведення годування худоби на штучні корми, що,
у свою чергу, призводить до значного збільшення використання
орної землі у світовому масштабі. А наслідком цього є деградація
ґрунтів.
Деградація ґрунтів — це зменшення їх родючості або втрата
властивостей, характерних їм як природному тілу (підкислення,
засолення, вилуговування, ерозія, підтоплення, заболочення, за-
бруднення, опіщанення тощо).
Глобальною екологічною проблемою на сьогодні є постійне
зменшення в ґрунтах вмісту гумусу. Основна причина — спожи-
вацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і як-
найменше їй повернути.
Робота в групах
Екологічна гра «Дилема»
Вчитель роздає картку з дилемою кожній групі для обгово-
рення. Виділяється час для обговорення всередині групи (3–5 хв).
Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою пози-
цію. Вчитель заохочує учнів до дискусії щодо найбільш доцільного
варіанта дій.
Дилема: Проблемі забруднення ґрунтів та зміні ландшафтів
приділяється менше уваги, ніж проблемам забруднення води та
повітря. На які причини забруднення ви звернете увагу, щоб до-
вести актуальність проблеми?
Варіанти дій:
1. Ерозія, спричинена недосконалими методами господарю-
вання. (Ерозія ґрунту виникає, коли земля експлуатується занадто
інтенсивно, без урахування впливу дощу і вітру. Наслідки
відчуватимуться упродовж десятиліть або навіть століть.)
2. Підкислення ґрунту. (Підкислення ґрунту відбувається
природним шляхом, але викиди сполук сірки та азоту внаслідок
спалювання твердих видів палива та надмірне використання
азотних добрив ще більше ускладнили ситуацію, наприклад, 45 %
території лісів у Європі перебувають під загрозою.)
3. Забруднення важкими металами, пестицидами, нітратами
й фосфатами. (Забруднення металами впливає на продукти харчування
і якість води. Використання пестицидів має негативний
вплив на ґрунт, завдаючи шкоди організмам, що там живуть
(порушуючи баланс), та забруднюючи ґрунтові води й поверхневі
водні об’єкти. Нітрати й фосфати здебільшого потрапляють
із добрив і впливають на якість ґрунту через тривале вими-
вання.)
4. Радіаційне забруднення. (Територія України тривалий час
зазнавала радіоактивного забруднення. Внаслідок катастрофи на
ЧАЕС 1986 р. в навколишнє середовище було викинуто близько
50 МКі екологічно небезпечних радіонуклідів. Внаслідок цього зазнали
радіоактивного забруднення сільськогосподарські угіддя площею
понад 4,5 млн га.)

Зразок картки для учнів
Дилема:
Проблемі забруднення ґрунтів та зміні ландшафтів приділя-
ється менше уваги, ніж проблемам забруднення води та повітря.
На які причини забруднення ви звернете увагу, щоб довести актуаль-
ність проблеми?
Варіанти дій:
1. Е розія, спричинена недосконалими методами господарювання.
2. Підкислення ґрунту.
3. Забруднення важкими металами, пестицидами, нітратами
й фосфатами.
4. Радіаційне забруднення.

VI. У загальнення та систематизація знань

Практична робота

В плив інтенсивності ерозійних процесів
на стан ґрунтового покриву
Прочитайте теоретичний матеріал.
Ерозія ґрунтів
Одним із основних дестабілізуючих факторів, що призводять
до зниження продуктивності сільськогосподарських угідь та погір-
шують екологічну ситуацію в агроландшафтах, є ерозія. Ерозія —
це процес руйнування ґрунту вітром, водою та іншими фактора-
ми з переміщенням продуктів ерозії за межі її виникнення. Вона
обумовлюється як природними, так і антропогенними факторами.
Еродовані землі характеризуються гіршими, ніж повнопрофільні,
фізичними, фізико-механічними, агрохімічними та біологічними
властивостями, унаслідок чого на них недобирається значна час-
тина врожаю.
Внаслідок ерозії зменшується товщина орного шару, уміст
гумусу в ґрунті, погіршується його структура, склад і водно-
повітряний режим. Змиті ґрунти впродовж вегетації рослин ви-
паровують більше вологи і вбирають незначну її кількість. Чим
інтенсивніші ерозійні процеси, тим менше вологи вбирає ґрунт.
В еродованих ґрунтах запаси вологи зменшуються на 14–22 %,
що призводить до зниження врожайності сільськогосподарських
культур. Навіть на слабо еродованих ґрунтах недобирається, як
правило, до 15 % урожаю зернових. Погіршуючи ґрунтову родю-
чість, ерозія ґрунтів не тільки знижує врожайність сільськогоспо-
дарських культур, а й порушує встановлену в процесі тривалого
розвитку складну екологічну систему, змінюючи кругообіг пожив-
них речовин у біосфері.
Залежно від факторів руйнування розрізняють наступні види
ерозії:
• водну;
• вітрову;
• агротехнічну;
• технічну;
• пасовищну.
Водна ерозія — це змивання верхнього шару або його гли-
бинний розмив. Вона буває: краплинною — руйнування ґрунтових
агрегатів ударами дощових крапель, унаслідок чого шпарини за-
биваються дрібними часточками ґрунту, зменшуючи водопроник-
ність і посилюючи поверхневий стік та змив ґрунту; площин-
ною — більш-менш рівномірний змив ґрунту невеликими стру-
менями талих і дощових вод; лінійною, що спричиняє розмиви
ґрунту, підґрунтя, материнської породи концентрованими токами
води; іригаційною, яка виникає за умов неправильно організованого
зрошення на схилах.
Вітрова ерозія (дефляція) виникає при сильних вітрах, які
видувають орний шар, унаслідок чого зменшується родючість ґрун-
ту. Частіше вона спостерігається на недостатньо захищених або
зовсім незахищених рослинами площах. Під дією сили повітряного
потоку частинки ґрунту розміром 0,1–0,5 мм переміщуються по-
верхнею землі й руйнують її верхній шар, унаслідок чого ґрунт
видувається ще інтенсивніше. Найбільш шкідливими є пилові
бурі. На супіщаних ґрунтах процеси вітрової ерозії починаються
при швидкості вітру 3–4 м/с, на легкосуглинкових — 4–6 м/с, на
важкосуглинкових — 5–7 м/с, на глинистих — 7–9 м/с.
Вітрова ерозія поширена, в основному, у південних і південно-
східних районах України і зумовлюється сухістю клімату, зрідже-
ністю природного рослинного покриву, сильними сухими вітрами,
поганою структурою ґрунтів, неправильним сільськогосподарським
їх використанням та недосконалою агротехнікою.
Найбільше пошкоджуються вітровою ерозією чорноземи та
темно-каштанові ґрунти в Херсонській, Миколаївській, Одеській,
Дніпропетровській, Луганській та Донецькій областях, а також пі-
щані ґрунти, осушені торф’яники в поліських районах.
Процеси ерозії посилюються при нераціональному розорюван-
ні земель, суцільному вирубуванні лісу, неправильному випасанні
тварин на пасовищах.
Площа ерозійно небезпечних земель в Україні сягає майже
18 млн га, з них може піддаватися дефляції 5 млн га, а змиван-
ню — 13 млн га. На значній площі обидва види ерозії можуть ви-
являтися сумісно. Вітрова ерозія щороку завдає збитків на пісках
у районі нижньої течії Дніпра та інших південних районів. Пері-
одично (кожні 5–7 років) у південних степових, південних і схід-
них лісостепових районах значні території охоплюють пилові бурі.
Неодноразово вони знищували посіви на тисячах гектарів, засипа-
ли пилюкою багаторічні насадження, зрошувальні канали, пошко-
джували лінії електропередач, руйнували споруди тощо. Найбільш
інтенсивно вітрова ерозія виявляється у квітні — першій половині
травня в районах, де поширені піщані, супіщані та інші ґрунти
з легким механічним складом. Іноді вона спостерігається напри-
кінці зими в південних районах, переважно в лютому, коли в сухі
морозні дні сніг здувається разом із верхнім шаром ґрунту.
Під час пилових бур пилуваті часточки переносяться пові-
тряним потоком на десятки, а іноді й сотні кілометрів.
Найбільш ерозійно небезпечними зонами в Україні є право-
бережжя Дніпра, Десни й Сіверського Дінця, міжріччя Дніпро —
Південний Буг, Дністер — Прут, верхів’я Сіверського Дінця, Сейму
та Донецький кряж. Великомасштабне обстеження ґрунтів показа-
ло, що на території України водною ерозією частково або повністю
зруйновані значні площі в гірських районах Криму і Карпат, на
Донецькому кряжі, Подільській і Наддністровській височинах.
У Лісостепу водна ерозія має досить значне поширення. Так,
у Тернопільській області площа слабо, середньо і сильно змитих
ґрунтів становить 29 %, у Хмельницькій — 31,3, Вінницькій —
32,1, Харківській — 35,3 %. У Полтавській області, де розміщена
велика площа терас Дніпра, їх значно менше. У степовій зоні Укра-
їни еродовані ґрунти є в усіх південних областях, але найбільше
їх у Луганській (54,7 %) та Одеській (61 %) областях.
Визначте регіони України, які найбільше уражені ерозійними
процесами.
Заповніть таблицю:
Види ерозії               Вплив на стан ґрунтового покриву                               Наслідки

Висновок: Запропонуйте заходи, які можуть зменшити еро-
зійні процеси ґрунтів в Україні.
VII. П ідсумки уроку
Учитель просить учнів визначити результати уроку,
оцінити власну діяльність з отримання нових знань.
VIII. Дом ашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Підготуватись до контрольної роботи.

Урок 6

Тема. Поняття «деградація природи».
Основні причини деградації природних
компонентів. Типологія компонентів
природи за ступенем стійкості
до антропогенних чинників. Поняття
стійкого «консервативного» і нестійкого
«прогресивного» компонента природи
Мета: розкрити поняття «деградація природи», установити та дослідити основні причини
деградації природних компонентів, розглянути типологію компонентів природи за
ступенем стійкості до антропогенних чинників; формувати вміння встановлювати
взаємозв’язки; формувати екологічну культуру.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «деградація
природи»; назвати основні причини деградації природних компонентів; характе-
ризувати взаємопов’язаність понять «забруднення» і «деградація»; класифікувати
компоненти природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників.

Обладнання та матеріали: роздатковий матеріал для роботи в групах.
Базові поняття та терміни: деградація, деградація природи, причини деградації, компоненти
природи.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 хв
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Привітання, перевірка готовності до уроку.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
1. В права «Розумний куб»
Зразок запитань на гранях куба:
• Що таке стійкість геосистем?
• Назвіть форми стійкості геосистем.
• Схарактеризуйте інертність як форму стійкості геосистеми.
• Схарактеризуйте відновлюваність як форму стійкості гео-
системи.
• Наведіть приклад пластичності.
• Наведіть приклад відновлюваності.
;; Методична скринька!
«Розумний куб» — це метод, для застосування якого виготовляється один куб
для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній із граней написано одне з пи-
тань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз тощо. Учень кидає
куб і відповідає на запитання, яке йому випало на певній грані. Така робота дає можливість
створювати на уроках ігрові моменти і дуже позитивно сприймається учнями.


2. Тестові завдання на встановлення відповідності
Цей формат тестів належить до категорії логічних пар і на-
зивається ще форматом розширеного вибору. Завдання цього типу
складається з інструкції-завдання та двох колонок, у яких части-
ни матеріалу позначено літерами (ліворуч) і цифрами (праворуч).
Необхідно співвіднести цей матеріал і поряд із літерою записати
цифру (декілька рядків із цифрами зайві).
Установити відповідність між характеристикою забруднюючих
речовин та їхніми назвами:
А. Речовини, які, потрапивши
в атмосферу, спричинюють
кислотні дощі.
Б. Сполуки, що використо-
вуються в холодильниках,
кондиціонерах, аерозольних
балончиках і руйнують озо-
новий шар.
В. Речовини, які під час потра-
пляння у воду зумовлюють
масову загибель риби.
Г. Отруйні речовини, які вхо-
дять до складу вихлопних
газів автомобіля.
1. Хлорфлуормісткі.
2. Оксиди Нітрогену та Суль-
фуру.
3. Сполуки Нітрогену та Фос-
фору.
4. Оксиди важких металів,
Нітрогену, Карбону(ІІ).
5. Сульфатна й нітратна кис-
лоти.
Правильні відповіді: А — 2, Б — 1, В — 3, Г — 4.
3. Конкурс «шпаргалок» із вивченої теми
На дошці розміщуються «шпаргалки», які учні виготовили
вдома. Учитель разом із учнями визначають найкращі за такими
критеріями:
• оформлення;
• зміст, понятійність;
• наявність опорних схем або таблиць.
4. Технологія «Мозковий штурм»
Чому лідерами в боротьбі з глобальним потеплінням є Бри-
танія та Японія?
(Цим країнам першим загрожує затоплення. Англійський підприємець
Річард Бренсон пообіцяв нагороду 10 млн фунтів стерлінгів
тому, хто розв’яже проблему викиду в атмосферу вуглекислого
газу.)

III. А ктуалізація опорних знань
;; Бесіда
Що таке деградація? Які асоціації у вас викликає цей термін?
(За бажанням учителя можна скласти «Асоціативний кущ».)
(Деградація — поступове погіршення якості, втрата цінних
властивостей.)
Наведіть приклади деградації.
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Уяви, що ти на прогулянці на природі. Під твоїми ногами
шурхотять камінчики гірських порід літосфери. Поруч протікає
струмок чи річка, які є складовими гідросфери — водної оболон-
ки нашої планети. Твої руки торкаються зелених рослин, ти чуєш
мелодійні голоси птахів, бачиш диких і свійських тварин. Це —
біосфера. Чи існує між усіма цими предметами будь-який зв’язок?
Рослини не можуть жити без ґрунту. Якщо не буде рослин, змі-
ниться газовий склад атмосфери. Без води загине все живе на Зем-
лі. У природі все тісно пов’язане одне з одним, утворюючи єдине
ціле — неповторний світ, у якому ти живеш. Які закони діють
у цьому світі, що називається природою? Чи може людина
втручатися в ці закони? Що може статися внаслідок такого
втручання?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття «деградація природи»
 Розповідь учителя
Екологи стверджують, що людина, руйнуючи природу, спри-
чинюючи її деградацію, невідворотно деградує сама.
Деградація природи — порушення екологічної рівноваги, що
спричинюється природними факторами (землетруси, урагани, тай-
фуни, повені, виверження вулканів, пожежі й т. д.) або антропоген-
ними (забруднення атмосфери, водойм, ґрунту, вирубування лісів,
браконьєрство, перевипас тощо).
Деградація навколишнього середовища — це процес, унаслі-
док якого знижується здатність екосистем підтримувати стабіль-
ність якості життя.

Завдання для учнів (технологія «Мікрофон»)
Назвіть основні причини деградації природних компонентів.
(Демографічний вибух, виснаження природних ресурсів і дедалі
активніше забруднення повітря, води й ґрунтів тощо.)
Розповідь учителя
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне
зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне
виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів, небачена забрудненість
поверхні Землі, гідросфери й атмосфери пов’язані з інтенсивним
зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-
технічного прогресу впродовж останніх 50-ти років. Саме необхід-
ність задоволення дедалі більших потреб людського суспільства
призвела до гігантського розширення масштабів господарської ді-
яльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих
потужностях, техніці та технологіях, асортименті продукції, вироб-
ничому й особистому споживанні. Моделі виробництва й споживан-
ня, що склалися в світі, перестали відповідати умовам нормального
співіснування людини й природи.
Учені підрахували, що сучасна біосфера Землі здатна під-
тримувати нормальне існування й розвиток не більш як 4–5 млрд
чоловік, до того ж за умов оптимального розподілу національних
доходів, взаємодопомоги, підтримки та взаєморозуміння всіх націй,
їхньої високої екологічної культури, ефективного використання за-
гальнолюдського інтелекту для забезпечення добробуту всіх людей
планети, глобального миру, раціонального природокористування
й охорони природи. Навіть за стабілізації енерговиробництва на
рівні теплового бар’єра (100 млрд кВт) чисельність населення не
має перевищувати 10 млрд чоловік (необхідна для життя кількість
енергії на душу населення становить близько 10 кВт/год).
Обговорення питання
Як взаємопов’язані забруднення й деградація? (Учні наводять
приклади.)
Розповідь учителя
Необхідно пригадати й інші серйозні причини деградації:
• занепад духовності;
• надзвичайно низька екологічна культура цілих народів
і націй;

низький рівень екологічної освіти більшості керівних пра-
цівників та урядових чиновників практично в усіх країнах
світу;
• загальне зниження морального рівня людей за останні де-
сятиліття.
Одна з найнебезпечніших помилок людини — перевага од-
номоментної вигоди над шкодою довкіллю. Тому до найважливі-
ших завдань сучасності належить необхідність зміни пріоритетів
серед загальнолюдських цінностей. Майбутні покоління не мають
права на аморальні рішення та дії стосовно природи. Доцільно
запам’ятати девіз усесвітньо відомої екологічної організації Грін-
піс: «Ми не отримали Землю в спадок від батьків, ми взяли її
в борг у наших дітей!»
3. Т ипологія компонентів природи за ступенем стійкості
до антропогенних чинників. Поняття стійкого
«консервативного» і нестійкого «прогресивного»
компонентів природи
Розповідь учителя
Стійкість природних систем забезпечується механізмами, які
виробились у процесі природної саморегуляції та саморозвитку. На-
вантаження на геосистему можливе до певних меж, за яких зняття
навантаження призводить до повертання цієї системи практично
в попередній стан за допомогою саморегулювання.
Серед компонентів природи найбільше змінюються атмосфер-
не повітря та вода, а найстійкішими є гірські породи та рельєф;
проміжне положення займають біота і ґрунти. Зміни можуть бути
оборотними та необоротними. Якщо система після певного впливу
змінилася, але потім повернулася до початкового стану, це оборот-
на зміна. Природний період повернення в початковий стан назива-
ється «характерним часом» (наприклад, період відновлення лісо-
вих біогеоценозів після вирубки становить 100–150 років). Якщо
після порушень попередні характеристики не відновлюються, це
необоротна зміна.
У 1991–1993 рр. відомий американський еколог Д. Чірас
дійшов висновку, що природа існує вічно (з точки зору людини)
і чинить опір деградації завдяки дії чотирьох екологічних законів:
• рециклічності або повторного багаторазового використання
найважливіших речовин;

• постійного відновлення ресурсів;
• консервативного споживання (коли живі істоти спожива-
ють лише те й у тій кількості, що їм необхідно, не більше
й не менше);
• популяційного контролю (природа не допускає «вибухово-
го» росту популяцій, регулюючи кількісний склад того чи
іншого виду шляхом створення відповідних умов для його
існування та розмноження).
Завдання для учнів
Прокоментуйте екологічні закони Д. Чіраса. Чи використовує
ці закони людина як частина природи?
(Робота в групах. Екологічний конкурс «Аналіз наслідків помилкових
рішень».)
Розповідь учителя
Ми знаємо, що надто часто приймаються рішення, наслідки
яких є катастрофічними. Наприклад, великої шкоди Поліссю за-
вдали науково необґрунтовані меліорація, осушування боліт. Рівень
ґрунтових вод знизився в середньому на 1,8–1,0 м, близько 50 %
малих річок стали жертвами необоротних змін стоку, у них значно
зменшилася кількість риби та інших гідробіонтів. Як наслідок —
Полісся, за оцінкою експертів, вмирає. До речі, страшного удару
екосистемам Полісся завдала й Чорнобильська катастрофа.
Завдання групам
Пригадайте ще випадки помилкових рішень і можливі спо-
соби розв’язання проблем, які через це виникли. Ви маєте 1 хв на
обговорення. (Учні обговорюють і відповідають на запитання.)
VI. Уза гальнення та систематизація знань учнів
Завдання для учнів
1. Екологічна вправа «Симпозіум екологів». (Учні, які добре засвоїли
новий матеріал, відповідають на запитання однокласників.)
2. Рольова гра
Поставте сценку, в якій вирішуються конфлікти, пов’язані
з ресурсами лісу. (Дайте учням завдання написати короткий сценарій
свого виступу (1–2 хв) та інсценувати його перед класом.)
Розподіл ролей за групами:
1 група. Мисливці (браконьєри).
2 група. Збиральники лісових трав та їхнього коріння.
3 група. Грибники, які витягують гриби замість зрізання.


5 група. Журналісти.
6 група. Працівники сфери лісового господарства (лісники).
Обговоріть питання, порушені в сценарії, та те, як діяли пер-
сонажі. Чи було це реалістичним? Чи всі основні проблеми були
охоплені і чи в повному обсязі?
3. Робота в парах
Створіть 3 тести формату Б за вивченим матеріалом теми для
свого сусіда по парті. (У тестових завданнях цього формату учень
мусить вибрати деяку кількість (наприклад, дві, три чи чотири)
правильних відповіді із запропонованого списку варіантів. Тестове
завдання такого формату перевіряє знання, розуміння і застосування
знань.)
VII. П ідсумки уроку
Оцінювання рівня досягнень учнів на уроці.
VIII. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Скласти сенкан на тему «Деградація».
3. Підготувати повідомлення «Деградація лісів».

Додатковий матеріал

Екологічні проблеми великих міст

Україна належить до числа індустріально-аграрних країн.
Частка важкої промисловості складала до недавнього часу 60 %
валового внутрішнього продукту країни, що істотно вище, ніж
у західноєвропейських країнах, де цей показник складає при-
близно 35 %. Саме підприємства важкої промисловості формують
основне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище.
Значна частина промислових підприємств (понад 80 %)
розташована в містах та селищах міського типу. Тут проживає
близько 70 % населення країни. В Україні налічується 436 міст та
925 селищ міського типу. За статистикою до 90 % газоподібних,
рідких та твердих відходів утворюються в містах та близько 10 % —
у сільській місцевості.
Для багатьох міст України характерна складна екологічна
ситуація, обумовлена наявністю і концентрацією підприємств чор-
ної та кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії,
гірничодобувної промисловості, цементних заводів. Такі міста є
безперечними лідерами щодо забруднення повітря. Серед них: До-
нецьк, що складає разом із розташованими поряд із ним Авдіївкою,
Горлівкою, Єнакієвим, Макіївкою та іншими містами Донецьку
промислову агломерацію, а також Дніпродзержинськ, Дніпропе-
тровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь.
У великих містах з інтенсивними транспортними потока-
ми вміст у повітрі канцерогенних речовин типу бензопірену в 2–
3 рази, а в центрах чорної металургії приблизно в 12 разів вищий,
ніж у невеликих містах або сільській місцевості.
Другою не менш небезпечною екологічною проблемою міст
є стан каналізаційного господарства та очистка стічних вод.
Практично в усіх містах України каналізаційні системи по-
требують заміни або капітального ремонту. Часті прориви кана-
лізаційних колекторів є постійними джерелами небезпечного за-
бруднення міського середовища, а іноді призводять до спалаху
інфекційних захворювань. Наприклад м. Суходольськ, де через
протікання каналізаційних стоків у водопровід у 2003 р. захворіли
на гепатит понад 900 чоловік.
За даними Міністерства охорони навколишнього природного
середовища України, у переважній більшості міст України спору-
ди з очистки загальноміських стічних вод перевантажені. Виня-
ток становлять, можливо, лише Київ та Харків. У багатьох містах
існуючі потужності очисних споруд у декілька разів нижчі, ніж
потрібно. Приблизно половина міських стічних вод скидаються
у водні об’єкти недостатньо очищеними, із них майже 15 % — вза-
галі без очищення. Без усякої очистки скидається до 70 % про-
мислових стічних вод.
Серед найбільш забруднених ділянок річок слід відзначи-
ти р. Сіверський Донець на ділянці Лисичансько-Рубежанського
промрайону, р. Інгулець у районі Кривого Рогу, р. Дніпро в райо-
нах Дніпродзержинська, Дніпропетровська і Запоріжжя, а також
у нижній течії в районі Херсона, р. Кальміус та її притоки Каль-
чик, що впадають у Чорне море.
Високий рівень забруднення Азовського моря спостерігається
в районі Маріуполя. Акваторія Чорного моря також сильно забруд-
нена в районах Севастополь — Балаклава, Южне — Одеса — Іл-
лічівськ.
Однією із складних екологічних проблем для більшості міст
України є захоронення виробничих та побутових відходів, причому
складність проблеми пропорційна чисельності населення та про-
мисловому потенціалу міста. У металургії та теплоенергетиці для
складання відходів використовується до 40 % території підприєм-
ства. Ландшафти, обумовлені наявністю кар’єрів, розрізів та інших
місць добування корисних копалин, а також місць складання про-
мислових та побутових відходів у вигляді відвалів, хвостосховищ,
шлаконакопичувачів, териконів, звалищ, формують зони техноген-
ного спустошення, площа яких до кінця ХХ ст. склала майже 8 %
від загальної території України.
Забруднення ґрунтів у містах пов’язане головним чином із
викидами автотранспорту та промислових підприємств. Забрудню-
вальні речовини осідають або вимиваються атмосферними осадами
із повітряного басейну в радіусі до 5 км від стаціонарного джерела
викиду. Основними джерелами забруднення ґрунтового покриву
стали теплові електростанції, підприємства кольорової та чорної
металургії.

Урок 5

Тема. Стійкість природних компонентів,
геосистем до антропогенних забруднень.
Форми стійкості геосистем. Стійкість
природних і антропогенізованих
геосистем

Практична робота

«Порівняння обсягів і структури забруднення

міст України»

Мета: сформувати поняття про стійкість природних екосистем, геосистем до антропоген-
них забруднень; розглянути форми стійкості геосистем; удосконалювати вміння
спостерігати, аналізувати, порівнювати, творчо розв’язувати поставлені завдання;
формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснити взаємопоєднаність таких кате-
горій, як «забруднення середовища» та «стійкість геосистем»; назвати та схарак-
теризувати форми стійкості геосистем; порівняти стійкість природних і антропоге-
нізованих геосистем; пояснити залежність стійкості геосистем від біорізноманіття,
біомаси й біопродуктивності; отримати практичні навички порівняння обсягів
і забруднення міст України.
Обладнання та матеріали: малюнки, таблиці, роздатковий матеріал.
Базові поняття та терміни: природні компоненти, геосистема, забруднення, стійкість геосистем,
форми стійкості, антропогенне навантаження.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 хв
III. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 хв
Практична робота «Порівняння обсягів і структури
забруднення міст України».
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв

I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій.
ІІ . П еревірка дом ашнього завдання
 Виконання завдань
1. Е кологічний графічний диктант. (Учні у бланк відповідей
ставлять позначку «+», якщо згодні з твердженням, та позначку
«–», якщо не згодні.)
1. Глобальною екологічною проблемою на сьогодні є постійне
зменшення в ґрунтах вмісту гумусу.
2. Серед пестицидів є речовини, які не належать до отрут ши-
рокої дії.
3. Заболочення — підвищення вологості ґрунту внаслідок під-
няття рівня ґрунтових вод, спричиненого антропогенним
впливом.
4. Результатом парникового ефекту є зміна хімічного складу
ґрунту.
5. Інгредієнтне забруднення — це потрапляння в біосферу ре-
човин, якісно і кількісно притаманних їй.
6. Вирубка лісів — одна з найбільш характерних складових де-
струкційного забруднення.
7. Вивітрювання належить до штучного забруднення.
8. Шумове забруднення атмосфери — одна з форм хвильового,
фізичного забруднення, адаптація організму до нього немож-
лива.
9. Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення
атмосфери.
10. Деструкційне забруднення — це дія на склад, структуру, та
вид популяції живих організмів.
11. Знищення лісів завдає ґрунтам непоправної шкоди.
12. Результатом дії кислотних дощів є пошкодження листя та
інших частин рослин.
Правильні відповіді:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
+ – + – – + – + + – + +

2. Технологія «Мозковий штурм»
Чому вчені наголошують на обмеженні використання аерозолів
із фреоном, адже він не справляє шкідливої дії на живі організми?
3. Р озв’язати екологічну задачу
За добу людина вдихає приблизно 25 кг повітря. При роботі
двигуна внутрішнього згорання автомобіля витрачається 1825 кг
кисню на кожні 100 км шляху. Який час могла б дихати цим кис-
нем людина?
(Підказка: спочатку визначаємо, скільки кисню міститься
у 25 кг повітря, а потім визначаємо час, який може дихати людина
цим киснем.)
4. Перевірити створені учнями вдома кросворди
Вчитель може запропонувати учням обмінятися створеними
кросвордами і розгадати їх.
III. А ктуалізація опорних знань
(Актуалізація знань учнів, які вони отримали під час
вивчення географії в попередніх класах.)
; Бесіда
Що таке геосистема?
(Геосистеми — природні системи різних рівнів, які охоплюють
взаємодіючі частини літосфери, гідросфери, біосфери й атмосфери.
Або, геосистема — це ділянка земної поверхні, у межах якої
«компоненти природи» перебувають у системному зв’язку один
з одним і як певна цілісність взаємодіють із наміченою сферою
і людським суспільством.)
Наведіть приклади геосистем.
(Ландшафти, водойми, біоценози, річкові системи тощо.)
ІV. Мотива ція навчальної діяльності
Розповідь учителя
Жорстокість і неуцтво
не думають про майбутнє.
(М. Реріх)
Світ усе більше забруднюється. Ось про що розповів відомий
норвезький учений і мандрівник Тур Хейєрдал після мандрівки на
папірусному бальсі «Ра»: «У 1947 р., коли вальсовий пліт “Кон-
Тікі” за 101 добу проплив близько 8 тис. км у Тихому океані,

екіпаж на своєму шляху не побачив жодних слідів людської ді-
яльності, якщо не рахувати розбитого на рифі парусника. Океан
був чистим і прозорим. І для нас було справжнім ударом, коли ми
в 1969 р., дрейфуючи на папірусному судні “Ра”, побачили, на-
скільки забруднений Атлантичний океан. Ми обганяли пластико-
вий посуд, вироби з нейлону, порожні пляшки, банки з-під кон-
сервів. Але особливо впадав в око мазут…»
Чи можуть геосистеми протистояти такому забрудненню, збе-
рігаючи свою цілісність? Це питання ми сьогодні й розглянемо на
уроці.
V. Вивчення нового матеріалу
1. С тійкість природних компонентів, геосистем
до антропогенних забруднень
 Запитання до учнів
Що таке «стійкість»? Які асоціації у вас викликає це понят-
тя? (За бажанням учителя можна скласти «Асоціативний кущ»,
а потім разом з учнями підійти до визначення цього поняття.)
Стійкість природних геосистем — здатність ландшафтів збері-
гати свою структуру та функції навіть під зовнішніми (природним
та антропогенним) впливами.
Наведіть приклади стійкості природних геосистем.
Розповідь учителя
Масштаби змін природного середовища залежать від двох
основних факторів: інтенсивності прояву речовинного складу за-
бруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання влас-
тивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів
природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей
у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Тверді, рідкі
й газоподібні викиди забруднюючих речовин потрапляють у всі
компоненти природи: води, ґрунти, атмосферне повітря. Найбільше
викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні
речовини поширюються на інші компоненти природи, підвищуючи
тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі дов-
готривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні
природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це
ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини.
Стійкість до антропогенного навантаження — одна з основних
властивостей геосистем, від якої значною мірою залежить екостан

ландшафтів, зокрема ступінь їх перетворення господарською діяль-
ністю, а також здатність тривалий час виконувати свою соціально-
економічну функцію.
2. Форми стійкості геосистем
Розповідь учителя з елементами бесіди
(Можна запропонувати учням скласти схему: «Форми стійкості
геосистем».)
На сьогодні загальновизнаними є декілька форм стійкості
природних систем, а саме:
• інертність (здатність геосистеми під час дії на неї зовніш-
нього фактора зберігати свій стан у межах окресленої об-
ласті протягом усього визначеного інтервалу часу);
• відновлюваність (здатність геосистеми повертатися до по-
чаткового стану після виходу з нього (наприклад, віднов-
лення лісу після пожежі));
• пластичність (наявність у геосистемі декількох областей
станів, у яких вона має здатність до інертності та (або)
відновлюваності, її здатність при дії зовнішнього фактора
переходити з однієї такої області до іншої, зберігаючи за
рахунок цього свої інваріантні ознаки впродовж визначе-
ного інтервалу часу).
Ефективність впливу на геосистему далеко не завжди прямо
залежить від сили впливу. Не менше значення має відповідність
типу впливу і типу структури об’єкта. Наприклад, для надання
руху сніговим масам на схилах гір нерідко достатньо крику чи
пострілу. У цьому випадку вплив є своєрідним сигналом, коли мі-
зерно малі потоки енергії запускають великі маси.
Має значення також час впливу. Наприклад, атмосферні опа-
ди набагато ефективніші на стадії кущіння і виходу в стебло рос-
лини, ніж під час дозрівання плодів чи колосіння злаків. Ступінь
забруднення повітряного басейну залежить не менше від погоди,
умов рельєфу, ніж від кількості викинутих забруднювачів.
Багато науковців підкреслюють залежність стійкості природ-
них геосистем від вологості ґрунтів і складу рослинності.
Укажіть, від яких іще факторів може залежати стійкість гео-
систем? (Обговорення питання.)
Учні мають дійти висновку, що стійкість геосистем зале-
жить від біорізноманіття, біомаси й біопродуктивності.
3. С тійкість природних і антропогенізованих геосистем
Розповідь учителя
Змінені геосистеми (антропогенізовані) менш стійкі, ніж пер-
винні (природні). Оскільки природні механізми саморегуляції в них
порушені, вони не здатні до самостійного розвитку та існування без
постійної підтримки з боку людини (до найменш стійких належать
посіви монокультур).
Розрізняють також природну стійкість та стійкість до різно-
манітних антропогенних впливів.
Геосистеми, які є стійкішими в природних умовах, не
обов’язково стійкі до антропогенних впливів. Часто саме постійна
природна мінливість структурних елементів геосистем є фактором
і критерієм їх стійкості в цілому як у природних умовах зовніш-
нього середовища, так і при антропогенних впливах. Стійкість не
означає абсолютної стабільності, непорушності, навпаки — це деяке
коливання навколо певного середнього стану, тобто рухома рівно-
вага. Динаміка ландшафтів діалектично пов’язана з його стійкістю:
саме зворотні динамічні зміни вказують на здатність ландшафтів
повертатися до вихідного стану, тобто на його стійкість.

VI. У загальнення та систематизація знань

Практична робота

По рівняння обсягів і структури забруднення
міст України
1. Ознайомтеся з інформацією, яка міститься в звіті Держав-
ного комітету статистики «Навколишнє середовище України» за
2009 р. (Таблиця може бути накреслена на дошці, спроектована.
на екрані або надрукована на аркуші як роздатковий матеріал.)
Порівняйте обсяги забруднення міст України.

№   з/п Назва міста   Викиди шкідливих речовин (тис. т)  2009 р ./ 2008 р.
1 Кривій Ріг (Дніпропетровська обл.) 321,6 /450
2 Маріуполь (Донецька обл.) 284 /364
3 Бурштин (Івано-Франківська обл.) 191/ 218,3
4 Луганськ 150,4 /175
5 Зеленодольськ (Дніпропетровська обл.) 133,6/ 146
6 Курахове (Донецька обл.) 122 /133
7 Дебальцеве (Донецька обл.) 119,2 /115
8 Дніпродзержинськ 110,8 /111,3
9 Дніпропетровськ 105,6 /120,3
10 Новий Світ (Крим) 105 /98

2. Ознайомтеся з картосхемою «Викиди шкідливих речовин
в атмосферне повітря».
Визначте рівень забруднення вашої області та порівняйте із
сусідніми. (Учні 11 класу мають знати розташування своєї області
на карті України та областей, які межують із нею.)
Викиди шкідливих речовин в атмосфе рне повітря в 2009 році (т на 1 км2)

3. За даними Державного комітету статистики в 2009 р. в Україні
було викинуто в атмосферу 6,4 млн т шкідливих речовин. Це
на 10,6 % менше, ніж було в 2008-му.
Як ви гадаєте, чому відбулося зниження кількості викидів
шкідливих речовин?
(На думку експертів, зниження сталося виключно внаслідок
скорочення обсягів промислового виробництва в 2009 р.)
4. За допомогою таблиці визначте найтиповіші екологічні
проблеми, характерні для більшості населених пунктів України,
запишіть їх. (Учитель може запропонувати різні варіанти роботи
з таблицею:
• розглянути конкретні 3–4 області (за варіантами);
• розглянути 3–4 області на розсуд учня;
• розглянути свою область та області, які з нею межують
тощо.)

1 Київ Основними джерелами забруднення атмосферного повітря (до 70 %)
є автомобільний транспорт. Негативний вплив на стан атмосферного по-
вітря чинить розташований порівняно неподалік від центральної частини
міста аеропорт «Жуляни», що становить також джерело підвищеного
шумового впливу. Різкий негативний вплив на загальну екологічну обста-
новку міста та прилеглих територій спричинила катастрофа на Чорнобиль-
ській АЕС, яка розташована на відстані 80 км від північної околиці міста.
Середній радіоактивний фон складає близько 18 мкР/год, забрудненість
території цезієм-137 — від 1 до 3 Кі/км2. Найбільш забруднена північна
та північно-східна частини міста. Певна кількість радіонуклідів у період
паводків надходить у Дніпро правобережною притокою р. Прип’ять, яка
протікає через чорнобильську зону, що безпосередньо відбивається на
прилеглих до Дніпра понижених територіях
2 Харків Важливою екологічною проблемою є розміщення побутових і виробничих
відходів. Існуючі звалища давно переповнені. Із збільшенням відстані ви-
возу відходів усе частіше спостерігається їх викидання з автомобілів у не-
відведених місцях. Однією з найактуальніших проблем Харківської області
є забруднення водних об’єктів зливовими та стічними водами за рахунок
скидання з очисних споруд у поверхневі водойми забруднених стічних вод
категорій «без очистки» та «недостатньо очищених» унаслідок незадо-
вільного технічного стану споруд очистки стоків, порушення технологічних
регламентів очистки та знезараження стічних вод.
Проблема охорони атмосферного повітря є для Харкова також достатньо
гострою. У Харківській області основними стаціонарними забруднювачами

атмосферного повітря є підприємства теплоенергетичної, нафтогазо-
видобувної та цементної галузей. Сумарний вклад цих підприємств
у забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів
області складає понад 90 %. У більшості підприємств, зосереджених
у кількох промислових зонах міста, відсутні санітарно-захисні зони.
Підприємства розташовуються в безпосередній близькості від житлових
кварталів
3 Дніпропетровськ
Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних
металургійних, двох трубопрокатних, коксохімічного, шинного та лакофарб-
ного заводів, а також великих машинобудівних підприємств. Підприємства
Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об’єм неочищених та
недостатньо очищених стічних вод.
Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську у зв’язку
з утилізацією та складуванням відходів металургійного, шинного, коксохі-
мічного та хімічного виробництв. Частина побутових відходів утилізується
на сміттєспалювальному заводі
4 Донецьк Над містом можна спостерігати пелену смогу, що формується викидами
промислових підприємств. Гострою проблемою міста є водозабезпечення.
Із зростанням видобутку вугілля, інтенсивним розвитком підприємств
металургійного, хімічного та машинобудівного комплексів проблема водо-
забезпечення в Донбасі загострювалася все сильніше. Забезпечити водою
Донецьк та інші міста і населені пункти Донбасу можливо тільки за
рахунок надходження води по каналу Дніпро–Донбас. У той же час на ба-
гатьох підприємствах Донецької агломерації вода використовується вкрай
нераціонально.
У річки скидається велика кількість неочищених та недо-
статньо очищених стічних вод, які можна було б багаторазово використо-
вувати в системах оборотного водопостачання. Особливо актуальною для
Донецька є переробка твердих виробничих відходів, яких за двохсотлітню
історію промислового розвитку міста нагромадилось сотні млн т
5 Запоріжжя Над ним постійно нависає темно-фіолетовий серпанок смогу, що форму-
ється викидами промислових підприємств, сконцентрованих на порівняно
невеликому просторі. Розвиток Запоріжжя складався так, що великі про-
мислові підприємства опинялись у безпосередній близькості від житлової
забудови. Багато житлових будинків розташовуються в межах санітарно-
захисних зон промпідприємств. Підприємства Запоріжжя скидають

у Дніпро велику кількість неочищених та недостатньо очищених стіч-
них вод. Загальноміські очисні споруди перевантажені. На промислових
майданчиках нагромадилася велика кількість відходів у вигляді мулу
з високою концентрацією токсичних речовин. Наявність Дніпровського
водосховища в межах міста створює для Запоріжжя специфічні екологічні
проблеми, пов’язані з підтопленням прилеглих територій
6 Черкаси Багатопрофільний промисловий центр із переважним розвитком хімічної
промисловості. Це обумовлює високе техногенне навантаження на атмосферне
повітря. Серйозні екологічні проблеми пов’язані з впливом Кре-
менчуцького водосховища, на правому березі якого розташовані Черкаси
7 Одеса Забруднення морського середовища відбувається, в основному, у резуль-
таті скиду в море неочищених та недостатньо очищених стічних вод при-
бережних міст і в тому числі Одеси, а також забрудненого поверхневого
стоку з міської території та території майданчиків. Потенційно небезпеч-
ним в екологічному сенсі об’єктом у цьому районі є Одеський завод
у порту Південний. Аварія на аміакопроводі може призвести до екологіч-
ної катастрофи на всьому узбережжі. Введення в експлуатацію Одеського
нафтового термінала, призначеного для прийняття та подальшого тран-
спортування нафти, створює в цьому районі ще один об’єкт підвищеного
екологічного контролю. Одеса — значний центр машинобудування, хімії
та нафтохімії, переробки риби та сільгосппродукції. Робота промислових
підприємств формує високе техногенне навантаження на атмосферне
повітря та пов’язана з утворенням великих об’ємів стічних вод. Очисні
споруди Одеси перевантажені, працюють неефективно. У літній час в Одесі
різко зростає кількість автотранспорту, збільшується число морських суден
у портах, у тому числі прибережного плавання. На долю автотранспорту
та частково морських суден припадає близько 75 % сумарного викиду
забруднених речовин в атмосферне повітря
8 Севасто-
поль
Справжнім лихом для морського середовища в районі Севастополя є від-
працьовані судна. Сотні великих та малих суден кинуті в прибережних
водах Севастопольської, Південної та Балаклавської бухт. Інше лихо —
доволі висока забрудненість моря навіть у районі міських пляжів. Осо-
бливо забруднена Балаклавська бухта, колись перлина цього району

9 Миколаїв Великий центр суднобудування. Суднобудівні та судноремонтні підприєм-
ства розташовані безпосередньо в Бузькому лимані. Сюди ж скидаються
стічні води міста та підприємств, розташованих уздовж узбережжя. Вода
Бузького лиману має стійке забруднення від Миколаєва аж до впадання
в Чорне море. Концентрації нафтопродуктів та органічних сполук переви-
щують допустимі норми в багато разів
10 Херсон Суднобудівні та судноремонтні підприємства розташовані в Кошовій
протоці, гідравлічно зв’язаній із Дніпром. Вода протоки вкрита товстим
шаром нафтової плівки. У протоку потрапляють міські стічні води. Мають
місце непоодинокі випуски виробничих стічних вод. Вода в нижній течії
Дніпра забруднена багатьма токсичними речовинами, вміст яких переви-
щує гранично допустимі концентрації. До невирішених міських екологічних
проблем Херсона слід віднести відсутність системи скиду, організованого
відведення та очистки поверхневого стоку, що для міста, розташованого
на крутому правобережному схилі Дніпра, є дуже актуальним
11 Маріуполь Порт на Азовському морі, великий центр чорної металургії та важко-
го машинобудування. Одне з найскладніших в екологічному сенсі міст
України як за забрудненням атмосферного повітря та морського середови-
ща, так і щодо забезпечення населення питною водою. Пилогазові викиди
промислових підприємств формують над містом тяжкий темно-фіолетовий
серпанок, який містить шкідливі домішки в обсягах, які багаторазово
перевищують гранично допустиму концентрацію. Море в районі Маріуполя
темно-бурого кольору, особливо в центральній частині набережної, де
впадає р. Кальміус, стік якої, як і стік її правобережної притоки р. Каль-
чик, на 70–80 % сформований із шахтних та стічних вод. У Таганрозьку
затоку потрапляють міські стічні води Маріуполя та його промислових
підприємств. На якість морської води в Таганрозькій затоці негативно
впливає прибережна морська течія, яка формується під впливом стоку
р. Дон. Течія відносить забруднені води Дону та стічні води Таганрога на
захід, у напрямі Маріуполя. Прозорість морської води в районі Маріуполя
знижується до 0,5 м, тоді як у відкритій частині Азовського моря прозо-
рість води складає 8 м
12 Луцьк У порівняно невеликому за площею місті зосереджено багато промисло-
вих підприємств машинобудування та металообробки, хімічної, легкої
та харчової промисловості, виробництво будматеріалів. Підприємства
не оснащені надійними пило-газовловлювальними установками.






У місті порівняно висока забрудненість атмосферного повітря. Має місце
забруднення підземних вод нафтопродуктами в результаті витоку та роз-
ливу палива на військовій авіабазі в районі Луцька
13 Кам’янець-Подільський
Серйозні екологічні проблеми в місті пов’язані з роботою одного із вели-
ких в Україні цементних заводів, а також із підприємствами машинобуду-
вання, металообробки, легкої, деревообробної та харчової промисловості,
виробництвом будматеріалів
5. Зробити висновок про рівень забруднення свого міста.
VII. П ідсумки уроку
Для підбиття підсумків цього уроку можна використати
інтерактивну технологію навчання «Незакінчені речення». Учитель
пропонує учням продовжити речення: «На цьому уроці мене вра-
зило те, що…»
VIII. Дом ашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника або конспект.
2. Підготуватись до конкурсу «шпаргалок» із вивченої теми.
(Учні мають створити «шпаргалку» — міні-конспект, який
містить усю необхідну інформацію у вигляді тез, таблиць
і схем, за умови, що вона буде займати одну сторінку аркуша
А-4.)

Урок 4
Тема. Категорія «забруднення». Основні
антропогенні джерела забруднення
навколишнього середовища. Види
забруднень та їх вплив на компоненти
природи, живі організми
Мета: розкрити суть поняття «забруднення»; поширити знання учнів про основні ан-
тропогенні джерела забруднення навколишнього середовища; розглянути види
забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми; удосконалювати
вміння встановлювати взаємозв’язки, формувати вміння і навички роботи з та-
блицями, схемами; формувати розуміння того, що людина — частина природи.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: дати визначення поняттю «забруднен-
ня»; назвати та схарактеризувати основні антропогенні джерела забруднення на-
вколишнього середовища; пояснювати негативний вплив забруднюючих речовин
на компоненти природи, живі організми; навести приклади дії забруднюючих
речовин на живі організми; зробити висновок про сучасний стан навколишнього
середовища.
Обладнання та матеріали: роздатковий дидактичний матеріал; схеми, таблиці на дошці.
Базові поняття та терміни: забруднення, види забруднення, джерела забруднення; засолювання,
заболочування, закислення ґрунтів; парниковий ефект, озонова дірка, пестициди,
аерозолі.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні,
частково пошукові, проблемні, творчі.
Структура уроку
I. Організаційний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
II. Перевірка домашнього завдання . . . . . . . . . . . . . . . 8 хв
III. Актуалізація опорних знань . . 2 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . 1 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . 20 хв
VI. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . 11 хв
VII. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
VIII. Домашнє завдання . . . . . . . . . 1 хв
Хід уроку
I. Організаційний етап
Перевірка готовності учнів до уроку, налаштування на
робочий настрій.
ІІ . Перевірка домашнього завдання

1. Екологічна дуель
Двоє учнів по черзі ставлять один одному запитання упро-
довж 1 хв. «Секретар» оцінює правильні відповіді, підбиває під-
сумки дуелі. Завдання виконуються одночасно біля дошки, біля
столу вчителя, письмово на аркушах. За короткий час (2–3 хв)
оцінюються знання 8–10 учнів.

2. Екологічна задача
Туристична група зупинилася на ніч. Як організувати зупин-
ку, щоб негативний вплив на навколишню природу був мінімаль-
ним? (Екологічна задача — частина домашнього завдання, тому
учні відповідають без підготовки.)

3. Технологія «Мозковий штурм»
У своїй роботі «Кілька слів про ноосферу» В. Вернадський
писав: «Ноосфера є новим геологічним явищем на нашій планеті.
У ній уперше людина стає величезною геологічною силою. Вона
може й повинна перебудувати своєю працею і думкою середовище
свого життя, перебудувати докорінно порівняно з тим, що було
раніше. Перед нею відкриваються все ширші й ширші можли-
вості». Які вияви ноосфери на сучасному етапі розвитку людства
ви можете навести?

4. Технологія «Творча лабораторія»
Робота в групах (усі групи обговорюють одне запитання,
а потім висловлюють свій погляд на проблему).
У біосфері існують види тварин, для яких характерна еле-
ментарна розумова діяльність. Чи може існувати ноосфера без людства?
Поясніть свої погляди.
 
III. А ктуалізація опорних знань
 Бесіда
1. Як ви розумієте поняття «забруднення»? (За бажанням учителя
можна скласти «Асоціативний кущ».)

2. Схарактеризуйте сучасний стан навколишнього середовища.
 
І V. Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя
Епіграфом нашого уроку будуть такі слова: «Природа, в якій
вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню,
знищується. Чи багатьом із вас пощастило бачити прозору
річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без ревіння
моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту,
пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не
почати негайно лікувати цю проказу. Настав наш час діяти»
(Гарун Тазієв).
Так, сьогодні настав час діяти, тому що найголовнішою про-
блемою людства є проблема виживання, яка стосується кожної
людини, кожної живої істоти. Ніякі блага цивілізації не замінять
чистоти повітря і води, вільних від шкідливих домішок. Як же
нам повернути колишню чистоту і красу природи? Як примножити
її багатства?

V. В ивчення нового матеріалу
1. К атегорія «забруднення»
Розповідь учителя з елементами бесіди
Що розуміють під забрудненням?
Забруднення — це внесення в довкілля, виникнення чи рап-
тове підвищення в ньому нових, не характерних для середовища
хімічних, фізичних, біологічних, інформаційних речовин, агентів,
які негативно впливають на людину й живі організми.
Коли почалося інтенсивне забруднення навколишнього середовища?
(Обговорення відповідей учнів.)
2. Основні антропогенні джерела забруднення
навколишнього середовища
(Аналіз схеми.)
Втручання людини в природні процеси в біосфері, маючи на
увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупу-
вати за такими видами забруднень:
                                                 Види забруднень
        Інгредієнтне               Енергетичне               Деструкційне                  Біоценотичне
 Екологічний словничок
 
Інгредієнтне забруднення — надходження в біосферу речовин, кількісно
і якісно чужорідних для неї в газоподібному, рідкому та твердому станах.
Енергетичне забруднення — шумове, теплове, світлове, радіаційне, електро-
магнітне.
Деструкційне забруднення — вирубка лісів, порушення водотоків, кар’єрні
розробки, дорожнє будівництво, ерозія, осушення площ.
Біоценотичне забруднення — дія на склад, структуру та вид популяції живих
організмів.

Розповідь учителя
Інгредієнтне забруднення — це потрапляння в біосферу речо-
вин, якісно й кількісно не притаманних їй. Ці речовини можуть
бути газо- та пароподібними, рідкими і твердими. Наприклад, дуже
гострим питанням екологічного стану середовища, в якому живе
людина, є забруднення його діоксинами.
 Доповідь учня (Випереджувальне завдання)
Діоксини — це отруйні речовини, небезпечніші навіть за речо-
вини нервово-паралітичної дії. Вперше вони потрапили в атмосферу
у великій кількості під час війни у В’єтнамі. Тоді американці для
знищення листя дерев у джунглях на місцевості, де могли пере-
ховуватися партизани, розпилювали з літаків дефоліант «Оранж»,
до складу якого входили високотоксичні речовини. Тактика була
визнана блискучою. Але вже за декілька років медики США зі-
ткнулися з невідомою хворобою, яка вражала печінку, центральну
нервову систему, спричинювала стан депресії в тих людей, які на
той час перебували на війні та мали безпосереднє відношення до ви-
користання «Оранжу». З того часу й почалося вивчення впливу ді-
оксинів на людину. Зараз їх нараховується 210. Із них надзвичайно
токсичними та небезпечними для людини та природи визнано 15.
Нині діоксини можуть потрапляти в атмосферу звідусіль: під час
переробки хлорорганічних речовин, спалювання відходів виробни-
цтва та твердих побутових відходів (обрізків лінолеуму, клейонки,
шкірозамінників, іграшок, старих фломастерів тощо). Небезпечни-
ми є навіть чисельні осінні багаття з опалого листя. Адже впродовж
літа листя вбирає в себе пил, вихлопні гази та викиди промисло-
вих підприємств, очищаючи повітря. Виконуючи цю свою головну
функцію, воно перетворюється на своєрідні накопичувачі отруйних
речовин — діоксинів. Тому, коли восени люди починають скаржи-
тися на слабкість, зниження працездатності, алергію, послаблення
імунітету, на авітаміноз, хоча сезон овочів та фруктів у повному
розпалі, слід проаналізувати: чи не вдихали вони останнім часом
запах диму від спаленого листя. Діоксини небезпечні й тим, що,
потрапляючи до організму людини, можуть не розщеплюватися ще
багато років. Вони пригнічують імунну систему, швидко руйнують
наявні в організмі вітаміни, ліки, які приймає людина, роблять її
беззахисною перед хвороботворними мікроорганізмами, сприяють
виникненню ракових новоутворень, тобто руйнують усю систему
життєзабезпечення людини.
Розповідь учителя
Деструкційне забруднення — це вирубка лісів, порушення во-
достоків, кар’єрна розробка корисних копалин, будівництво доріг,
ерозія ґрунтів, осушення земель, урбанізація (ріст і розвиток міст)
тощо, що призводять до зміни ландшафту й екологічної системи
в результаті перетворення людиною природи.
Вирубка лісів — одна з найбільш характерних складових де-
струкційного забруднення.
Відомо, що ліси відіграють надзвичайну роль у житті люди-
ни. Ліси — це зелені легені планети. Саме вирубка знижує їх мож-
ливості та здатність активно переробляти атмосферні забруднення,
поглинаючи при цьому багато промислових викидів, та виділяти
цілющі фітонциди, що має велике гігієнічне значення. Щоб отри-
мати деяке уявлення про масштаби цього процесу, достатньо навес-
ти такий приклад: одне дерево середньої величини виділяє за добу
стільки кисню, скільки потрібно для дихання трьом чоловікам (за
добу легені людини перекачують більше 100 м3 повітря). Один гек-
тар соснового лісу виділяє за рік 30 т кисню, затримує 36 т пилу.
Один гектар широколистяного лісу упродовж години поглинає
8 кг вуглекислоти, виділяючи 8,3 кг кисню, а також 0,08–0,17 кг
фітонцидів. Крім того, кронами дерев затримується від 21 до 88 %
пилу та на 19–44 % знижується концентрація повітря з патоген-
ними (хвороботворними) бактеріями. Отже, листя служить своє-
рідним фільтром повітря, особливо те, яке має зморшки, ворсинки
чи восковий наліт (в’яз, каштан, граб, клен тощо). Максимальна
акумулююча здатність рослинності виявляється в зоні до 100 м від
місць викиду забруднюючих речовин у навколишнє середовище.
 Запитання до учнів
Що необхідно робити для захисту лісів?
(Щоб захистити ліси, потрібно обмежувати їх вирубування,
відновлювати лісопаркові зони, насаджувати лісосмуги.)
 Розповідь учителя
Біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад, струк-
туру й вид популяції живих організмів. Через значні негативні
антропогенні зміни стану довкілля в наступні 20–30 років щодня
на планеті зникатиме близько 100 видів рослин і тварин. Таке саме
становище характерне і для України. За останнє століття були ви-
нищені сагайдаки, тури, дрофи. Дуже рідкісними стали лебеді, ка-
жани, соколи, деякі види риб.
Енергетичне забруднення — це дія на людину з навколиш-
нього середовища різного виду випромінювань: електромагнітного,
радіаційного, шумового, які мають як природне, так і штучне по-
ходження.
 Робота в парах
Вправа «Доповни схему» (на дошці записані тільки два рядки
схеми, учні в результаті обговорення доповнюють її, наводять
приклади різних видів забруднень).
                                          Забруднення
                      Пилові бурі                        Хімічне
                      Природне                          Штучне
                      Вулканізм                          Фізичне
                  Лісові пожежі                       Механічне
                  Вивітрювання                      Біологічне

Речовини або агенти, які спричиняють забруднення навко-
лишнього середовища, називають забруднювачами.
 «Шпаргалка для учнів»
(Цю інформацію можна розмножити і роздати дітям для
роботи на уроці та самопідготовки вдома. ЇЇ розміщено у зручному
для копіювання форматі на с. 204.)
Класифікація забруднень
За походженням
                             — Механічне (попіл, пил, пуста порода, побутові залишки, шлаки,
                                  некондиційні будматеріали тощо);
                             — фізичне (радіація, шум, вібрація, теплова енергія тощо);
                             — хімічне (різноманітні хімічні сполуки, важкі метали);
                             — біологічне (бактерії, віруси)
За тривалістю дії на біосферу
                               — Стійкі — це незруйновані біосферою за короткий час без не-
                                    гативних наслідків для неї (метали, пластмаси, поліетилени);
                               — нестійкі — ті, що зникають або модифікуються до безпечного
                                    стану під впливом біосфери чи фізичних умов на поверхні землі
                                    (целюлоза)
За характером впливу на довкілля
                               — Пряме;
                               — непряме
За характером надходження в навколишнє середовище
                               — Аварійні;
                               — аварійно-випадкові;
                               — випадкові;
                               — навмисні

3. В иди забруднень та їх вплив на компоненти
природи, живі організми
Вивчення цього запитання можна провести за допомо-
гою інтерактивної вправи «Ажурна пилка».
 Методична скринька!
«Ажурна пилка» — інтерактивний метод, який дозволяє учням працювати ра-
зом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує
учнів допомагати один одному, «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу
«Ажурна пилка» учні працюють у різних групах.
1. Спочатку учні працюють у «домашній» групі.
2. Потім в іншій групі учні виступають у ролі експертів із питання, над яким
працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників
інших груп.
3. Потім учні повертаються до своєї «домашньої» групи для того, щоб поділитися
інформацією, яку їм надали учасники інших груп.
«Домашні» групи: кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій
матеріал.
Бажано обрати в кожній групі капітана, тайм-кілера (того, хто стежить за часом)
та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст ма-
теріалу.«Експертні» групи: після того як учитель об’єднав учнів у нові групи, вони стають
експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за
визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових
груп та сприйняти нову інформацію від них.
Завдання для «домашніх» груп

1 група: Забруднення атмосфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.
(Оскільки тема «Забруднення атмосфери» містить великий
об’єм інформації, її можна розділити для двох груп.)

2 група: Забруднення атмосфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.

3 група: Забруднення гідросфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.

4 група: Забруднення літосфери, його негативний вплив на
живі організми та здоров’я людей.

Для опрацювання тем «домашнім» групам пропонується
підбірка матеріалів, яка може містити схеми, таблиці, статті
тощо.
Наприклад:
Матеріал для опрацювання першої «домашньої» групи
Забруднення атмосфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей

                              Антропогенні забруднювачі атмосфери
           Промислові підприємства                                    Транспорт
           Енергетика                                                             Опалювання житла
          Сільське господарство                                           Будівельна індустрія

Серед галузей промисловості головними джерелами атмосфер-
них забруднень виступають: електроенергетика (27 %), металургія
(26 %), будівельна індустрія (13 %).

Газ         Джерела забруднення            Дія
 
Вуглекислий
газ (CO2)
Продукти згорання палива, яких щорічно
потрапляє в атмосферу понад 2 млрд т
Затримує теплове випромінювання
в приземному шарі атмосфери (парни-
ковий або оранжерейний ефект)

Чадний газ
(CO)
Продукт неповного згорання палива
(автомобільні викиди (60 %), викиди
промислових підприємств, під час
спалювання твердих відходів, під час
лісових пожеж)
Призводить до кисневого голодування
організму, його загибелі
 
Сірчистий
газ (SO2)
Виділяється під час спалювання вугілля,
переробки сірчистих руд, горінні орга-
нічних решток. Обсяги річних викидів у
атмосферу складають близько 200 млн т
Підкислює ґрунти, водойми, прискорює
корозію металів, загострює захворю-
вання дихальних шляхів людини
 
Сполуки
хлору
Підприємства хімічної промисловості,
виробництва пестицидів, органічних
барвників, гідролізного спирту, соди,
соляної кислоти
Токсичність хлору визначається його
концентрацією і формуванням відпо-
відних сполук
 
Сполуки
фтору
Підприємства з виробництва алюмінію,
сталі, емалі, скла, кераміки, фосфатних
добрив
Спричинює хронічну інтоксикацію тва-
рин (флуороз). Чутливими до сполук
фтору є комахи

 Аерозолі — це тверді чи рідкі мікроскопічні частини, що пе-
ребувають у завислому стані в атмосфері. Тверді компоненти аеро-
золів техногенного походження — це продукти діяльності теплових
електростанцій, збагачувальних фабрик, металургійних, магнези-
тових, цементних, сажових заводів. Промислові відвали також
є постійним джерелом аерозольного забруднення. Вони відрізня-
ються великою різноманітністю хімічного складу:
• пасивні аерозолі акумулюються на стінках органів дихання
і можуть спричинювати ряд захворювань за певних кон-
центрацій;
• активні аерозолі залучаються до процесу кровообігу і є більш
небезпечними для людського організму, тому що можуть
спричинювати різноманітні захворювання, потрапляючи
в клітини організму людини.
Шумове забруднення атмосфери — одна з форм хвильового,
фізичного забруднення, адаптація організму до нього неможлива.
Інтенсивність шумового забруднення (тиску) вимірюється в деци-
белах (дБ). Шуми інтенсивністю 30–80 дБ не наносять шкоди люд-
ському організму. Водночас шуми інтенсивністю 85 дБ і більше
призводять до фізіологічних і психологічних негативних наслідків
для нервової системи, сну, емоцій, працездатності. Особливою шу-
мопоглинаючою здатністю наділені рослини. Насадження клена,
тополі, липи поглинають від 10 до 20 дБ звукових сигналів. Густа
жива загорожа здатна зменшити шум автотраси в 10 разів.
Електромагнітне забруднення особливо відчутне в умовах
міських поселень, де рівень електромагнітних полів у сотні разів
перевищує рівень природних полів. Напруга електромагнітних по-
лів (ЕМП) у 1000 в/м вчиняє несприятливий вплив на людський
організм, який виявляється в порушенні нервової системи, ендо-
кринного апарату, обмінних процесів.
Матеріал для опрацювання другої «домашньої» групи
Забруднення атмосфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей
Висока концентрація забруднюючих речовин призвела до по-
яви глобальних екологічних проблем атмосфери.
Озонова діра — це простір в озоносфері планети з пониженим
(50 %) умістом озону (середні темпи розширення — 4 % упродовж
року). Такою є зона стратосфери над Антарктидою. Вона виникає
під час антарктичної зими, досягаючи максимуму в самому її за-
кінченні. Потім поступово поповнюється, а влітку антарктична
стратосфера повертається до норми. У момент найбільшого розміру
«озонова діра» останніми роками подекуди навіть виходила за межі
континенту Антарктиди, зумовлюючи помітне зменшення кількості
озону над Південною Австралією й Новою Зеландією. Причиною
зникнення озону є сполуки хлору і фтору. Ослаблення озонового
шару посилює потік сонячної радіації на землю і спричинює в лю-
дей зростання числа ракових захворювань шкіри. Також від підви-
щеного рівня випромінювання страждають рослини і тварини.
Парниковий ефект, спричинений вуглекислим газом
Наслідки парникового ефекту:

1. Підвищення середньої температури повітря і зсув зон,
сприятливих для зернових, у полярному напрямку. Навіть за умови
збереження рівня опадів це зменшить урожаї, бо на цих широтах
лежать не чорноземи, а бідні на гумус підзолисті, лісові й тундрові
ґрунти.

2. Розширення поясу пустель з усіма негативними наслідка-
ми цього явища.

3. Тропічна зона стане ще несприятливішою для людей.

4. Поступове підвищення рівня світового океану внаслідок
танення льодовиків Ґренландії й Антарктиди.
Кислотні дощі — дощ (сніг), підкислений (рН нижче 5,6) за
рахунок сполучення атмосферної вологи з промисловими викида-
ми оксидів сірки й азоту — первинних забруднювачів. Реагуючи
з газами повітря, вони утворюють сірчану й азотну кислоти, які
підкислюють опади.
Приклади ушкоджень, що завдають кислотні дощі:
1) пошкоджуються листя та інші частини рослин;
2) змінюється хімічний склад ґрунтів;
3) порушуються ланцюги живлення в озерах, які стають
мертвими;
4) в окремих випадках кислотність підвищувалась так, що
безпосередньо пошкоджувались дихальні шляхи людей і тварин.
Матеріал для опрацювання
третьої «домашньої» групи
Забруднення гідросфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей

                                       Антропогенне забруднення гідросфери
-Побутові стічні води (відходи
миючих засобів, фосфати, мікроби)

-Стоки металопереробних підпри-
ємств (мазут, охолоджені рідини)

-Весняні талі води, зливи (сміття,
рослинні рештки, змиви ґрунту)

-Стоки хімічних підприємств
(поверхнево-активні речовини,
формальдегід)

-Стоки сільського господарства
(пестициди, аміак, оксиди азоту)

-Стоки нафтопереробних
підприємств (паливно-
мастильні матеріали)

-Стоки целюлозно-паперової
промисловості (діоксин, фенол,
хлориди)

-Стоки біопідприємств
(бактерії, грибки)

-Стоки друкарень, підприємств
деревообробної промисловості
(барвники, клеї, діоксин)

З розвитком промисловості водні об’єкти стали все більше
забруднюватися викидами недостатньо очищених стічних вод, про-
мисловими відходами й термічними водами гідроелектростанцій.
В останній період забруднення річок і озер зросло внаслідок
змивання добрив, пестицидів і гербіцидів із сільськогосподарських
угідь, а також кислотних дощів. Забруднення промисловими від-
ходами, сільськогосподарськими добривами й пестицидами стало
реальною загрозою всій гідрографічній системі Землі та існуванню
людини.
Особливим видом забруднення гідросфери є теплове забруд-
нення, спричинене викидом у водойми теплих вод від енергетичних
установок. Величезна кількість тепла, що надходить із нагрітими
водами в річки й озера, істотно змінює їхні термічний і біологічний
режими. Серед теплових забруднювачів гідросфери перше місце по-
сідають АЕС. Як свідчать спостереження, у річках, які розташовані
нижче від діючих ТЕС і АЕС, порушуються умови нересту риб, гине
зоопланктон, риби вражаються хворобами й паразитами.
Найінтенсивнішими забруднювачами поверхневих вод є ве-
ликі целюлозно-паперові, хімічні, нафтопереробні, харчові та
текстильні підприємства, гірничорудні й металургійні комбінати,
а також сільськогосподарське виробництво.
Дуже небезпечним є сплавляння лісу, обробленого сильнодію-
чими отрутохімікатами — антисептиками, що застосовуються в лі-
совій промисловості. Вода стає непридатною для споживання і для
життя водних організмів. Під час сплавляння розсипом багато де-
ревини тоне і загниває на дні, що також призводить до підвищення
смертності живих організмів водного середовища.
Сільське господарство — один із найбільших споживачів
і водночас, забруднювачів природних вод унаслідок використання
міндобрив, пестицидів та інших хімікатів, функціонування вели-
ких тваринницьких комплексів, зрошування земель.
До страшних наслідків призводить забруднення вод важки-
ми металами. В Японії масове забруднення вод морської затоки
поблизу міста Мінамато спричинило хворобу мінамато, при якій
ртуттю отруювалась риба, що є основним джерелом білкової їжі
населення цього міста. У хворих порушувалася мова, послаблю-
вався зір, параліч сковував м’язи рук, ніг. Інша хвороба — ітай-
ітай — спричинена хронічним отруєнням кадмієм, що міститься
в рисі. А рис накопичував цю речовину через забруднення відхо-
дами гірничодобувної промисловості, розміщеної навколо полів.
Смертність серед хворих досягла 50 %.

Особливо небезпечним для здоров’я людини є забруднення
природних вод побутовими стоками. Така забруднена вода зовсім
непридатна для постачання населенню, оскільки містить збудни-
ки різноманітних інфекційних захворювань (паратиф, дизентерія,
інфекційний вірусний гепатит, туляремія та ін.). Підраховано, що
на нашій планеті майже 500 млн людей щорічно хворіє через ко-
ристування забрудненою водою.
 
Матеріал для опрацювання
четвертої «домашньої» групи
Забруднення літосфери, його негативний вплив
на живі організми та здоров’я людей
Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій,
природних та посилених людиною, завдають ґрунтам величезної,
інколи непоправної шкоди. Це, насамперед, водна і вітрова ерозія,
погіршення ґрунтової структури, механічне руйнування та ущіль-
нення ґрунту, постійне збіднення на гумус та поживні речовини,
забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами,
мастилами та пальним, перезволоження та засоленість земель.

                         Антропогенний вплив на літосферу та ґрунти

-Звалища (побутове сміття,
відходи промислових
підприємств, продукти горіння)

-Нафтопереробна промисловість
(викиди газу, нафти)

-Копалини, шахти, відкриті
розробки (обвали на місці
родючих земель)

-Будівництво (транспортні
магістралі, житлові будинки, під-
приємства на родючих землях)

-Знищення лісів (ерозія,
розмивання ярів, видування
родючого шару ґрунту)

-Штучні водосховища (знищення
орних земель, заболочування)

-Надмірне внесення пестицидів
(нітрати, фосфати)

-Застаріла техніка землеробства

                                                    Екологічні проблеми ґрунтів
               Ерозія                      Хімічне забруднення                     Порушення механічної структури
      Вітрова    Водна          Закислення        Засолення                                Заболочення


Глобальною екологічною проблемою сьогодення є постійне
зменшення в ґрунтах вмісту гумусу. Основна причина — спожи-
вацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і як-
найменше їй повернути.
Процес закислення, або атмосферної оксидації ґрунтів, відбу-
вається за рахунок випадання на їхню поверхню кислих опадів, які
утворюються в атмосфері в результаті реакції сполучення оксидів
сірки, азоту, вуглецю з водяною парою. Це призводить до зміни
рН ґрунтового середовища, різкого погіршення умов проживання
організмів.
Засолення ґрунтів відбувається як у природних умовах, так
і внаслідок господарської діяльності людини. Особливо це явище
поширене на поливних землях. У результаті поливу легкі фракції
води випаровуються, а мінеральні солі відкладаються на ґрунтовій
поверхні. Багаторічний полив земель може призвести до їх надмір-
ного засолення й вилучення із сільськогосподарського обробітку.
Заболочення — підвищення вологості ґрунту внаслідок під-
няття рівня ґрунтових вод, спричиненого антропогенним впливом
(будівництво ставків, водосховищ, земляних валів, водовідвідних
дамб і т. ін.).
Ще однією екологічною проблемою є втрата землі за рахунок
міст, аеродромів і інших людських творінь.
У сільському господарстві широко використовують пести-
циди. Усі без винятку пестициди належать до отрут широкої дії,
і тому, потрапляючи в продукти харчування, вони завдають вели-
кої шкоди здоров’ю людей. Дослідження в нашій країні засвідчили:
там, де інтенсивно застосовуються сільськогосподарські отрутохімі-
кати, у місцевого населення ушкоджуються структури спадковості,
розладнується діяльність центральної нервової системи, життєво
важливих органів, у жінок частішають випадки ускладнення ва-
гітності, народження неповноцінних або мертвих дітей, виникає
алергія. Американські дослідники виявили, що 30 % інсектицидів,
60 % гербіцидів, 90 % фунгіцидів, що застосовуються в сільсько-
му господарстві, здатні спричинювати рак. Також установлено, що
пестициди стимулюють розвиток у навколишньому середовищі ві-
русів, зокрема тих, які збуджують небезпечні захворювання людей,
руйнують імунну систему. Площа земель, забруднених залишками
отрутохімікатів, сягає 13 млн га.
 
VI. Уза гальнення та систематиза ція знань
1. Технологія «Мозковий штурм»
 Запитання до учнів
• Які матеріали та види діяльності можуть спричинити за-
бруднення повітря в закритому приміщенні? (Різноманітні мийні
засоби та засоби для чищення, будівельні матеріали, фарби, розчинники,
парфумерія та косметика, хімікати, що використовуються
для друку, копіювальні пристрої, різноманітні синтетичні
матеріали, лабораторні прилади та хімічні реагенти, матеріали
для малювання, фарбування, моделювання тощо.)
• Які ймовірні наслідки постійного впливу цих хімічних ре-
човин? (Захворювання дихальної системи, підвищена чутливість
або алергічні реакції, ослаблена імунна система.)
2. Е кологічна гра «Дилема»

Робота в групах
Учитель роздає картки з дилемою кожній групі для обго-
ворення. Виділяється час для обговорення в середині групи (3–
5 хв). Кожна група надає свій варіант відповіді та аргументує свою
позицію. Учитель заохочує учнів до дискусії щодо найбільш до-
цільного варіанта дій.
Дилема: Голова адміністрації вашого міста (району, області)
занепокоєний завантаженістю транспортних шляхів міста та за-
брудненням повітря, зокрема в центральній частині міста. Міська
адміністрація оголосила конкурс на кращий варіант вирішення
проблеми. Ви вирішили взяти участь у конкурсі. Які з цих варі-
антів ви запропонуєте?

Варіанти дій:
1. Збільшити інвестиції у громадський транспорт, оновити іс-
нуючі транспортні мережі та збудувати нові. (Ідея полягає в тому,
щоб зробити громадський транспорт привабливим і зручним для
використання і, таким чином, заохотити мешканців відмовитись
від користування власними автомобілями. Однак такі заходи передбачають
значні кошти з боку міської влади. Крім того, власний
автомобіль для багатьох людей є ознакою певного статусу, тому
вони віддають перевагу такому способу пересування.)
2. Провести кампанію, що сприятиме спільному використан-
ню автомобілів, коли власники автомобілів транспортують колег
та знайомих до місця роботи. (Збільшення кількості осіб на автомобіль
скорочує кількість автомобілів на дорозі. Ця стратегія
також означає фінансову економію для тих, хто спільно користується
автомобілем. Але це не зручно для тих, хто нерегулярно
здійснює поїздки.)
3. Запровадити систему велосипедних доріжок. (Велосипеди —
це найбільш екологічна форма транспорту. Однак цей план потребує
змін у звичках людей, відповідної інфраструктури, створення
велосипедних доріжок та місць для паркування велосипедів.)
4. Запровадити зонування міста, створити більше пішохід-
них зон, запровадити обмежений або платний в’їзд автомобілів до
центральної частини міста. (Збільшення кількості пішохідних зон
сприяє зменшенню рівня забруднення. Однак необхідно передбачити
місця для паркування та налагодити систему громадського
транспорту.)
5. Стимулювати за допомогою пільг використання енергоефективного
та екологічного громадського та комунального тран-
спорту. (Система пільг або податків може виявитися непопулярною
і вимагатиме узгодження із центральною владою. Сьогодні
виробляються деякі альтернативні види транспортних засобів.
Нові екологічно чистіші транспортні засоби (сучасні трамваї, наприклад)
мають очевидні переваги, але потребують фінансових
інвестицій.)
6. Побудувати об’їзну дорогу навколо міста, щоб перенести
транспортний рух подалі від центру. (Спрямувати дорожній рух за
межі міста у відносно короткий термін. Однак це фактично перенесе
проблему в інше місце та може збільшити дорожній рух.)

Зразок картки для учнів
 
Дилема:
Голова адміністрації вашого міста (району, області) занепокоєний
завантаженістю транспортних шляхів міста та
забрудненням повітря, зокрема в центральній частині міста.
Міська адміністрація оголосила конкурс на кращий варіант вирішення
проблеми. Ви вирішили взяти участь у конкурсі. Які
з цих варіантів ви запропонуєте?

Варіанти дій:
1. Збільшити інвестиції у громадський транспорт, оновити іс-
нуючі транспортні мережі та збудувати нові.
2. Провести кампанію, що сприятиме спільному використан-
ню автомобілів, коли власники автомобілів транспортують
колег та знайомих до місця роботи.
3. Запровадити систему велосипедних доріжок.
4. Запровадити зонування міста, створити більше пішохідних
зон, запровадити обмежений або платний в’їзд автомобілів
до центральної частини міста.
5. Стимулювати за допомогою пільг використання енергоефективного
та екологічного громадського та комунального
транспорту.
6. Побудувати об’їзну дорогу навколо міста, щоб перенести
транспортний рух подалі від центру.
3. В права «Створи тест»
Учитель пропонує учням створити тести формату А (тести
з однією правильною відповіддю) за матеріалом теми (не менше
трьох), а потім обмінятися зошитами із сусідом по парті й розв’я-
зати їх.
 
VII. Підсумки уроку
Учитель просить учнів визначити результати уроку, на-
звати найбільш цікаві факти, що розглядалися на уроці.
 
VIII. Домашнє завдання
1. Вивчити матеріал підручника (конспекту).
2. Самостійно створити кросворд, використовуючи терміни, ви-
вчені на уроці.